91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
11.06.09 Справа № 11/148
Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ
до Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 30 625 030 грн. 35 коп.
суддя Москаленко М.О.
секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.
в присутності представників сторін:
від позивача - Коваленко Л.М., дов. № 237/10 від 31.12.2008
від відповідача - Петрук С.І., дов. № 24-01-07/28 від 13.01.2009
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу за договором № 06/07-1631 ТЕ-20 від 29.09.2008 на постачання природного газу в сумі 27136558 грн. 61 коп., пені в сумі 1733652 грн. 98 коп. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, інфляційних нарахувань на суму заборгованості у розмірі 1538112 грн. 14 коп. та 3% річних у розмірі 216706 грн. 62 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем фактом несвоєчасного виконання відповідачем умов укладеного сторонами у справі договору на постачання природного газу № 06/07-1631 ТЕ-20 від 29.09.2008 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за поставлений газ в сумі 27136558 грн. 61 коп., пені в сумі 1733652 грн. 98 коп. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, інфляційних нарахувань на суму заборгованості у розмірі 1538112 грн. 14 коп. та 3% річних у розмірі 216706 грн. 62 коп.
Письмовим відзивом № 24-01-4338 від 11.06.2009 на позовну заяву відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме у частині суми основного боргу за поставлений позивачем природний газ, повідомив про часткову сплату суми основного боргу після звернення позивача до суду з даним позовом, надав свій контррозрахунок суми позовних вимог та заявив клопотання про зменшення на підставі приписів ст. 83 Господарського процесуального кодексу України розміру штрафних санкцій, заявлених до стягнення позивачем.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив такі обставини.
29.09.2008 між сторонами у даній справі був укладений договір № 06/07-1631 ТЕ-20 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання (далі за текстом -договір), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого позивач у справі (Постачальник) зобов'язався передати у власність відповідача (Покупця) природний газ, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах договору.
Розділом 6 договору та додатковими угодами до договору його сторони визначили умови та порядок проведення розрахунків за поставлений позивачем газ.
Відповідно до умов пункту 6.1 договору остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа поточного місяця.
Відповідно до пункту 7.2 договору у разі неоплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені у договорі, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Протягом листопада-грудня 2008 року та січня-березня 2009 року позивач поставляв відповідачеві газ в обумовлених - договором обсягах, що підтверджено матеріалами справи, зокрема, відповідними актами приймання -передачі газу, підписаними представниками обох сторін (а.с. 33-37), на загальну суму 53079972 грн. 44 коп.
Таким чином, факт поставки позивачем відповідачеві природного газу в обумовлених договором обсягах підтверджений матеріалами справи та відповідачем у справі не заперечується.
Оплата за поставлений позивачем газ здійснювалася відповідачем несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв'язку з чим за відповідачем на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилася заборгованість за поставлений газ у розмірі 27136558 грн. 61 коп., розмір якої підтверджений матеріалами справи, її фактичними обставинами та відповідачем у справі не заперечується.
Під час судового розгляду справі відповідач платіжними дорученнями № 162 від 21.05.2009 на суму 985476 грн. 00 коп., № 154 від 03.06.2009 на суму 166666 грн. 67 коп., № 154А від 03.06.2009 на суму 33333 грн. 33 коп., № 171 від 04.06.2009 на суму 166666 грн. 67 коп., № 171А від -04.06.2009 на суму 33333 грн. 33 коп. частково, а саме у загальній сумі 1385476 грн. 00 коп. сплатив суму основного боргу за позовом.
У відповідності із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.
З урахуванням викладеного вище суд доходить висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення частково, у сумі 25751082 грн. 61 коп. (з урахуванням часткової сплати відповідачем суми заборгованості за поставлений природний газ після звернення позивача до суду з даним позовом), вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ.
Провадження у справі у частині вимог про стягнення заборгованості за поставлений позивачем природний газ у сумі 1385476 грн. 00 коп. підлягає припиненню на підставі приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Судові витрати у цій частині покладаються на відповідача, оскільки часткову сплату суми заборгованості було здійснено ним після звернення позивача до суду з даним позовом.
У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вказаних вище приписів цивільного законодавства позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування на суму несвоєчасно сплаченої заборгованості за кожною з поставок природного газу, що відбулися у листопаді - грудні 2008 року та січні-березні 2009 року, у загальному розмірі 1538112 грн. 14 коп. та 3% річних у розмірі 216706 грн. 62 коп.
Розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань здійснений позивачем у відповідності з приписами чинного законодавства, відповідає фактичним обставинам справи та є обґрунтованим, тому вимоги про стягнення вказаних нарахувань є такими, що підлягають задоволенню.
На підставі умов пунктів 7.2 - 7.5 договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 1733652 грн. 98 коп.
Розрахунок пені є таким, що відповідає приписам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а тому вимога про її стягнення є такою, що підлягає задоволенню.
Письмовим відзивом на позовну заяву відповідачем позовні вимоги у частині суми основного боргу визнані у повному обсязі.
Також відповідачем заявлене письмове клопотання щодо зменшення розміру пені на підставі приписів ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.
Положеннями ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, зобов'язання, в свою чергу, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У відповідності з приписами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Вказана норма Цивільного кодексу України за своїм змістом кореспондується з приписами ст. 233 Господарського кодексу України, якою встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
З урахуванням викладеного суд вважає за доцільне зменшити розмір належної до стягнення з відповідача суми пені на 30%, а саме до 1213557 грн. 08 коп.
Задовольняючи клопотання відповідача щодо зменшення суми пені, суд виходить з того, що відповідач є державним підприємством, має велику кредиторську та дебіторську заборгованість. Основним видом діяльності відповідача є вироблення теплової енергії для бюджетних установ та організацій та інших споживачів, у тому числі населення міста Сєвєродонецька. Послуги, що надаються відповідачем, оплачуються споживачами -фізичними особами, а також бюджетними установами та організаціями несвоєчасно та не у повному обсязі. На час розгляду судом даної справи дебіторська заборгованість відповідача становить 55139 млн. грн. Заборгованість бюджету перед відповідачем з відшкодування різниці в тарифах складає 13826607 грн. 00 коп.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені підлягає задоволенню частково, у сумі 1213557 грн. 08 коп., з покладенням на відповідача у цій частині судових витрат.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Викладені вище обставини підтверджені матеріалами справи, її обставинами, тому позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково з урахуванням зменшення належної до стягнення з відповідача суми пені, часткової сплати відповідачем суми позову та з віднесенням на відповідача судових витрат у справі відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 232, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», Луганська область, м. Сєвєродонецьк, код 00131050, на користь Дочірньої компанії «Газ України»національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код 31301827, заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 25751082 грн. 61 коп., пеню у розмірі 1213557 грн. 08 коп., інфляційні нарахування у розмірі 1538112 грн. 14 коп., 3% річних у розмірі 216706 грн. 62 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 25500 грн. 00 коп., витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. У частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 1385476 грн. 00 коп. провадження справі припинити.
4. В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання рішення -16.06.2009.
Суддя М.О. Москаленко