11 червня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Головуючого Кузнєцова В.О.,
Суддів:Ізмайлової Т.Л., Мартинюка В.І., Мостової Г.І., Остапчука Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_6, зацікавлена особа - П'ята Львівська державна нотаріальна контора м. Львова, про встановлення факту проживання однією сім'єю, за касаційною скаргою Шмотолохи Оксани Петрівни, яка діє в інтересах Львівської міської ради, на рішення Франківського районного суду м. Львова від 25 квітня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 17 грудня 2013 року,-
У березні 2013 року ОСОБА_6 звернулась до суду із заявою в якій просила встановити факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_8, як подружжя з 2000 року.
В обґрунтування заяви зазначала, що вона з 2000 року проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_8 в квартирі АДРЕСА_1, а згодом в квартирі АДРЕСА_2. В ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер.
Встановлення факту проживання однією сім'єю їй потрібно для успадкування майна після смерті ОСОБА_8, оскільки він за життя заповіт не складав.
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 25 квітня 2013 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 17 грудня 2013 року заяву задоволено. Встановлено факт спільного постійного проживання ОСОБА_6 однією сім'єю з ОСОБА_8 з 2000 року до часу його смерті у ІНФОРМАЦІЯ_1.
У касаційній скарзі Львівська міська рада просить скасувати рішення Франківського районного суду м. Львова від 25 квітня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 17 грудня 2013 року, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із доведеності цього факту і необхідності його встановлення з метою для прийняття спадщини.
З такими висновком судів погодитись не можна, з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 та п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК України та роз'яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно із ч. 6 ст. 235 ЦПК України, якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції не виконав.
Суд апеляційної інстанції, розглядаючи апеляційну скаргу та маючи достовірні відомості про те, що між ОСОБА_6 та Львівською міською радою існує спір про право, який повинен розглядатися в порядку позовного провадження, в порушення ч. 6 ст. 235 ЦПК України рішення суду першої інстанції не скасував та не постановив ухвалу про залишення заяви ОСОБА_6 без розгляду.
В порушення вимог ст.ст. 214,215 ЦПК України суд апеляційної інстанції не з'ясував обставини, що мають значення для справи, а саме, чи існує між учасниками процесу спір про право та в якому провадженні має розглядатися заява ОСОБА_6
Враховуючи вищезазначене, в порушення норм процесуального закону, суди дійшли помилкового висновку щодо задоволення заяви, у зв'язку з чим ухвалені у справі рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-
Касаційну скаргу Львівської міської ради задовольнити частково.
Рішення Франківського районного суду м. Львова від 25 квітня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 17 грудня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.О. Кузнєцов
Судді: Т.Л. Ізмайлова В.І. Мартинюк Г.І. Мостова Д.О. Остапчук