Справа № 643/5262/14-к
15.05.2014
Справа 1-КП/643/412/14
643/5262/14-К
15 травня 2014 року Московський районний суд м. Харкова в складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , з участю обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 , захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013220470006442 від 30.11.2013 року, по обвинуваченню :
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженці м.Харкова, громадянки України, українки,
не замужній, студентки НТУ «ХПІ, зареєстровану та проживаючу за
адресою : АДРЕСА_1 , раніше не
засуджену , у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК
України,
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
уродженця м.Харкова, громадянина України, українця,
не одруженого, студента ХНПУ ім.Сковороди, зареєстрованого та
проживаючого за адресою АДРЕСА_2 ,
раніше не засудженого,
у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, -
встановив:
Суд визнав доведеним, що неповнолітній ОСОБА_5 23.11.2013 у період часу з 16 години до 21 години, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, знаходячись у клубі «Меридіан» за адресою: м. Харків, вул. Целіноградська, 38-А, разом із раніше знайомим ОСОБА_6 та іншими особами, отримав разом із ОСОБА_6 запрошення, після закриття зазначеного клубу, відвідати вечірку, яка буде відбуватись в районі Салтівського житлового масиву у м. Харкові. У цей час ОСОБА_5 побачив у ОСОБА_6 мобільний телефон «Аррlе ІРhоn 4» після чого у нього виник злочинний намір, направлений на заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_6 шляхом обману. Для реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_5 подзвонив своїй знайомій ОСОБА_4 , з якою, в ході телефонної розмови, вступив у злочинну змову з метою заволодіння майном ОСОБА_6 шляхом обману, розподіливши ролі наступним чином: ОСОБА_4 мала прийти до вказаного ОСОБА_5 двору будинку АДРЕСА_3 , де ОСОБА_6 із ОСОБА_5 будуть чекати організатора зазначеної вечірки, та під приводом необхідності входу до мережі Інтернет для зв'язку з організатором вечірки, за допомогою мобільного телефону ОСОБА_6 та, скориставшись тим, що ОСОБА_5 відволіче увагу ОСОБА_6 , заволодіти вказаним телефоном, після чого передати вказаний телефон ОСОБА_5 .. ОСОБА_5 , у свою чергу, має заздалегідь повідомити ОСОБА_6 про те, що до ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та інших має підійти дівчина, яка проведе їх до місця проведення вечірки, а також, у той час, коли ОСОБА_4 заволодіє мобільним телефоном ОСОБА_6 , відволікати увагу останнього розмовами, чим надати можливість ОСОБА_4 покинути місце скоєння кримінального правопорушення.
23.11.2013 р. близько 22 години, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , реалізуючи сумісний злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману по заздалегідь обумовленому злочинному плану, діючи за попередньою змовою групою осіб, виконуючи обумовлені злочинні ролі, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_5 сповістив неправдиві відомості ОСОБА_6 та іншим про те, що до них має підійти дівчина, яка проведе їх до місця проведення вечірки. У цей час ОСОБА_4 прийшла до двору будинку АДРЕСА_3 , підійшовши до свого знайомого ОСОБА_5 та раніше незнайомого ОСОБА_6 та запитала у ОСОБА_5 мобільний телефон з можливістю доступу до мережі Інтернет. Так як ОСОБА_6 перебував у стані алкогольного сп'яніння, а також у зв'язку з тим, що він вважав дії ОСОБА_5 та ОСОБА_4 правомірними, передав свій мобільний телефон «Apple IPhon 4», вартістю, згідно висновку товарознавчої експертизи № 27 від 06.02.2014 - 2660 грн. ОСОБА_4 . Продовжуючи реалізацію сумісного злочинного наміру, направленого на заволодіння майном ОСОБА_6 шляхом обману, ОСОБА_4 , виконуючи свою злочинну роль, імітуючи користування мобільним телефоном ОСОБА_6 , почала віддалятись від нього. У цей час ОСОБА_5 , забезпечуючи реалізацію сумісного злочинного наміру, направленого на заволодіння майном ОСОБА_6 шляхом обману, виконуючи свою злочинну роль, розмовою відволікав увагу ОСОБА_6 ..
Пересвідчившись в тому, що ОСОБА_4 з мобільним телефоном ОСОБА_6 вийшла з поля зору, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію сумісного наміру, направленого на заволодіння майном ОСОБА_6 шляхом обману, діючи з корисливих мотивів, покинув ОСОБА_6 та, зустрівся із ОСОБА_4 , яка передала ОСОБА_5 мобільний телефон «Apple IPhon 4», який належить ОСОБА_6 .. Таким чином ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заволоділи мобільним телефоном «Apple IPhon 4», який належить ОСОБА_6 , та розпорядились ним за власним розсудом, обернувши на свою користь.
Дії обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), скоєне за попередньою змовою групою осіб.
06 березня 2014 року в даному кримінальному провадженні між законним представником неповнолітнього потерпілого ОСОБА_12 обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , відповідно до вимог ч.1 ст.468 КПК України,укладено угоду про примирення, за якою сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій за ч.2 ст.190 КК України, щодо узгодженого покарання, у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 850 гривень, та згоди сторін на його призначення, щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ст.473 КПК України та щодо наслідків невиконання угоди, передбачених ст.476 КПК України та щодо умисного невиконання угоди про примирення.
Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги та правила КПК України та Кримінального кодексу України, просить угоду про примирення затвердити.
Потерпілий ОСОБА_6 та законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_12 в судовому засіданні просять затвердити укладену угоду про примирення та призначити узгоджене сторонами покарання.
Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 визнали себе винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України в обсязі підозри, дали згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та заявили, що здатні реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Просять суд угоду про примирення затвердити та призначити узгоджене покарання.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого та ОСОБА_5 звернулись із заявою до суду про застосування щодо неповнолітнього ОСОБА_5 Закону України «Про амністію » від 08.04.2014 р..
Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення сторонами угоди про примирення є добровільним, з наданих суду матеріалів кримінального провадження, суд з'ясував, що скарги обвинувачених під час кримінального провадження не подавали.
Суд, перевіривши угоду про примирення на відповідність вимогам КПК та КК України, встановив, що кваліфікація дій обвинувачених за ч.2 ст.190 КК України є правильною. Злочин у вчиненні якого обвинувачені визнали себе винними, відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості і відповідно до вимог ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченими може бути укладена у кримінальному провадженні.
Умови угоди про примирення відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.
Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що сторони примирились і укладення угоди є добровільним. Взяті обвинуваченими на себе за угодою про примирення зобов'язання очевидно можливі для виконання. За таких обставин суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України. За вчинене кримінальне правопорушення обвинувачені підлягають покаранню, яке узгоджене сторонами в угоді про примирення.
Неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, злочини в яких він звинувачується не відноситься до категорії тяжких, у зв'язку з чим на нього поширюється дія положення ст.1 п. "А" Закону України "Про амністію" від 08.04.2014 року.
Керуючись ст.ст.370,373,374,475 КПК України, ст.1 Закону України "Про амністію" від 08.04.2014 року, суд, -
Затвердити угоду про примирення від 06 березня 2014 року, укладену між законним представником неповнолітнього потерпілого ОСОБА_12 , обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ..
Визнати винуватою ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України і призначити їй узгоджене сторонами, по угоді про примирення від 06 березня 2014 року покарання за цією статтею - штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 850 гривень.
Визнати винуватим ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України і призначити йому узгоджене сторонами, по угоді про примирення від 06 березня 2014 року покарання за цією статтею - штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 850 гривень.
Звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання згідно ст.1 п.«А» Закону України «Про амністію» від 08.04.2014 року.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м.Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченим, потерпілому та прокурору.
Учасники судового розгляду мають право отримати в суді копію вироку.
СУДДЯ ОСОБА_1