83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
10.06.09 р. Справа № 2/186пн
Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.
при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Відкритого акціонерного товариства Донецький машинобудівний завод “Астра” м. Донецьк
до відповідача 1: Закритого акціонерного товариства “Цинк” м. Костянтинівка
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю “ТПК Укрсплав” м. Донецьк
про визнання відсутності у генерального директора Закритого акціонерного товариства “Цинк” Сафіна О.А. права на видання від імені Закритого акціонерного товариства “Цинк” простих векселів АА № 0780103 від 16.11.2007р. та АА № 0780104 від 16.11.2007р.; визнання відсутності у генерального директора Закритого акціонерного товариства “Цинк” Сафіна О.А. права на укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю “ТПК Укрсплав” і підписання від імені Закритого акціонерного товариства “Цинк” мирової угоди від 01.04.2008р. про передачу нерухомого і рухомого майна; визнання недійсною мирової угоди від 01.04.2008р. про передачу нерухомого і рухомого майна, укладену між закритим акціонерним товариством “Цинк” та Товариством з обмеженою відповідальністю “ТПК Укрсплав”
За участю
представників сторін
від позивача: Чичина І.В. - за довір.
від відповідача 1: Хан В.М. - за довір.
від відповідача 2: Богова Л.О. - за довір.
Позивач, Відкрите акціонерне товариство Донецький машинобудівельний завод “Астра” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Закритого акціонерного товариства “Цинк” м. Костянтинівка та Товариства з обмеженою відповідальністю “ТПК Укрсплав” м. Донецьк про визнання відсутності у генерального директора Закритого акціонерного товариства “Цинк” Сафіна О.А. права на видання від імені Закритого акціонерного товариства “Цинк” простих векселів АА № 0780103 від 16.11.2007р. та АА № 0780104 від 16.11.2007р.; визнання відсутності у генерального директора Закритого акціонерного товариства “Цинк” Сафіна О.А. права на укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю “ТПК Укрсплав” і підписання від імені Закритого акціонерного товариства “Цинк” мирової угоди від 01.04.2008р. про передачу нерухомого і рухомого майна; визнання недійсною мирової угоди від 01.04.2008р. про передачу нерухомого і рухомого майна, укладену між Закритим акціонерним товариством “Цинк” та Товариством з обмеженою відповідальністю “ТПК Укрсплав”.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те що погашення вексельних зобов'язань ЗАТ “Цинк” перед ТОВ “ТПК Укрсплав” шляхом передання майна за мировою угодою є неправомірним та порушує майнові інтереси ЗАТ “Цинк” і інтереси позивача як акціонера з підстав відсутності повноважень генерального директора Сафіна О.А на видачу векселів та укладення і підписання мирової угоди від імені ЗАТ “Цинк”. Як на право підстави позову вказує на ст. 203,215 ЦК України, ст. 20 ГПК України.
У судовому засіданні представник позивача зазначені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач 1 проти задоволення позову заперечив надав відзив на позовну заяву, де вказує, що генеральний директор здійснює керівництво поточною діяльністю Товариства, до його компетенції відносяться всі питання діяльності Товариства, окрім тих, що згідно з чинним законодавством, Статутом або рішенням вищого орган Товариства віднесені до компетенції загальних зборів або спостережної ради. Розрахунок за поставлені товари це дія по виконанню договірних зобов'язань по вже укладеному договору, на укладання якого генеральний директор отримав згоду, у зв'язку з чим вважає, що генеральний директор на законних підставах виписував вексель та підписував мирову угоду. Щодо вимог про визнання мирової угоди недійсною то відповідач зазначає, що для укладання мирової угоди рішення загальних зборів непотрібно, вирішення таких питань віднесено до компетенції спостережної ради, тому генеральний директор діяв в рамках своїх повноважень.
Відповідач 2 проти задоволення позову заперечує, надав відзив на позовну заяву, де зазначає, що Статут ЗАТ “Цинк” містить в собі обмеження повноважень генерального директора стосовно укладання договору, а не його виконання, тому вважає позицію позивача з цього питання безпідставною. Зазначає, що у відповідності з положеннями статуту ЗАТ “Цинк” для укладання мирової угоди, рішення загальних зборів було непотрібно, вирішення таких питань відноситься до компетенції спостережної ради, тому генеральний директор цього підприємства діяв в рамках своїх повноважень. Крім того зазначає, що акціонер не наділений суб'єктивним правом на здійснення повноважень власника майна товариства, тому спірна угода не порушує права позивача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:
В період 2006-2007р. у Закритого акціонерного товариства “Цинк” виникла заборгованість перед ТОВ “ТПК Укрсплав” за договором поставки № 10-07-06 від 10.07.2006р. в сумі 3581540,86грн. та за договором оренди у сумі 1789344,10грн.
Закрите акціонерне товариство “Цинк” на виконання зобов'язань видало Товариству з обмеженою відповідальністю “ТПК Укрсплав” простий вексель серії АА № 0780103 від 16.07.2007р. на суму 1789344,10грн. та простий вексель серії АА № 0780104 від 16.11.2007р. на суму 3581540,86грн.
01.04.2008р. між Закритим акціонерним товариством “Цинк” та Товариством з обмеженою відповідальністю “ТПК Укрсплав” було укладено мирову угоду щодо погашення заборгованості товариства шляхом передачі нерухомого та рухомого майна.
Позивач вважає, що у генерального директора Закритого акціонерного товариства “Цинк Сафіна О.А. право на видання від імені Закритого акціонерного товариства “Цинк” простих векселів АА № 0780103 від 156.11.2007р. та АА № 0780104 від 16.11.2007р. та права укладання з Товариством з обмеженою відповідальністю “ТПК Укрсплав” і підписання від імені Закритого акціонерного товариства “Цинк” мирової угоди відсутнє, у зв'язку з чим останній звернувся до суду.
Згідно до ст. 4 Закону України “Про обіг векселів в України” видача векселя є однією із форм розрахунків за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняється грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу з векселем.
Відповідно до п. 9.4. Статуту Закритого акціонерного товариства “Цинк” генеральний директор здійснює керівництво поточною діяльністю Товариства, до його компетенції відносяться всі питання діяльності Товариства, окрім тих, що згідно з чинним законодавством, Статутом або рішенням вищого органу Товариства віднесені до компетенції загальних зборів або спостережної ради.
Пунктом 9.3. Статуту ЗАТ “Цинк” визначено, що спостережна рада товариства розглядає, затверджує, погоджує умови договорів, загальна вартість яких перевищує 500000грн. і дозволяє їх підписання генеральним директором.
З огляду на викладене положення Статуту ЗАТ “Цинк” містять обмеження повноважень генерального директора стосовно саме дій пов'язаних з укладанням договорів, загальна вартість яких перевищує 500000грн.
Розрахунки за поставлені товари (роботи, послуги) це дія по виконанню договірних зобов'язань по вже укладеним договорам, в тому числі й тим загальна вартість яких перевищує 500000грн.
Таким чином, генеральний директор Закритого акціонерного товариства “Цинк” без надання згоди інших органів управління товариства має право видавати векселі, якщо така форма розрахунків передбачена умовами договору.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька по справі 2-1276 від 28.02.2008р. правочин з видачі простих векселів серії АА № 0780104 від 16.11.2007р. та серії АА № 0780103 від 16.11.2007р. визнані недійсними, але не з підстав відсутності у генерального директора повноважень на видачу векселів, а з тих підстав, що така форма розрахунків не була прямо передбачена договором.
Позивач вказує на відсутність повноважень у генерального директора ЗАТ “Цинк” на підписання та укладання мирової угоди від 01.04.2008р. про передачу нерухомого майна.
Однак з матеріалів справи вбачається, що 31.03.2008р. відбулося засідання Спостережної ради Закритого акціонерного товариства “Цинк” були розглянуті умови мирової угоди та Спостережна рада погодила та затвердила мирову угоду з Товариством з обмеженою відповідальністю “ТПК “Укрсплав” і дозволила генеральному директору Сафіну О.А. підписати від імені ЗАТ “Цинк” дану мирову угоду, укладену з ТОВ “ТПК “Укрсплав”, що зафіксовано у протоколом засідання Спостережної ради № 17.
Відповідно до п. 9.3. Статуту ЗАТ “Цинк” рішення Спостережної ради приймається більшістю голосів, у разі розподілу голосів порівну, голос Голови Спостережної ради є вирішальним.
Як вбачається з протоколу засідання у засіданні спостережної ради брали участь три з п'яти членів спостережної ради, тобто 3/5 її членів, тому засідання було правомочним.
В матеріалах справи наявні докази належного повідомлення всіх членів спостережної ради ЗАТ “Цинк” про проведення засідання ради 31.03.2008р.
З огляду на викладене, судом встановлено, що для укладання мирової угоди, рішення загальних зборів було не потрібно, вирішення таких питань відноситься до компетенції спостережної ради, тому генеральний директор підприємства діяв у межах своїх повноважень.
Також позивач просить визнати недійсною мирову угоду від 01.04.2008рю. про передачу нерухомого і рухомого майна, укладену між Закритим акціонерним товариством “Цинк” та Товариством з обмеженою відповідальністю “ТПК Укрсплав”, у зв'язку з тим, що генеральний директор ЗАТ “Цинк” Сафін О.А. на був належним чином вповноважений на видачу векселів та на підписання зазначеної мирової угоди від 01.04.2008р.
Вимоги позивача задоволенню не підлягають у зв'язку з наступним, предметом позовних вимог Відкритого акціонерного товариства Донецький машинобудівний завод “Астра” є визнання відсутності повноважень у генерального директора Закритого акціонерного товариства “Цинк” на видання від іменні Закритого акціонерного товариства “Цинк” простих векселів та на укладання з Товариством з обмеженою відповідальністю “ТПК Украсплав” і підписання від імені Закритого акціонерного твоарситва “Цинк” мирової угоди від 01.04.2008р. та визнання недійсною мирової угоди від 01.04.2008р. про передачу нерухомого і рухомого майна.
Згідно із ст.4-2 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст.4-3 зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Зазначеною статтею визначені способи такого захисту.
Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Дана стаття визначає й способи захисту цивільних прав та інтересів.
Чинним законодавством не встановлено вичерпного переліку випадків, коли особа, право якої порушено рішенням загальних зборів чи органів управління товариства, може звернутися по захист до суду. При цьому однією з обов'язкових умов визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача, який є учасником або акціонером господарського товариства. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
У рішенні Конституційного суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004р. зазначено, що акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органом чи іншими акціонерами цього товариства.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому законом порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно до приписів ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі, в тому числі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами, при цьому під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Позивач - Відкрите акціонерне товариство Донецький машинобудівельний завод “Астра” є акціонером Закритого акціонерного товариства “Цинк”, за даними реєстру власників іменних цінних паперів станом на 21.04.2009р. та володіє 246161 акцією ЗАТ “Цинк” сумарною номінальною вартістю 246161грн., що складає 15% статутного фонду емітента акцій.
Згідно ст.10 Закону України „Про господарські товариства” учасники товариства мають наступні права:
- брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим законом;
- брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;
- вийти в установленому порядку з товариства;
- одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За змістом даної статті під порушенням права слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
В розумінні ст. 15 Цивільного кодексу України, невизнання права - це дії учасника цивільного правовідношення, який несе юридичний обов'язок перед уповноваженою особою, які спрямовані на заперечення в цілому або у певній частині суб'єктивного права іншого учасника цивільного правовідношення, внаслідок якого уповноважена особа позбавлена можливості реалізувати своє право.
За змістом зазначеної норми, оспорювання права - це такий стан цивільного правовідношення, при якому між учасниками існує спір з приводу наявності чи відсутності суб'єктивного права у сторін, а також приналежності такого права певній особі. При цьому, оспорене право ще не порушене, але виникає невизначеність у праві, зумовлена поведінкою другої сторони стосовно уповноваженого.
Інтересом, який охороняється законом, є не заборонене законом і таке, що не суперечить загальним засадам цивільно-правового регулювання прагнення особи щодо ефективної реалізації своїх повноважень, які не визначені як суб'єктивні права.
Цивільний кодекс України не дає визначення поняття “заінтересована особа”, тому коло заінтересованих осіб має з'ясовуватися в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.
В даному випадку Цивільним кодексом України не встановлено за чим саме позовом може бути визнано відсутність права на вчинення дій та визнано правочин недійсним.
Згідно до ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Посилання позивача на той факт, що у генеральний директор Закритого акціонерного товариства “Цинк” Сафіна О.А. права на видання від імені Закритого акціонерного товариства “Цинк” простих векселів та права на укладення з Товраситвом з обмеженою відповідальністю “ТПК Укрсплав” і підписання від імені Закритого акціонерного товариства “Цинк” мирової угоди від 01.04.2008р. про передачу нерухомого і рухомого майна у зв'язку з чим просить визнати недійсною мирову угоду від 01.04.2008р. про передачу нерухомого майна і рухомого майна судом до уваги не береться з огляду на необґрунтованість.
Відповідно до ст. 12 Закону України “Про господарські товариства” саме товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність, а акціонер є лише власником належним йому акцій.
Згідно до ст. 152 ЦК України акціонерне товариство самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном. Акціонери не відповідають по зобов'язанням товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.
Приписами ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 23 Закону України “Про господарські товариства” встановлено, що управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства.
Таким чином акціонер не наділений суб'єктивним правом щодо здійснення повноважень власника майна товариства, тому спірна угода не порушує права позивача.
Суд зазначає, що мирова угода не може розглядатися як договір у цивільно-правовому розумінні і визнаватися недійсною у позовному провадженні, оскільки порядок її укладання та затвердження регламентовано відповідними положеннями процесуального законодавства України.
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька по справі № 2-1177 від 01.04.2008р. суд визнав умови мирової угоди, оскільки вона не суперечить закону, укладена уповноваженими особами та не порушує права чи свободи інших осіб.
Прийняття місцевим судом мирової угоди сторін з одночасним закриттям провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не можуть розцінюватися як два самостійних акти - окремо щодо прийняття мирової угоди і щодо закриття провадження у справі.
З огляду на викладене судом встановлено, що генеральний директор Закритого акціонерного товариства “Цинк” має повноваження на видання векселів за умов, що така форма розрахунків передбачена договором. Протоколом Спостережної ради від 31.03.2008рю. № 17 рада погодила та надала дозвіл генеральному директору товариства на укладання та підписання мирової угоди з Товариством з обмеженою відповідальністю “ТАК Укрсплав”, мирова угода від 01.04.2008р. укладена між сторонами з додержанням вимог чинного законодавства та провадження та провадження у справі № 2-1177 закрито, а тому мирову угоду не можна розглядати як договір у цивільно-правовому розумінні і визнавати недійсною у позовному провадженні, оскільки порядок її укладання та затвердження регламентований відповідними положеннями Цивільного процесуального кодексу України, у в'язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України “Про господарські товариства”, ст. ст. 22, 33, 42, 43, 49, 78, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства Донецький машинобудівельний завод “Астра” м. Донецьк до Закритого акціонерного товариства “Цинк” м. Костянтинівна, Товариства з обмеженою відповідальністю “ТПК Укрсплав” м. Донецьк про визнання відсутності у генерального директора Закритого акціонерного товраситва “Цинк” Сафіна О.А. права на видання від імені Закритого акціонерного товариства “Цинк” простих векселів АА № 0780103 від 16.11.2007р. та АА № 0780104 від 16.11.2007р.; визнання відсутності у генерального директора Закритого акціонерного товариства “Цинк” Сафіна Р.А. права на укладання з Товариством з обмеженою відповідальністю “ТПК Укрсплав” і підписання від імені Закритого акціонерного товариства “Цинк” мирової угоди від 01.04.2008р. про передачу нерухомого і рухомого майна; визнання недійсною мирової угоди від 01.04.2008р. про передачу нерухомого і рухомого майна, укладену між Закритим акціонерним товариством “Цинк” та Товариством з обмеженою відповідальністю “ТПК Укрсплав” - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Мартюхіна Н.О.