83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.06.09 р. Справа № 29/164пд
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Степ", ЄДРПОУ 20392491,
м.Маріуполь
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ в
особі Донецької обласної дирекції, ЄДРПОУ 23346741, м.Донецьк
про внесення змін до кредитного договору №012/05/0509 від 14.11.2007р., укладеного між сторонами, виклавши п.1.3.1 та п.1.4 в редакції позивача, та внесення змін до кредитного договору №010/05/00646 від 10.10.2008р., укладеного між сторонами, виклавши п.1.2 та п.2.1 в редакції позивача
Суддя Джарти В.В.
Представники:
від позивача: Від позивача: Толкушкін І.В., довір. № 357 від 22.06.09; Ушаков В.П., довір. № 358 від 22.06.09, Келембет М.В., довір. № 320 від 27.05.09р.
Від відповідача: не з'явився.
В засіданні суду брали участь:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Степ", м.Маріуполь, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ в особі Донецької обласної дирекції, м. Донецьк про спонукання відповідача внести наступні зміни:
1. до кредитного договору №012/05/0509 від 14.11.2007р.:
- п.1.3.1 договору викласти в редакції: “1.3.1. Для цього кредитного договору визначений наступний період кредитування: з 14 листопада 2007р. по 01 січня 2012р.”,
- п.1.4 договору викласти в редакції: «1.4. Процентна ставка - 14% (чотирнадцять цілих) відсотків річних»;
2. до кредитного договору №010/05/00646 від 10.10.2008р.:
- п.1.2 договору викласти в редакції: «1.2. Кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 01 січня 2012 року (останній день строку користуванням кредитом)»;
- п.2.1 договору викласти в редакції: «Плата за користуванням кредитом розраховується на основі процентної ставки в розмірі 14% (чотирнадцять відсотків) річних».
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на безпідставне ухилення відповідача від внесення вищевказаних змін до кредитних договорів №012/05/0509 від 14.11.2007р. та №010/05/00646 від 10.10.2008р.
22.06.2009р., представник відповідача, через канцелярію суду, надав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з необхідністю більш тривалого часу для мирного врегулювання спору.
Відповідач, вимоги Ухвал господарського суду Донецької області від 26.05.09р. та від 09.06.09р. не виконав, в судові засідання жодного разу не з'явився, не зважаючи на належне повідомлення судом про час, та місце судового засідання, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд встановив:
14.11.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Степ" (Товариство) та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ (Банк) було укладено генеральну кредитну угоду №012/05/0508, згідно якої Банк зобов'язався надати Товариству кредитні кошти, в порядку і на умовах, визначених в окремих кредитних договорах.
Зокрема, під час укладання у зазначеної вище угоди, сторони домовились, що Банк надає Товариству кредитні коштів на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.
Відповідно до п.1.1 генеральної угоди №012/05/0508 від 14.11.2007р., кредитор, на підставі цієї угоди, зобов'язується надавати позивачу кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах та додаткових угодах до них, укладених в межах цієї угоди і які є її невід'ємними частинами.
За обопільною згодою, сторони за цією угодою встановили, що в межах даної генеральної угоди може бути використаний такий вид кредитування, як відновлювальна кредитна лінія у національній валюті, ліміт якої не повинен перевищувати 15 000 000, 00 гривень та з відсотковою ставкою 13 % річних.
Строк дії генеральної угоди встановлений п.9.1. генеральної угоди та визначений до 12.11.2010р.
Змістом укладеної угоди визначено, що кредитні кошти призначені для поповнення обігових коштів та ведення поточної фінансово-господарської діяльності, а саме: для фінансування будівельно-монтажних робіт на об'єктах, зазначених у п.2.2 генеральної угоди №012/05/0508 від 14.11.2007р.
Пунктом 2.4 встановлено, що конкретні строки користування кредитними коштами, відсоткові ставки за користування кредитними коштами, комісійні винагороди, об'єкти кредитування - визначаються сторонами окремо в кожному кредитному договорі, укладеному в межах генеральної угоди.
Так, в межах вказаної генеральної угоди, був укладений кредитний договір №012/05/0509 від 14.11.2007р., згідно якого, відповідач взяв на себе зобов'язання відкрити позивачу довгострокову відновлювальну кредитну лінію, а позивач, у свою чергу, прийняв на себе обов'язки використовувати кредит на зазначені у кредитному договорі цілі, забезпечувати повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, комісій та штрафних санкцій, у разі їх виникнення на умовах, передбачених договором.
У відповідності до п.1.2 даного договору ліміт кредитування довгострокової відновлювальної кредитної лінії складає 15 000 000, 00 гривень. Згідно із пунктом 1.3.1 договору період кредитування встановлений з 14.11.2007р. до 06.05.2009р. Процентна ставка за приписом п.1.4 вказаного договору визначена у розмірі 13% річних.
Додатковою угодою №012/05/0509/1 від 23.07.2008р. до кредитного договору №012/05/0509 від 14.11.2007р., сторони внесли зміни відносно процентної ставки за користування кредитом з 14.11.2007р. по 31.07.2008р. та встановили її у розмірі 13% річних, а з 01.08.2008р. - 17% річних.
18.12.2008р. між позивачем та відповідачем укладена додаткова угода №012/05/0509/2 до кредитного договору №012/05/0509 від 14.11.2007р., згідно якої процентну ставку за згодою сторін було змінено та визначено її у наступному розмірі: з 14.11.2007р. по 31.07.2008р. - 13% річних; з 01.08.2008р. по 17.12.2008р. - 17% річних; з 18.12.2008р. - 19% річних.
Крім зазначеного договору, 10.10.2008р. між Банком та Товариством був укладений кредитний договір №010/05/00646.
Відповідно до умов цього договору, відповідач зобов'язався надати позивачу кредит в формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом 8 000 000,0 гривень, а позивач зобов'язався отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути відповідачу суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісію, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором.
За приписами п.1.2 зазначеного договору, кінцевий термін погашення кредиту встановлений - 24.09.2009р. При цьому, плата за користування кредитом, згідно п.2.1 цього договору, розраховується на основі процентної ставки у розмірі 19 % річних.
Як було зазначено раніш, в обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на вплив мирової фінансової кризи на господарську діяльність свого Товариства та його контрагентів, а саме: обмеження кредитування банками суб'єктів господарської діяльності, різке зростання курсу іноземних валют відносно курсу гривні. Наявність зазначених обставин позивач підтверджує листом Донецької торгово-промислової палати №21/01.07-16 від 21.01.2009р.
Згідно вказаного листа, існує загроза відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Степ" необхідного обсягу коштів для своєчасного повернення відповідачу отриманих кредитів. Наявні обставини, торгово-промислова палата класифікує як такі, що настали внаслідок дії «непереборної сили» або «форс-мажору».
Крім того, відповідно до зазначеного листа Донецької торгово-промислової палати, у разі відсутності можливості у позивача здійснити своєчасне погашення кредитів, згідно укладених кредитних договорів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Степ", не має нести відповідальність за невиконання своїх обов'язків, а термін виконання зобов'язань за договорами має бути продовжено на термін дії існуючих обставин „непереборної сили”.
Враховуючи вищевикладене, Товариство неодноразово зверталось до Банку з клопотаннями за №№ 283 від 29.04.09року, №274 від 24.04.09р., № 263 від 22.04.09р, № 171 від 19.03..09р., № 138 від 26.12.09р, № 122 від 24.02.09рн., № 54 від 02.02.2009р. про пролонгацію строку дії кредитних договорів, зміну ставки за кредитами, переніс строків платежів та з іншими пропозиціями, однак Банк відповіді на жодне клопотання не надав.
Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.
Проаналізувавши надані позивачем докази та пояснення, дослідивши та з'ясувавши всебічно та у повній мірі обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного:
Відповідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України та ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України зобов'язання, тобто, правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчиняти на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, виникають, зокрема, з договору.
Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст.652 Цивільного кодексу України договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
При цьому, за змістом положень зазначеної статті, зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Проте, за висновками суду, позивачем у відповідності до ст.4-3, ст.33 Господарського процесуального кодексу України не доведено наявності обставин, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог. Зокрема, позивачем не надано доказів відсутності можливості у Товариства з обмеженою відповідальністю "Степ" виконати прийняті на себе зобов'язання в порядку та умовах, які передбачені укладеними кредитними договорами №012/05/0509 від 14.11.2007р. та №010/05/00646 від 10.10.2008р. ( про вказані обставини також зазначено п.2 резолютивної частини листа Донецької торгово-промислової палати №21/01.07-16 від 21.01.2009р.).
Однак, суд приймає до уваги, що за приписами підпункту б) пункту 4.1 кредитного договору №012/05/0509 від 14.11.2007р., позивач надав гарантії спроможності здійснення цього кредитного договору та виконання зобов'язань за ним.
У пункті 13.1.7. кредитного договору №010/05/00646 встановлено, що умови цього договору зрозумілі позивачу, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими.
При цьому, згідно п.13.2. вказаного кредитного договору, у разі зміни курсу іноземної валюти (валюти кредиту), відносно національної грошової одиниці України, всі валютні ризики несе позивач. З підписанням договору, позивач засвідчив, що йому розтлумачено (зрозуміло) та він згоден, що зміна курсу іноземної валюти відносно національної грошової одиниці України, може привести до значних збитків та погіршення фінансового стану позивача.
Відповідно до п.13.3. спірного кредитного договору, всі ризики, пов'язані з істотною зміною обставин, за яких позивач виходив при укладенні цього договору, договору іпотеки/застави, останній приймає на себе, і такі обставини не є підставою для зміни або розірвання цього договору, договору іпотекі/застави, а також для невиконання позивачем зобов'язань за вищезазначеними договорами.
Вказане свідчить про те, що при укладенні зазначених спірних кредитних договорів позивач розраховував підприємницький ризик, у тому числі можливість зміни економічного та фінансового стану.
Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, приймаючи до уваги норми зазначених статей Цивільного кодексу України та враховуючи положення норм Господарського кодексу України, при заявлені вимог про спонукання відповідача внести зміни до кредитних договорів, позивач повинен був довести наявність обставин, які істотно змінились з моменту укладання договорів.
Суд не приймає посилання позивача на настання фінансової кризи, як на зміну істотних умов договору, оскільки, згідно із ст.617 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, форс-мажорні обставини, тобто перешкоди поза контролем відповідної сторони, уникнути або здолати які, або їх наслідки було неможливо, є підставою для звільнення сторони за договором від відповідальності за порушення договірних зобов'язань.
Тобто, за приписами наведених положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, наявність форс-мажорних обставин не є підставою для обов'язкового внесення змін до умов договору, а може лише привести до звільнення від відповідальності за порушення зобов'язань за договором.
При цьому, судом також враховано, що мирова фінансова криза, на настання якої посилається позивач, в обґрунтування своїх вимог, негативно вплинула і на господарську діяльність банків, в тому числі й відповідача по справі. З приводу чого, Національним банком України було втілено програму підтримки фінансового становища банків України, зокрема, за допомогою постанов №319 від 11.10.2008р. «Про додаткові заходи щодо діяльності банків» та №413 від 04.12.2008р. «Про окремі питання діяльності банків».
Наразі, суд також приймає до уваги, що спірні кредитні договори ніяким чином не пов'язують належне виконання договірних обов'язків позивачем перед відповідачем з виконанням контрагентами зобов'язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Степ".
Посилання позивача на положення Закону України „Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва” в частині здійснення до 01.01.2012р. кредитно-фінансовими установами пільгового кредитування суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво (забудовників), для будівництва житла та інших об'єктів будівництва під заставу цінних паперів, майнових прав та інших активів, суд до уваги не приймає, враховуючи, що відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За таких обставин, враховуючи недоведеність позивачем одночасної наявності умов передбачених ч.2 ст.652 Цивільного кодексу України, суд не вбачає підстав щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Степ”, м.Маріуполь.
Клопотання позивача без номеру та дати про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу, будь-яким іншим особам здійснювати дії по стягненню заборгованості за спірними кредитними договорами, у тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет застави, а також зупинення нарахування штрафних санкцій за договорами та заборони вжиття відповідачем будь-яких заходів відповідальності до позивача, також не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
При вирішенні питання, про забезпечення позову, господарський суд оцінює вмотивованість доводів заявника, щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог щодо забезпечення позову; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
За висновками суду, позивачем не доведено наявності підстав для вжиття судом заходів до забезпечення позову. Крім того, вказані позивачем в клопотанні заходи до забезпечення позову не змогли б забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. За таких обставин, клопотання позивача про забезпечення позову залишено судом без задоволення.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення
У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу, судові витрати підлягають віднесенню на позивача.
На підставі ст.ст. 11, 509, 617, 651, 652 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 218 ГК України керуючись ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, 66, 67, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Степ", м.Маріуполь до Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» м.Київ в особі Донецької обласної дирекції, м.Донецьк про спонукання відповідача внести наступні зміни:
1. до кредитного договору №012/05/0509 від 14.11.2007р.:
- п.1.3.1 договору викласти в редакції: “1.3.1. Для цього кредитного договору визначений наступний період кредитування: з 14 листопада 2007р. по 01 січня 2012р.”;
- п.1.4 договору викласти в редакції: «1.4. Процентна ставка - 14% (чотирнадцять цілих) відсотків річних»;
2. до кредитного договору №010/05/00646 від 10.10.2008р.:
- п.1.2 договору викласти в редакції: «1.2. Кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 01 січня 2012 року (останній день строку користуванням кредитом)»;
- п.2.1 договору викласти в редакції: «Плата за користуванням кредитом розраховується на основі процентної ставки в розмірі 14% (чотирнадцять відсотків) річних».
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.
Суддя Джарти В.В.