Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_1.,
суддів:ОСОБА_2., ОСОБА_3.,
за участю прокурора ОСОБА_4.,
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 17 червня 2014 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від
26 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 5 грудня 2013 року.
Вказаним вироком
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, неодноразово судимого, останній раз 04.09.2009 року за ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільненого 19.04.2012 року по відбуттю строку покарання,
засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України на 8 років позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 5 грудня 2013 року зазначений вирок залишено без зміни.
Вироком суду ОСОБА_5 визнано винуватим та засуджено за те, що 07.05.2012 року о 19 годині, знаходячись у квартирі АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в ході сварки, переслідуючи мету вбивства ОСОБА_7, підібрав з полу молоток та з метою нанесення удару, замахнувся у голову потерпілого, але не довів свого умислу до кінця у зв'язку з тим, що ОСОБА_8 втрутилась у конфлікт.
Після чого, ОСОБА_5, з метою вбивства, умисно наніс потерпілому ОСОБА_7 удар ножем в область серця, чим спричинив тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Виконавши усі дії, спрямовані на умисне вбивство потерпілого,
ОСОБА_5 злочин не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 припинили конфлікт та ОСОБА_7 була своєчасно надана медична допомога.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить змінити судові рішення та перекваліфікувати дії ОСОБА_5 на ст. 128 КК України.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5, посилаючись на істотне порушення кримінально-процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати судові рішення щодо нього та направити справу на додаткове розслідування. Також вказує на порушення апеляційним судом вимог ст. 377 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив змінити рішення судів, пом'якшивши покарання засудженому до 7 років, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів визнає їх такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини справи були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанції і перегляду у касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК України, не підлягають, а неповнота судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, чим обґрунтовуються касаційні скарги в даній справі, можуть бути підставами для скасування чи зміни відповідних судових рішень, згідно ст. 367 КПК України, тільки в апеляційному порядку.
Висновок місцевого суду про доведеність винуватості засудженого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України за обставин, викладених у вироку, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, є законним та обґрунтованим.
Цей висновок зокрема ґрунтується на показаннях потерпілого, які були отримані під час досудового слідства та в яких він стверджував про те, що засуджений, після невдалої першої спроби нанесення удару молотком в область голови потерпілого, схватив ножа та наніс йому (потерпілому) удар в область серця.
Наведені показання потерпілого підтвердила свідок ОСОБА_8, яка була очевидцем вчиненого злочину, та свідок ОСОБА_9, які, окрім зазначеного, підтвердили припинення ними протиправних дій засудженого.
Сам засуджений не заперечував, що саме він спричинив ножове поранення потерпілому, але стверджував, що воно спричинено за інших обставин, ніж викладено у вироку.
Відповідно до висновків судово-медичної та додаткової експертизи №811 від 15.06.2012 року та 27.06.2012 року поранення ОСОБА_7 спричинено колюче-ріжучим предметом у ліву частину грудної клітки з пошкодженням внутрішніх органів і відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення.
Суд належним чином дослідив ці та інші докази по справі, детально виклав їх зміст у вироку і дав їм правильну юридичну оцінку. Докази у справі узгоджуються між собою, не містять суперечностей і не викликають сумнівів щодо їх достовірності, а також не спростовані у касаційних скаргах.
Врахувавши зазначені обставини суд дійшов до обґрунтованого висновку про наявність прямого умислу у діях засудженого на умисне вбивство потерпілого, оскільки ОСОБА_5 умисно, під час супротиву його злочинним діям зі сторони свідка ОСОБА_8, схватив ножа та наніс ушкодження у життєво важливі органи тіла потерпілого, котрі, як правило, спричиняють смерть останнього, але не призвели до смертельного наслідку лише в силу випадкового збігу обставин, незалежних від волі винного. При цьому суд обґрунтовано відхилив доводи засудженого про те, що не мав умислу на вбивство ОСОБА_7 та змінені у судовому засіданні показання потерпілого про те, що ножове поранення отримав випадково, оскільки ці їх показання не ґрунтуються на матеріалах справи, а навпаки, спростовані вищенаведеними доказами. Вирок суду відповідає вимогам ст.334 КПК України
Отже, підстав вважати ОСОБА_5 незаконно засудженим за ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 115 КК України немає, а тому доводи касаційних скарг засудженого та його захисника є безпідставними.
Крім того, доводи, аналогічні доводам касаційних скарг, щодо неправильної кваліфікації дій засудженого, перевірялися судом апеляційної інстанції та були визнані безпідставними. Свій висновок апеляційний суд переконливо мотивував в ухвалі, і вважати його необгрунтованим чи сумнівним підстав немає. З таким висновком погоджується і колегія суддів. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст.377 КПК України.
Відповідно до ст.400 КПК України посилення покарання або застосування закону про більш тяжкий злочин при новому розгляді справи судом першої інстанції або апеляційним судом допускається тільки за умови, що вирок було скасовано за м'якістю покарання або у зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин за скаргою прокурора або потерпілого чи його представника, а також коли при новому розслідуванні справи буде встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжкий злочин, або коли збільшився обсяг обвинувачення.
Із матеріалів справи слідує, що ОСОБА_5 вироком суду від 22.10.2012 року був засуджений за зазначеним у цій ухвалі обвинуваченням до 7 років позбавлення волі.
Ухвалою апеляційного суду від 31.01.2013 року цей вирок скасовано з підстав не зазначених у ст.400 КПК України.
При новому розгляді справи за вироком суду від 26.07.2013 року ОСОБА_5 посилено покарання до 8 років позбавлення волі, що є порушенням вимог ст.400 КПК України.
Апеляційний суд, не звернувши уваги на зазначене порушення кримінально-процесуального закону, безпідставно вирок суду першої інстанції залишив без зміни.
Зазначене порушення закону підлягає виправленню судом касаційної інстанції шляхом зниження покарання засудженому до 7 років позбавлення волі.
Таке покарання відповідає загальним засадам призначення покарань та є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Керуючись статтями 394-396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
Касаційні скарги засудженого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 5 грудня 2013 року щодо ОСОБА_5 змінити, знизити йому покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України до 7 років позбавлення волі.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3