16 червня 2009 р.
№ 58/156-08
Вищий господарський суд України в складі колегії
суддів:
Овечкін В.Е.
Чернов Є.В.
Цвігун В.Л.
розглянувши касаційну скаргу
Державної екологічної інспекції в Харківській області
на постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 19 березня 2009
у справі
№ 58/156-08 господарського суду Харківської області
за позовом
Державної екологічної інспекції в Харківській області
до
Дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" Газопромислове управління "Харківгазвидобування"
про
відшкодування шкоди
Рішенням господарського суду Харківської області від 13.11.2008 (суддя О.Присяжнюк) позов про стягнення збитків, завданих внаслідок використання земель не за цільовим призначенням задоволений.
Рішення суду мотивовано тим, що перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено використання відповідачем земель для сільськогосподарських потреб з метою промислової розробки родовищ корисних копалин, тобто не за цільовим призначенням. Розмір завданої шкоди визначений на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2009 (судді: М.Токар, В.Івакіна, В.Фоміна) рішення господарського суду першої інстанції скасовано частково. В позові про стягнення 76036, 96 грн. відмовлено. В решті рішення господарського суду першої інстанції залишено без зміни.
Постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що розмір шкоди складає 5985,30 грн., оскільки площа земельної ділянки, що використовується не за цільовим призначенням становить 0,4693 га, а не 2,1600 га, а також, що позивачем невірно застосовано коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, оскільки правильним є застосовувати К=1,028, а не як визначено розрахунком позивача К=2,551.
Позивач в касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати з підстав порушення та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.
Скаржник посилається на те, що при здійснені розрахунку шкоди ним використовувалися дані, надані самим відповідачем, при застосуванні коефіцієнту 2,5 позивач керувався даними Головного управління земельних ресурсів в Харківській області згідно листа № 01-06/04-20/3170 від 08.10.2007. Суд апеляційної інстанції неправомірно взяв до уваги контррозрахунок відповідача із застосованим коефіцієнтом нормативної грошової оцінки земель К=1,028, оскільки саме позивач є єдиним органом, уповноваженим на здійснення відповідного розрахунку, в тому числі для відповідача.
.
Сторони правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції не скористалися.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Предметом спору є вимоги про стягнення з відповідача 82022,26 грн. шкоди, завданої невиконанням вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на акт № 00438 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 20-29.08.2007 р., яким було встановлено, що на земельній ділянці сільськогосподарського призначення розташовані та експлуатуються свердловини № № 72, 73, 74, 75, 76, 31, що є порушенням ст. 96 Земельного кодексу України, а саме використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, а також надав підрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
За змістом ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Для встановлення дійсної площі земельних ділянок під свердловинами № № 72, 73, 74, 75, 76, 31 ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2009 р. позивач та відповідач були зобов'язані зробити обмір земельних ділянок під вищевказаними свердловинами, а акт обміру подати до суду.
Сторонами проведено обмір земельних ділянок під свердловинами № № 31, 72, 73, 74, 75, 76, про що складено відповідні акти, згідно з якими загальна площа земельних ділянок під свердловинами складає 0,5392 га.
Таким чином, апеляційна інстанція дійшла висновку, що загальна площа земельної ділянки, що використовується не за цільовим призначенням під свердловинами № № 72, 73, 74, 75, 76 складає 0,4693 га., а не 2,1600 га., як зазначено в розрахунку позивача.
При перевірці розрахунку шкоди, апеляційна інстанція вказала, що позивачем невірно застосовано коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), оскільки в розрахунку (Кі) визначено як 2,551, а потрібно згідно відповідних роз'яснень та листів застосувати Кі = 1,028, а також невірно застосовано і коефіцієнт, що застосовується для врахування природоохоронної цінності, наявності обмежень (обтяжень), які зумовлюють особливий режим використання земельної ділянки (Ко). Так згідно розрахунку позивача (т. 1 а. с. 8) Ко визначено як З, тоді як відповідно до Додатку 10 до Методики визначення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. № 963 коефіцієнт для особливо цінних земель сільськогосподарського призначення на яких і розміщені свердловини № № 72, 73, 74, 75, 76 складає - 2,5.
З урахуванням викладеного, апеляційна інстанція дійшла висновку, що розмір шкоди в зв'язку із нецільовим використанням земельних ділянок під свердловинами № № 72, 73, 74, 75, 76, які є експлуатаційними та під якими необхідна зміна цільового призначення земельної ділянки складає 5 985,30 грн., які і підлягають стягненню.
Касаційна інстанція зазначає, що виходячи із встановленого розміру площ земельних ділянок, апеляційна інстанція правомірно застосувала зазначенні коефіцієнти, оскільки це відповідає роз'ясненню Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель згідно листа від 15.01.2008 № 6-8-29/1285 та Методиці визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу щодо коефіцієнта індексації грошової оцінки земель та застосовуються для врахування природоохоронної цінності, наявності обмежень (обтяжень), які зумовлюють особливий режим використання земельних ділянок.
Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи скаржника та посилання на докази, що доводять інший розрахунок шкоди не відповідають зазначеним нормативним актам, є намаганням встановити інші обставини, довести неправильне застосування норм матеріального права на підставі іншої оцінки доказів у справі, неповноту встановлення обставин справи, що суперечить визначеним ст.1117 Господарського процесуального кодексу України межам перегляду справи касаційною інстанцією.
З огляду на наведене, постанову апеляційного господарського суду є законною і обґрунтованими, а тому підстав для її скасування за наведених скаржником обставин не вбачається.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2009 у справі № 58/156-08 господарського суду Харківської області залишити без зміни, а касаційну скаргу -без задоволення.
Головуючий В. Овечкін
судді Є. Чернов
В. Цвігун