18 червня 2014 р. Справа №607/9970/14-ц
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючої Герчаківської О.Я.,
при секретарі Мандзію В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі подання старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції ОСОБА_1, погодженого начальником Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції ОСОБА_2, про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України, -
Старший державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції ОСОБА_1 за погодженням начальника Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції ОСОБА_2, звернулася в суд із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України. В обґрунтування подання зазначено про те, що на виконанні в Першому відділі державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження від 30 квітня 2010 року про стягнення з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_4 на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти в розмірі ? частини заробітку, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 07 травня 2008 року до досягнення дочкою повноліття.
Державним виконавцем у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» 30 квітня 2010 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, про що повідомлено боржника у визначеному законом порядку та надано останньому строк для негайного виконання рішення суду. Крім того, державним виконавцем вживалися заходи щодо примусового виконання судового рішення, а саме: направлено запити в реєструючі установи для перевірки майнового стану боржника, здійснено розрахунок заборгованості по аліментах, винесено постанову про арешт майна боржника. Однак, рішення Тернопільського міськрайонного суду не виконано, оскільки боржник ОСОБА_3 ухиляється від виконання зобов'язань по сплаті аліментів.
З урахуванням наведеного, державний виконавець просить обмежити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа (паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка), шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов'язань, покладених на нього рішенням Тернопільського міськрайонного суду про стягнення аліментів.
В силу п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.
Питання про тимчасове обмеження керівника боржника-юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця (ст.377-1 ЦПК України).
В судовому засіданні старший державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції ОСОБА_1 подання підтримала, просить його задовольнити, тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України без вилучення закордонного паспорта боржника ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, оскільки останній має невиконані зобов'язання за рішенням суду.
Розглянувши подання, дослідивши надані матеріали, суд вважає, що подання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно зі ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлені законом.
Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року (із змінами та доповненнями), регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянам України, які ухиляються від виконання зобов'язань, покладених на них судовим рішенням, може бути тимчасово - до виконання зобов'язання, відмовлено у видачі паспорта або вилучено чи затримано паспорт, а громадянинові, який має паспорт - тимчасово відмовлено у виїзді за кордон.
Слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Окрім того, факт ухилення має підтверджуватись сукупністю доказів, які державний виконавець повинен зазначити у поданні.
Як вбачається з матеріалів, на підтвердження доводів, викладених у поданні, державним виконавцем не надано жодних доказів, що боржник має намір покинути територію України, або ж боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, за час виконання рішення виїжджав за межі України, що призвело до виникнення заборгованості. Крім цього, в матеріалах подання відсутня будь-яка інформація про те, що ОСОБА_3 документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичним паспортом, службовим паспортом чи посвідченням особи моряка, що свідчить про передчасність звернення державного виконавця із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України.
За вказаних вище обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні подання слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст.33 Конституції України, ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.209, 210, 293, 377-1 ЦПК України, суд,-
У задоволенні подання старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції ОСОБА_1, погодженого начальником Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції ОСОБА_2, про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуюча О.Герчаківська