Справа № 755/12601/14-к
іменем України
"04" червня 2014 р.Дніпровський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
з участю прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4 ,
законного представника: ОСОБА_5 ,
представника потерпілого: ОСОБА_6 ,
представника служби у справах
дітей Дніпровської РДА у м. Києві: ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12014100040004534 по обвинуваченню неповнолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровоград, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, студента 1 курсу економічного коледжу при Київському національному університеті ім. В. Гетьмана, холостого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України,
Суд визнав доказаним, що неповнолітній обвинувачений ОСОБА_8 , 14.04.2014 року, приблизно о 19 год. 40 хв., перебуваючи в магазині «Бершка», що розташований в торговому центрі «Skymall» за адресою: м. Київ, просп. Ватутіна, 2-Т, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, взяв з полиці з взуттям кросівки темно-синього кольору, артикул 4094/332/010/13, вартістю 187 грн. 86 коп. та пішов до примірочної, де вдягнув вказані кросівки на ноги та направився до виходу з магазину. В подальшому, неповнолітній обвинувачений ОСОБА_8 намагався вийти з приміщення магазину, при цьому не сплативши за товар, однак, виконавши всі дії, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, свій злочинний умисел до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, так як був затриманий працівниками охорони на місці вчинення злочину, які виявили та вилучили у нього зазначені кросівки.
Допитаний в судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_8 винним себе за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України визнав повністю, дав покази про обставини скоєння кримінального правопорушення.
Так, неповнолітній обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що він дійсно 14.04.2014 року, приблизно о 19 год. 40 хв., перебуваючи в магазині «Бершка», що розташований в торговому центрі «Skymall» за адресою: м. Київ, просп. Ватутіна, 2-Т, взяв з полиці з взуттям кросівки темно-синього кольору та пішов до примірочної, де вдягнув вказані кросівки на ноги та направився до виходу з магазину. Однак, вийти з приміщення магазину, при цьому не сплативши за товар, у нього не вдалося, так як він був затриманий працівниками охорони даного торгового центру, які виявили та вилучили у нього зазначені кросівки. Зазначив, що йому здалося, що на даних кросівках не було сигнальних магнітів, тому він і взяв дані кросівки для проведення свого роду експерименту.
Додав, що має нагороди зі спорту, з олімпіади по інформатиці та нагороди за гарне навчання в школі. Крім того вказав, що має самостійний заробіток, так як підробляє у брата, тому приділяє мало часу для навчання в коледжі.
Покази неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом неповнолітнього обвинуваченого та дослідженням письмових доказів.
Вина неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 повністю підтверджується його показами, щирим каяттям у скоєному та дослідженими доказами.
Дії неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, так як він своїми діями вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто виконання всіх дій, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_8 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії середньої тяжкості, конкретні обставини кримінального провадження, дані про неповнолітнього обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем навчання характеризується посередньо.
Пом'якшуючими покарання обставинами відносно неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 суд визнає щире каяття в скоєному та вчинення злочину неповнолітнім.
Обтяжуючих покарання обставин відносно неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 судом не встановлено.
При визначенні міри покарання неповнолітньому обвинуваченому суд, з врахуванням його особи, вважає за вірне вибрати ОСОБА_8 міру покарання у виді штрафу.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Речові докази у кримінальному проваджені вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
Неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день винесення вироку становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. в дохід держави.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Речові докази, а саме: чоловічі кросівки - залишити у власності магазину «Бершка».
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити неповнолітньому обвинуваченому та прокурору.
Суддя: