ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
23 червня 2009 р.
Справа № П-9/71
Господарський суд Івано-Франківської області у складі суду: судді Фанди Оксани Михайлівни при секретарі судового засідання Чмихові Юрію Анатолійовичу розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Прокурора м. Коломиї в інтересах держави - Міністерства освіти і науки України в особі Коломийського експерементального заводу ПРУТ, вул. Валова, 48, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200
до відповідача Акціонерного комерційного банку "Національний кредит" в особі філії АКБ "Національний кредит" в м. Коломиї, вул. Драгоманова, 5, м. Коломия, Івано-Франківська область,78200
про виконання умов договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування
За участю представників сторін:
Від прокуратури представники не з"явились.
Від позивача: Ковбаснюк Надія Дмитрівна - бухгалтер - менеджер, (паспорт серія СЕ - №274230 від 03.03.2004 року, довіреність № 105 від 22.06.2009 року)
Від позивача: Потятинник Роман Романович - юрисконсульт, (паспорт серія СС - №478532 від 12.02.1998 року, довіреність №32 від 11.03.2009 року)
Від відповідача: Бойчук Віта Дмитрівна - представник, (паспорт серія СЕ - №397321 від 16.02.2007 року, довіреність №174 від 10.06.2009 року)
СУТЬ СПОРУ: Заявлено вимогу про зобов"язання акціонерного комерційного банку "Національний кредит" в особі філії АКБ "Національний кредит" в м. Коломиї здійснювати банківські операції, відповідно до умов договору № 38 від 19.03.01 року, а також про зобов"язання акціонерного комерційного банку "Національний кредит" в особі філії АКБ "Національний кредит" в м. Коломиї зарахувати на підставі платіжних доручень кошти Коломийського експериментального заводу "Прут" у розмірі 31 284, 12 грн. на розрахунковий рахунок № 256023131055, МФО 336503 Івано-Франківського обласного управління Пенсійного фонду України на сплату внесків до Пенсійного фонду України.
Представник прокуратури в судове засідання не з"явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи. Явка представника прокуратури в судове засідання не визнавалась судом обов"язковою.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задоволити. В обгрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив наступне. Відповідно до умов договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 38 від 19.03.01 року, укладеного між сторонами у справі, сторони взяли на себе наступні зобов"язання: АКБ "Національний кредит" в особі філії АКБ "Національний кредит" в м. Коломия ( банк) відкриває Коломийському експериментальному заводу "Прут" ( клієнту) поточний рахунок відповідно до Інструкції НБУ "Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті" та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.
На розрахунковому рахунку даного підприємства, згідно виписки банку, станом на 01.05.08 року знаходяться кошти в сумі 31 284, 12 грн. На вимогу позивача здійснювати банківські операції з коштами державного підприємства, керівництвом філії АКБ "Національний кредит" в м. Коломия відмовлено у здійсненні банківських операцій з коштами зазначеного підприємства з 23.10.08 року, посилаючись на постанову НБУ № 439 від 19.12.08 року, відповідно до якої з 19.12.08 року до 18.06.09 року був введений мораторій на задоволення вимог кредитора.
Представник відповідача позовні вимоги заперечив в повному обсязі та просив суд в їх задоволенні відмовити. В обгрунтування заявлених заперечень представник відповідача зазначив наступне.На розрахунковому рахунку даного підприємства станом на 01.05.08 року знаходились кошти в сумі 31 284, 12 грн., додаткових коштів не поступало.
27.10.08 року банком були прийняті від Заводу платіжні доручення № 23 від 23.10.08 року на суму 14140 грн. на перерахування ПДВ та № 24 від 23.10.08 року на суму 10 000 грн. Дані платіжні доручення згідно вказівок НБУ та листа АКБ "Національний кредит" м. Київ за 3 03-29/603 від 29.10.08 року були сторновані з Розрахункової палати, а кошти, відповідно до банківського законодавства, повернуті на поточний рахунок Заводу.
04.11.08 року завод ПРУТ виставив платіжне доручення за № 25 про перерахування ПДВ в сумі 31 000 грн. Дане платіжне доручення виконати в установлений законодавством термін, банк не зміг, через відсутність коштів на кореспондентському рахунку Розрахункової палати АКБ "Національний кредит" м. Київ, у зв"язку з чим воно було взяте для облікування за позабалансовим рахунковм 9804 АКБ "Національний кредит" м. Київ для виконання за наявності коштів та надіслано письмове повідомлення Заводу про невиконання розрахунквого документа у відповідності до п. 1.12 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті", затвердженою постановою НБУ 3 22 від 21.01.04 року та листа НБУ № 25/112/2515-15950 від 17.11.08 року, а також були вжиті відповідні заходи для відновлення платоспроможності АКБ "Національний кредит": було призначено тимчасову адміністрацію терміном на один рік - з 19.12.08 року до 18.12.09 року для тимчасового управління банком та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців - з 19.12.08 року до 18.06.09 року. Відповідач вважає, що наявність мораторію унеможливлює виконання укладеного між сторонами у справі договору на розрахунково-касове обслуговування.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що відповідно до умов договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 38 від 19.03.01 року, укладеного між сторонами у справі, сторони взяли на себе наступні зобов"язання: АКБ "Національний кредит" в особі філії АКБ "Національний кредит" в м. Коломия ( банк) відкриває Коломийському експериментальному заводу "Прут" ( клієнту) поточний рахунок відповідно до Інструкції НБУ "Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті" та здійснює його розрахунково-касове обслуговування ( п. 1 Договору).
Умовами договору передбачено, що банк і клієнт використовують як платіжні інструменти платіжні доручення та інші розрахункові документи, передбачені Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Інструкцією "про безготівкові розрахунки в господарському обороті України ( п. 9 Договору). Клієнт має право самостйно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства, за винятком безспірного стягнення та безакцептного списання коштів та помилково зарахованих коштів. Вимагати своєчасного та повного здійснення розрахунків та інших обумовлених цим договором послуг (2.1, 2.3 Договору). Банк бере на себе зобов"язання належним чином виконувати умови договору. Своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до Інструкції "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України" ( п. 4.1, 4.2 Договору).
В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Судом встановлено, що на розрахунковому рахунку даного підприємства, згідно виписки банку, станом на 01.05.08 року знаходились кошти в сумі 31 284, 12 грн.
04.11.08 року завод ПРУТ виставив платіжне доручення за № 25 про перерахування ПДВ в сумі 31 000 грн.
Зазначене платіжне доручення було прийняте банком, що підтверджуєься відповідними відмітками у правому верхньому куті цих документів, але залишені без виконання в зв"язку з відсутністю коштів на кореспондентському рахунку Розрахункової палати АКБ "Національний кредит" м. Київ.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Приписи ч. 3 ст. 1068 ЦК України встановлюють, що банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Відсутність на кореспондентському рахунку банка коштів не звільняє останнього від обов"язку виконати платіжні документи клієнта.
Отже, позовна вимога в частині зобов"язання акціонерного комерційного банку "Національний кредит" в особі філії АКБ "Національний кредит" в м. Коломиї здійснювати банківські операції, відповідно до умов договору № 38 від 19.03.01 року є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
Доводи відповідача до уваги не приймаються як безпідставні та такі, що не грунтуються на нормах чинного законодавства з огляду на наступне.
Статтею 1074 ЦК України чітко встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Матеріали справи свідчать, що Постановою Правління Національного банку України № 439 від 19.12.08 року в АКБ "Національний кредит" було призначено тимчасову адміністрацію терміном на один рік - з 19 грудня 2008 року до 18 грудня 2009 року для тимчасового управління банком та вжиття відповідних заходів для проведення його діяльності у відповідність до банківського законодавства, та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 19 грудня 2008 року до 18 червня 2009 року.
Поняття та зміст мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного національним банком України стосовно комерційного банку, регулюються ст. 2 та ст. 85 Закону України "Про банки та банківську діяльність".
Так, відповідно до визначення термінів, що вживаються у ст. 2 вищезазначеного Закону, мораторій - це зупинення виконання банком майнових зобов"язань і зобов"язань щодо сплати податків і зборів ( обов"язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов"язань та зобов"язань щодо сплати податків і зборів ( обов"язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Статтею 85 Закону встановлено, що мораторій вводиться Національним банком України під час здійснення тимчасової адміністрації, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку та на строк не більше шести місяців.
Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров"ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв"язку із зобов"язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації.
Із наведених вище норм чітко вбачається, що за своїм змістом мораторій є спеціальним заходом, що спрямований на відновлення фінансового стану банку за рахунок тимчасового припинення останнім виконання майнових зобов"язань перед кредиторами.
Відповідно до визначень, наведених в ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань ( очевидно, під "боржником" в даному випадку розуміється власне банк). Натомість, клієнт банку - будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що власники поточних ( не депозитних) рахунків, відкритих в установі банку, не є кредиторами банку стосовно коштів, які зберігаються на відповідних рахунках, адже ці кошти належать не банку, а власникам рахунків, а, відтак, на операції з цими коштами жодним чином не може розповсюджуватися мораторій, до того ж, зупинення операцій за цими рахунками навіть теоретично не може призвести до "відновлення фінансового стану банку", оскільки відновлювати власний фінансовий стан можна лише за рахунок власник активів, а не за рахунок коштів, що належать третім особам.
Таким чином, зупинення виконання банком майнових зобов"язань під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів означає, що з метою відновлення власної платоспроможності банк тимчасово, на строк, встановлений Національним банком України, припиняє розраховуватися за власними боргами, за рахунок чого акумулює власні кошти та власне майно, запобігаючи у такий спосіб подальшого банкрутства і ліквідації.
Саме таке розуміння поняття мораторію повністю кореспондується з наведеними вище нормами ЦК України, що регулюють договір банківського рахунку, а також ч. 3 ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність", в якій чітко зазначено, що мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій.
Статтями 80 та 81 Закону України "Про банки і банківську діяльність" вичерпно встановлені права та обов"язки тимчасового адміністратора, які за своєю сутністю є пов"язаними із запезпеченням збереження активів та документації банку. Жодна із вищезазначених норм не містить визначення клієнта банку ( тобто особи, якій надаються послуги за договором розрахунково-касового обслуговування), як кредитора банку, оскільки грошові кошти клієнтів банку на зелучаються та не розміщуються останнім від свого імені, на власних умовах та на власний ризик і які банк повинен повернути кредитору на певних умовах.
Щодо вимоги позивача про зобов"язання акціонерного комерційного банку "Національний кредит" в особі філії АКБ "Національний кредит" в м. Коломиї зарахувати на підставі платіжних доручень кошти Коломийського експериментального заводу "Прут" у розмірі 31 284, 12 грн. на розрахунковий рахунок № 256023131055, МФО 336503 Івано-Франківського обласного управління Пенсійного фонду України на сплату внесків до Пенсійного фонду України, то в цій частині позову слід відмовити з огляду на наступне.
04.11.08 року завод ПРУТ виставив платіжне доручення за № 25 про перерахування ПДВ в сумі 31 000 грн.
Зазначене платіжне доручення було прийняте банком, що підтверджуєься відповідними відмітками у правому верхньому куті цих документів, але залишені без виконання в зв"язку з відсутністю коштів на кореспондентському рахунку Розрахункової палати АКБ "Національний кредит" м. Київ. Вказане платіжне доручення вважається дійсним і діє до повного його виконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
В графі призначення платежу у платіжному дорученні № 25 від 04.11.08 року зазначено напрямок використання грошових коштів - про перерахування ПДВ в сумі 31 000 грн.
Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, право має бути порушене на момент подання позову.
За наведеного, в суду відсутні правові підстави для задоволення цієї частини позову щодо перерахування вказаних коштів саме на розрахунковий рахунок Пенсійного фонду України, оскільки до порушення провадження у справі позивачем не ставилась вимога до банку про перерахування вказаних коштів саме на рахунок Пенсійного фонду України, тобто, на момент порушення провадження у справі відсутнє порушення права позивача.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати з відповідача в доход бюджету.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 15, 11, 202, 509, 525, 526, 1066, 1068 ЦК України , ст. 193 ГК України, Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задоволити частково.
Акціонерному комерційному банку "Національний кредит" в особі філії АКБ "Національний кредит" в м. Коломиї, вул. Драгоманова, 5, м. Коломия, Івано-Франківська область,78200 здійснювати банківські операції, відповідно до умов договору № 38 від 19.03.01 року.
В решті позову відмовити.
Стягнути з відповідача Акціонерного комерційного банку "Національний кредит" в особі філії АКБ "Національний кредит" в м. Коломиї, вул. Драгоманова, 5, м. Коломия, Івано-Франківська область,78200 в доход Державного бюджету України: 85 грн. - витрат по сплаті державного мита.
Наказ видати ДПІ у м. Коломиї, вул. Хмельницького, 3, м. Коломия, Івано-Франківськ, 78200.
Стягнути з відповідача Акціонерного комерційного банку "Національний кредит" в особі філії АКБ "Національний кредит" в м. Коломиї, вул. Драгоманова, 5, м. Коломия, Івано-Франківська область,78200 в доход Державного бюджету України: 312, 50 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати ВДВС у м. Коломиї, вул. Театральна, 15, м. Коломия, Івано-Франківськ, 78200.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Фанда О. М.
рішення виготовлено та підписано 25.06.09 року
Виготовлено в АС "Діловодство суду" Олейняш Е.М.