Апеляційний суд Рівненської області
Іменем України
24 червня 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
З участю прокурора - ОСОБА_4
Засудженого - ОСОБА_5
Захисника-адвоката - ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_5 та захисника-адвоката ОСОБА_6 на вирок Сарненського районного суду від 27 березня 2014 року.
Цим вироком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Чудель, Сарненського району Рівненської області, житель АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, раніше судимий: Сарненським районним судом Рівненської області 27 січня 1999 року за ч.1 ст.215-3, ч.3 ст.140 КК України на 3 роки позбавлення волі; 05 вересня 2000 року за ч.2 ст.140, ч.1 ст.145 КК України на 4 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки; 18 січня 2005 року за ч.1 ст. 186 КК України до штрафу в сум і 1000 грн.; 03 жовтня 2007 року за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки обмеження волі з іспитовим строком 2 роки; 14 січня 2008 року за ч.1 ст.309, ч.2 ст.309 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки; Рокитнівським районним судом Рівненської області 14 серпня 2008 року за ч.2 ст.309 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, 07 квітня 2008 року за ч.2 ст.185 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі; Сарненським районним судом Рівненської області 10 грудня 2013 року за ч.2 ст.296 КК України на 5 років позбавлення волі, засуджений
- за ч.2 ст.185 КК України на два роки позбавлення волі.
- за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на шість років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_5 призначено шість років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань за даним вироком і вироком Сарненського районного суду від 10 грудня 2013 року, остаточно ОСОБА_5 призначено сім років позбавлення волі без конфіскації майна.
Судом вирішено питання стосовно речових доказів.
ОСОБА_5 визнаний винним та засуджений за те, що 18 серпня 2011 року близько 11 год., перебуваючи в приміщенні магазину-експрес „Наш край” в м. Сарни по вул. Бєлгородська, 9, зі столу продавця таємно повторно викрав належний потерпілій ОСОБА_7 мобільний телефон марки „НОКІА Х-3” вартістю 1400 грн. із сім-карткою оператора мобільного зв'язку „КИЇВСТАР” вартістю 25 грн., на рахунку якої було 10 грн., всього на суму 1435 грн.
5 грудня 2011 р. близько 17 год. ОСОБА_5 , перебуваючи в міському будинку культури „Залізничник” в м. Сарни по вул. Залізнична, таємно повторно викрав з кабінету директора, який не був зачинений на замок, належний потерпілому ОСОБА_8 мобільний телефон марки „НОКІА - 6300” вартістю 600 грн. з сім-карткою оператора мобільного зв'язку „МТС” вартістю 10 грн. всього 610 грн. та належний потерпілому ОСОБА_9 мобільний телефон марки „Самсунг GT- S 5250” вартістю 1200 грн. із сім-карткою оператора мобільного зв'язку „МТС” вартістю 10 грн., всього на 1210 грн.
ОСОБА_5 , в порушення вимог Законів України „Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів та зловживання ними”, „Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними”, 27 жовтня 2011 р. близько 20 год. 50 хв. на перехресті вулиць Пушкіна і Подільська в м. Сарни під час оперативної закупки, проведеної працівниками сектору карного розшуку Сарненського РВ УМВС з метою отримання доказів злочинної діяльності ОСОБА_5 , пов'язаної з незаконним обігом, в т.ч. збутом, наркотичних засобів, незаконно збув громадянину ОСОБА_10 , який діяв із зміненими прізвищем, ім'ям, по батькові за 50 грн. наркотичний засіб - ацетильований опій масою 0.053 гр., який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.
ОСОБА_5 , в порушення вимог Законів України „Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів та зловживання ними”, „Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними ” 22 грудня 2011 року близько 14 год. на вул. Лисенка в м. Сарни під час оперативної закупки, проведеної працівниками сектору карного розшуку Сарненського РВ УМВС з метою отримання доказів злочинної діяльності ОСОБА_5 , пов'язаної з незаконним обігом, в т.ч. збутом, наркотичних засобів, перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння, незаконно збув громадянину ОСОБА_10 , який діяв із зміненими прізвищем, ім'ям, по батькові за 50 грн. наркотичний засіб - ацетильований опій масою 0.034 гр., який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.
В поданих на вирок суду апеляціях:
- засуджений ОСОБА_5 вважає вирок суду антиконституційним та протизаконним. Вказує, що визнає свою вину в збуті речей (телефонів), що ніяким чином не виявляє причетності до скоєння крадіжки. Зазначає, що у справі відсутні будь-які оперативні слідчі дані, які б підтверджували його причетність до збуту наркотичних речовин; свідками та понятими по справі є працівники міліції, а обвинувачення базується лише на показах осіб, які є неадекватні, внаслідок систематичної залежності від психотропних та наркотичних речовин і, які повністю залежні від працівників міліції внаслідок чого є зацікавленими особами. Просить вирок суду скасувати, виправдати його у зв'язку з відсутністю складу злочину:
- захисник-адвокат ОСОБА_6 вважає, що вирок суду винесено без урахування дійсних обставин справи та постановлено помилково, оскільки суд поверхнево розглянув справу, дав неправильну оцінку доказам, деяким доказам оцінку не дав взагалі, деякі докази проігнорував, в основу вироку поклав припущення, внаслідок чого вказаний вирок суперечить дійсним обставинам справи та ст.ст.2, 11, 185, 307 КК України, ст.ст.323, 324 КПК України. Вказує, що зібрані органами досудового слідства докази по епізоду крадіжки в приміщенні магазину „Експрес наш край” прямо не доводять вину ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, але у своїй сукупності дають підстави вважати в діях ОСОБА_5 ознаки злочину, передбаченого, ч.1 ст.185 КК України. Зазначає, що покази свідків, які були допитані по епізоду крадіжки в приміщенні міського будинку культури „Залізничник” є занадто загальними і жодним чином не підтверджують причетність ОСОБА_5 до вчинення даного злочину. Покликається на те, що вирок суду в частині засудження ОСОБА_5 за ч.2 ст.307 КК України є незаконним, оскільки органами досудового слідства у справі були грубо порушені вимоги кримінально-процесуального права, а всі докази були здобуті з грубим порушенням прав і основоположних свобод громадян. Просить вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду.
Заслухавши доповідача ОСОБА_1 , доводи засудженого ОСОБА_5 та захисника-адвоката ОСОБА_6 на підтримку своїх апеляцій, думку прокурора ОСОБА_4 про залишення вироку суду без змін, дослідивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають до задоволення частково.
Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, ґрунтується на достатніх і достовірних доказах, яким судом дана належна оцінка.
З показань потерпілої ОСОБА_7 , даних в ході досудового слшідства та під час допиту в суді вбачається, що влітку кілька років тому в магазині „Наш край”, де вона працює, біля 11 год. зник її мобільний телефон „Нокіа Х 300”, який лежав біля каси на столі, де вона сиділа. Вона та її колега запідозрили у крадіжці ОСОБА_5 , який перед зникненням телефону, стояв біля столу і розплачувався за товар. ОСОБА_7 не бачила, щоб ОСОБА_5 біля столу нахилявся та щось підіймав з підлоги (т.1 ас.47-49; т.5 а.с.5-6).
Достовірність показань потерпілої ОСОБА_7 в цій частині ствердив, як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 . Зокрема, свідок зазначив, що в серпні 2011 р. в магазині „Наш край”, де він працював охоронцем, перебували ОСОБА_5 та ще кілька покупців. ОСОБА_5 кричав на продавця ОСОБА_7 під час оплати за товар, поводив себе агресивно. Коли він пішов, ОСОБА_7 виявила зникнення мобільного телефону, який лежав біля каси на столі, за яким вона сиділа. Свідок бачив, що телефон туди поклала дочка потерпілої. Через годину ОСОБА_5 знову прийшов в магазин та сказав, що не брав телефон (т.1 а.с.50-51; т.5 а.с.16-17).
Допитаний в суді свідок ОСОБА_12 показав, що в серпні 2011 р., в його майстерні по ремонту мобільних телефонів, ОСОБА_5 розповів, що знайшов телефон і хоче його продати. Свідок ОСОБА_12 продав цей телефон чоловіку та жінці, які були в майстерні. На початку січня 2012 р. він дізнався, що мобільний телефон „Нокіа Х 3”, який він допоміг продати ОСОБА_5 , викрадений.
Потерпілий ОСОБА_8 в ході досудового слідства та в суді показав, що про викрадення його мобільного телефону „Нокіа 6300” в клуб „Залізничник”, який він дав дочці ОСОБА_8 , його повідомив директор клубу ОСОБА_13 . Дочка йому розповіла, що телефон залишила для збереження в кабінеті директора, оскільки він зачинявся. На даний час телефон йому повернули (т.1 а.с.188-190; т.5 а.с.23).
Потерпілий ОСОБА_9 , як в ході досудового слідства, так і в суді показав, що 05 грудня 2011 р. дізнався від сина ОСОБА_14 , що в клубі „Залізничник” під час концерту, в якому він приймав участь, з кабінету директора, куди він передав телефон для збереження, пропав мобільний телефон „Самсунг”. На даний час мобільний телефон їм повернуто (т.2 а.с.18-20; т.5 а.с.2).
Достовірність показань потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в цій частині ствердили, як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_13 . Зокрема свідок ОСОБА_8 зазначила, що її телефон зник під час її виступу на сцені 05 грудня 2011 р. (т.1 а.с.191-192, т.5 а.с.14). Свідок ОСОБА_14 підтвердив пропажу мобільного телефону „Самсунг” під час їхнього виступу на сцені, саме з кабінету директора, оскільки телефон за його проханням туди поклав ОСОБА_15 (т.2 а.с.21-22, т.5 а.с.22). Свідок ОСОБА_15 підтвердив, що в грудні 2011 р., на прохання ОСОБА_14 , він заніс в кабінет директора ОСОБА_13 його мобільний телефон „Самсунг верв” для збереження (т.2 а.с.23-24, т.5 а.с.13-14). Свідок ОСОБА_13 підтвердив, що 5 грудня 2011 р. в клубі „Залізничник” було свято, виступали діти, деякі з них залишили свої мобільні телефони у нього в кабінеті. Він забув закрити кабінет через те що спішив. Через три хвилини були викрадені два мобільні телефони, ОСОБА_14 , який приніс ОСОБА_15 та дівчинки, прізвище якої не пам'ятає. В кабінет були відчинені входи з танцзалу та зі сцени (т.2 а.с.27, т.5 а.с.19-20).
Із показань свідка ОСОБА_16 вбачається, що в грудні 2011 р. він купив у ОСОБА_5 телефон марки „Нокіа 6300” за 500 грн. поблизу АЗС, який потім продав за 500 грн. ОСОБА_17 (т.1 а.с.193-194, т.5 а.с.21-22).
Свідок ОСОБА_18 зазначив, що взимку 2011 р. перед Новим роком до нього в магазин „Сапсан” прийшов невідомий чоловік, як потім йому стало відомо - це був ОСОБА_5 , попросив грошей під заставу мобільного телефону „Самсунг”. Він дав йому 300 грн., а той залишив телефон. Потім від працівників міліції дізнався, що телефон викрадений (т.2 а.с.28, т.5 а.с.10-11).
В ході досудового розслідування свідок ОСОБА_19 під час пред'явлення для впізнання фотознімків впізнав на фото №2, на якому зображений ОСОБА_5 , чоловіка, який залишив в магазині „Сапсан” за 300 грн. мобільний телефон „Самсунг” (т.2 а.с.31-32) .
Суд вірно взяв до уваги показання вищевказаних потерпілих та свідків і поклав їх в основу вироку, оскільки ці показання узгоджуються із встановленими по справі доказами.
Доводи ОСОБА_5 про те, що він лише збував речі невідомого характеру і ніяким чином не причетний до скоєння крадіжок та доводи захисника-адвоката ОСОБА_6 про те, що покази свідків, які були допитані по епізоду крадіжки в приміщенні міського будинку культури „Залізничник”, не підтверджують причетність ОСОБА_5 до вчинення даного злочину колегія суддів визнає такими, що не заслуговують на увагу і спростовуються вищенаведеним.
Із матеріалів справи вбачається, що згідно постанов про проведення оперативної закупівлі погоджених 27 жовтня 2011 року та 17 листопада 2011 року заст. прокурора Рівненської області з метою отримання доказів злочинної діяльності, пов'язаної з незаконним обігом наркотичних речовин проведена закупівля наркотичного засобу громадянином ОСОБА_20 зі зміненими даними ОСОБА_10 у ОСОБА_5 (т.1 а.с. 114, т.2 а.с.69) .
Відповідно до актів огляду грошей від 27.10.2011 р. та 22.12.2011 р. в присутності понятих - ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_10 були двічі видані гроші в сумі 50 грн. купюрами по 10 грн. та по 20 грн. із записом їх серії та номерів (т.1 а.с. 116-117, т.2 а.с. 71-72) .
Згідно протоколу обшуку від 22 грудня 2011 року при обшуку в квартирі ОСОБА_5 були вилучені грошові купюри, серія та номери яких збігаються із виданими ОСОБА_10 для проведення оперативної закупівлі (т.2 а.с.91-95).
За висновками фізико-хімічних експертиз № 968 від 14 листопада 2011 року та № 848 від 26 грудня 2012 року вилучені у ОСОБА_10 27 жовтня 2011 року та 22 грудня 2011 року шприци з рідиною коричневого та світло-коричневого кольору, яка містить у своєму складі опій ацетильований масою 0,053 г. та 0,034 г., який відповідно до ”Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів” відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено (т.1 а.с.165- 167, т.2 а.с. 196-199).
Згідно висновку судової дактилоскопічної експертизи №1 від 11 січня 2012 року слід пальця руки виявлений 22.12.2011 року під час огляду медичного шприца з наркотичним засобом, вилучений у ОСОБА_10 , залишений великим пальцем правої руки ОСОБА_5 (т.2 а.с.212-215).
Допитана в якості свідка, особа із зміненими анкетними даними, ОСОБА_10 показала, що добровільно погодився на участь в двох контрольних закупках наркотичних засобів „ширка” у ОСОБА_5 в 2011 р., перша контрольна закупка відбулась восени 2011 року о 20 - 21 год., друга взимку 2011 року вдень в обідню пору. В обох випадках домовився про зустріч з ОСОБА_5 , восени особисто, взимку по телефону. Перед обома закупками в присутності понятих його одяг оглянули та передали йому гроші по 50 грн. Перша закупка була біля магазину „Оазис” м. Сарни, а друга біля магазину „Кодак” м. Сарни, куди на жовтому „Мерседесі” під'їхав ОСОБА_5 . В обох випадках ОСОБА_5 продав йому за 50 грн. „ширку” бурого кольору в шприцах, яку він не раз раніше купував у ОСОБА_5 (т.5 а.с.20). Його покази співпадають із даними, зафіксованими у протоколах оперативних закупок від 27 жовтня 2011 року та 22 грудня 2011 року (т.1, а.с. 118-119; т.2 а.с.73-74) і підтверджуються показами свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 та ОСОБА_23 , які були присутніми в якості понятих під час проведення закупівель наркотичних речовин 27 жовтня 2011 року та 22 грудня 2011 року та допитані в ході судового слідства в якості свідків. (т.5 а.с.17-19, 22, 24-25).
За таких обставин, покликання захисника-адвоката ОСОБА_6 на те, що вирок суду в частині засудження ОСОБА_5 за ч.2 ст.307 КК України є незаконним, оскільки органами досудового слідства у справі були грубо порушені вимоги кримінально-процесуального права, а всі докази були здобуті з грубим порушенням прав і основоположних свобод громадян, є безпідставні і спростовуються вищенаведеним.
Дії ОСОБА_5 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України та ч.2 ст.307 КК України. Підстав для зміни чи скасування вироку суду в частині кваліфікації дій ОСОБА_5 колегія суддів не вбачає.
Що стосується призначення ОСОБА_5 покарання, то суд першої інстанції призначив його відповідно до вимог ст.65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до злочинів невеликої тяжкості та тяжких злочинів, обставини, які пом'якшують покарання, а саме наявність на утриманні двох малолітніх дітей та захворювання на гепатит „С”
Разом з тим, колегія суддів вважає, що при призначенні остаточного покарання ОСОБА_5 відповідно до вимог ч.4 ст.70 КК України слід застосувати принцип поглинення більш суворого покарання менш суворим.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок суду в частині призначення покарання підлягає зміні.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України (1960 р.), п.13 Перехідних положень КПК України 2012 року , колегія суддів
Апеляції ОСОБА_5 та захисника-адвоката ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Сарненського районного суду від 27 березня 2014 року стосовно ОСОБА_5 в частині призначення покарання змінити.
Вважати ОСОБА_5 засудженим за ч.2 ст.185 КК України на два роки позбавлення волі; за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на шість років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України призначити ОСОБА_5 шість років позбавлення волі без конфіскації майна.
Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, з врахуванням вироку Сарненського районного суду від 10 грудня 2013 року, остаточно ОСОБА_5 призначити покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим шість років позбавлення волі, без конфіскації майна.
В решті вирок суду залишити без змін.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3