"16" червня 2014 р.Справа № 916/1128/14
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Князєвій К.Р.
За участю представників сторін:
Від позивача: Чаплюк Н.М. за довіреністю від 03.09.2012р.
Від відповідача: не з'явився.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „АВ метал груп" на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Дунайводбуд-17" про стягнення 45 274,63 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю „АВ метал груп" (далі по тексту - ТОВ „АВ метал груп") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Дунайводбуд-17" (далі по тексту - ТОВ „Дунайводбуд-17") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 89 785,77 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 85 269,00 грн., пені в сумі 2 876,86 грн., трьох відсотків річних в сумі 664,09 грн. та збитків від інфляції в сумі 975,82 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки № 0601.1 від 06.01.2012р. щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаного товару.
Під час розгляду даної справи позивачем неодноразово були подані заяви про зменшення розміру заявлених позовних вимог у зв'язку із частковим погашенням відповідачем спірної суми заборгованості, заявленої до стягнення. Так, згідно із заявою від 16.06.2014р. позивачем було зменшено розмір заявленої до стягнення заборгованості до загальної суми 45 274,63 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 40 773,00 грн., пені в сумі 2 864,56 грн., трьох відсотків річних в сумі 661,25 грн. та збитків від інфляції в сумі 975,82 грн. Вказана редакція позовних вимог є остаточною та була прийнята до розгляду господарським судом.
Відповідачем власної правової позиції по суті заявлених вимог висловлено не було, незважаючи на участь представника ТОВ „Дунайводбуд-17" в судових засіданнях по даній справі. При цьому, в судове засідання, призначене на 16.06.2014р., представник відповідача не з'явився, незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи, та про причини неявки суд не повідомив. У зв'язку із неподанням відповідачем відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.
06.01.2012р. між ТОВ „АВ метал груп" (Постачальник) та ТОВ „Дунайводбуд-17" (Покупець) було укладено договір поставки № 0601.1, у відповідності до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язався в порядку та строки, встановлені договором, передати у власність Покупця чорний металопрокат, далі по тексту - товар, асортимент, кількість, ціна та строки поставки якого вказуються у Специфікації/ях та/або рахунках на оплату, що є невід'ємною частиною даного договору, а Покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Виходячи з положень п.п. 2.2, 2.5 договору поставки № 0601.1 від 06.01.2012р. поставка товару за цим договором здійснюється у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів „Інкотермс 2010", на умовах EXW, якщо інше не зазначено сторонами у Специфікації або в рахунках на оплату. Право власності на поставлену партію товару и ризики загибелі та/або пошкодження товару переходять від Постачальника до Покупця з моменту передачі-прийому товару в пункті поставки і засвідчується підписанням сторонами видаткової накладної. Дата отримання партії товару Покупцем вказується у накладній.
Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору поставки № 0601.1 від 06.01.2012р. позивачем було передано у власність ТОВ „Дунайводбуд-17" товар загальною вартістю 273 974,04 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних № 4004656 від 18.12.2013р., № 4004673 від 20.12.2013р., № 4004680 від 20.12.2013р., № 4004729 від 23.12.2013р., № 4004774 від 25.12.2013р., № 4000108 від 13.01.2014р., № 4000109 від 13.01.2014р., № 4000249 від 17.01.2014р., № 4000458 від 28.01.2014р., № 4000459 від 28.01.2014р., № 4000501 від 29.01.2014р., № 4000545 від 03.02.2014р., № 4000628 від 07.02.2014р. На підтвердження наявності повноважень представника відповідача на прийняття товарно-матеріальних цінностей від позивача ТОВ „Дунайводбуд-17" було видано довіреності № 198 від 17.12.2013р., № 1 від 08.01.2014р., № 5 від 03.02.2014р.
При цьому, згідно із накладними на повернення № ВП-0000001 від 13.01.2014р., № ВН-0000002 від 11.04.2014р. ТОВ „Дунайводбуд-17" було повернуто позивачу частину придбаного товару вартістю 22 151,32 грн. В результаті викладеного, суд доходить висновку, що загальна вартість товару, придбаного відповідачем на виконання умов договору поставки № 0601.1 від 06.01.2012р. протягом спірного періоду, складає 251 822,72 грн.
Згідно з п. 3.3 договору поставки № 0601.1 від 06.01.2012р. (в редакції додаткової угоди № від 06.01.2012р.) Постачальник надає Покупцеві відстрочку платежу протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту поставки товару, якщо інше не обумовлене у Специфікації або рахунках на оплату.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається із матеріалів справи, в порушення прийнятих на себе за договором поставки № 0601.1 від 06.01.2012р. грошових зобов'язань, відповідачем було здійснено лише часткову оплату вартості товару, придбаного протягом спірного періоду, в результаті чого, за ТОВ „Дунайводбуд-17" рахується прострочена кредиторська заборгованість перед ТОВ „АВ метал груп" в сумі 40 773,00 грн.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 526, 530, 629, 692 ЦК України господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „АВ метал груп" в частині стягнення з ТОВ „Дунайводбуд-17" вартості неоплаченого товару в сумі 40 773,00 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості товару, придбаного на виконання умов договору поставки № 0601.1 від 06.01.2012р., позивачем в порядку ст. 625 ЦК України було нараховано ТОВ „Дунайводбуд-17" до сплати три відсотки річних в сумі 661,25 грн. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок трьох відсотків річних, господарський суд доходить висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення із відповідача трьох відсотків річних в сумі 661,25 грн. підлягають задоволенню.
Крім того, з посиланням на положення ст. 625 ЦК України позивачем було нараховано відповідачу до сплати збитки від інфляції в сумі 975,82 грн. за порушення останнім грошових зобов'язань у спірних правовідносинах. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок збитків від інфляції, господарський суд доходить висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, на користь позивача слід стягнути збитки від інфляції в сумі 975,82 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В силу положень ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Положеннями п. 7.2 договору поставки № 0601.1 від 06.01.2012р. передбачено, що у випадку порушення строку оплати за товар, що поставляється, Покупець зобов'зяаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченого платежу, за кожний день порушення строку.
З посиланням на п. 7.2 договору поставки № 0601.1 від 06.01.2012р. позивачем було нараховано відповідачу до сплати пеню в сумі 2 864,56 грн. за порушення останнім власних грошових зобов'язань. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок вказаної штрафної санкції, господарський суд визнає його правильним та обґрунтованим, у зв'язку з чим, доходить висновку про наявність підстав для стягнення із відповідача на користь ТОВ „АВ метал груп" пені в сумі 2 864,56 грн.
Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ТОВ „Дунайводбуд-17" перед ТОВ „АВ метал груп" в загальній сумі 45 274,63 грн., яка складається з суми основного боргу в сумі 40 773,00 грн., трьох відсотків річних в сумі 661,25 грн., збитків від інфляції в сумі 975,82 грн. та пені в сумі 2 864,56 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі шляхом присудження до стягнення із ТОВ „Дунайводбуд-17" на користь ТОВ „АВ метал груп" суми основного боргу в сумі 40 773,00 грн., трьох відсотків річних в сумі 661,25 грн., збитків від інфляції в сумі 975,82 грн. та пені в сумі 2 864,56 грн. відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 - 612, 615, 617, 625, 662, 664, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями).
Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 - 612, 615, 617, 625, 662, 664, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями), ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Дунайводбуд-17 /65031, м. Одеса, вул. Одеська, 43Г, код ЄДРПОУ 01035868, п/р 26009301539270 у філії ПАТ „Промінвестбанк" м. Одеса, МФО 328135/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „АВ метал груп" /місцезнаходження: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шолом-Алейхема, буд. 5; поштова адреса: 49044, м. Дніпропетровськ, а/с 2763; код ЄДРПОУ 36441934, п/р 2600630532001 в ПАТ „Кредит-Дніпро" м. Дніпропетровськ, МФО 305749/ суму основного боргу в розмірі 40 773 грн. 00 коп. /сорок тисяч сімсот сімдесят три грн. 00 коп./, три відсотки річних в сумі 661 грн. 25 коп. /шістсот шістдесят одна грн. 25 коп./, збитки від інфляції в сумі 975 грн. 82 коп. /дев'ятсот сімдесят п'ять грн. 82 коп./, пеню в сумі 2 864 грн. 56 коп. /дві тисячі вісімсот шістдесят чотири грн. 56 коп./, судовий збір в сумі 1 827 грн. 00 коп. /одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп./. Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Повний текст рішення підписано 23.06.2014р.
Суддя С.П. Желєзна