18 червня 2009 р.
№ 52/176
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Є.Борденюк,
суддів:
С.Могил, С.Самусенко,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"
на постанову
від 25.03.2009
Київського апеляційного господарського суду
у справі
№ 52/176
за позовом
Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) "Акціонерна компанія "Київводоканал"
до
Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"
про
зобов'язання укласти договір
В судове засідання представники сторін не з'явились
Заслухавши суддю-доповідача -Є. Борденюк, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВАТ "Київводоканал" звернулося з позовом про зобов'язання ВАТ "Київенерго" укласти договір на надання послуг з постачання питної холодної води, що призначена для вироблення послуги з постачання гарячої води (тепловий пункт, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Почайнинська,64), у редакції ВАТ "Київводоканал".
Позовні вимоги мотивовані наступним.
Позивач є єдиним у м.Києві підприємством питного водопостачання, яке відповідно до ст.1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" надає споживачу послуги з централізованого питного водопостачання та здійснює експлуатацію об'єктів централізованого питного водопостачання. Споживач питної води -юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.
Відповідно до ч.9 ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить укладення договорів з підприємствами різних форм власності на вироблення та/або виконання житлово-комунальних послуг.
Теплові пункти, у тому числі тепловий пункт, зазначений у спірному договорі, та розподільчі мережі гарячого водопостачання, по яких здійснюється гаряче водопостачання житлових будинків, належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва і знаходяться у володінні та користуванні відповідача на підставі Угоди щодо реалізації проекту управління та користування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2004, у кладеної між відповідачем та Київською міською державною адміністрацією (виконавчий орган міської ради). На підставі цієї угоди між тими ж сторонами 14.08.2007 укладений договір на виробництво послуг з постачання гарячої води та централізованого опалення.
Згідно з ст.1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
За договорами енергопостачання (ст.275 ГК України) енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та забезпечити експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до п.4.15 Санітарних правил влаштування та експлуатації системи централізованого гарячого водопостачання, затверджених Мінохорони здоров'я СРСР від 15.10.1988 № 4723-88, відповідальність за якість гарячої води, що подається споживачеві, покладається на організації, що здійснюють теплопостачання та експлуатують мережі гарячого водопостачання.
Частиною законодавства у сфері питного водопостачання є Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 22.07.1994 № 65 (втратили чинність 17.10.2008) та Правила користування системами централізованого водопостачання та водовідведення, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190.
Відповідно до цих Правил позивач є виробником послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.
Згідно з п.1.16 Правил від 22.07.1994 трубопроводи гарячого водопостачання Водоканал не експлуатує і не відповідає за їх технічний стан. Пунктом 1.8 Правил від 27.06.2008 визначено, що виробник відповідає за технічний стан мереж гарячого водопостачання тільки у разі перебування таких мереж у нього на балансі.
Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб -підприємців, що мають у власності, господарському володінні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення, і з якими виробником укладений договір на отримання питної води, скидання стічних вод.
Тобто, позивач є виробником та постачальником послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, а відповідач є виробником та постачальником послуг з опалення та підігріву питної води. Необхідною умовою надання відповідачем послуг є споживання ним послуги з водопостачання, яке можливе лише на підставі договору.
Направлені позивачем на адресу відповідача проекти договорів на надання послуг з постачання питної холодної води, що призначена для вироблення послуг з постачання гарячої води, у кількості 895 одиниць, підписані відповідачем у кількості 44 одиниці. Інші -повернуті позивачу без підпису, у тому числі спірний договір. Такі дії відповідача є способом ухилення від укладення договорів, обов'язковість укладання яких передбачена нормами чинного законодавства.
Рішенням господарського суду м. Києва від 17.12.2008 (суддя С.Чебикіна), яке залишене без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2009 (колегія суддів:О.Поляк, Н.Капацин, С.Пашкіна) у позові відмовлено.
Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані таким.
Згідно з п.3 ст.179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим лише для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладання договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Розпорядження КМДА № 1220 від 19.09.2007 не є прямою вказівкою закону на обов'язковість укладення спірних договорів.
Відповідач є виконавцем послуг з постачання гарячої води, однак відповідач не відноситься до переліку осіб, які положеннями ст.4 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" визначені як споживачі питної води. Відповідно до положень ст.19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам на підставі договору.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ВАТ "Київводоканал" посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень норм права, просить оскаржувані рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Відповідно до положень ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління об'єктами житлово-комунального господарства.
Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органом місцевого самоврядування (ст.18 Закону).
Частиною 9 ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить укладення договорів з підприємствами різних форм власності на вироблення та/або виконання житлово-комунальних послуг.
Теплові пункти та розподільчі мережі гарячого водопостачання, по яких здійснюється гаряче водопостачання житлових будинків, належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва відповідно до укладеної між відповідачем та Київською міською державною адміністрацією Угоди щодо реалізації проекту управління та користування енергетичним комплексом м.Києва від 27.09.2001, теплові пункти та розподільчі мережі передані відповідачу у користування. Отже, зазначена угода укладена на виконання визначених ч.9 ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" повноважень органів місцевого самоврядування щодо укладення договорів з підприємством відповідача на вироблення та виконання (поставку) послуг гарячого водопостачання.
Питна вода є необхідною складовою продукції гарячого водопостачання. Виробничником та виконавцем водопостачання є позивач. Тобто, без продукції позивача відповідач не взмозі створити власну продукцію -гарячу воду.
Споживачами питної води у розумінні ст.4 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" є юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб. Створення відповідачем гарячої води є його господарською діяльністю, тобто відповідач є споживачем питної води у відповідності до Закону. Послуги з питного водопостачання (ст.19 Закону) надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема, з підприємствами, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням, до яких відноситься відповідач. Відтак, правовідносини позивача та відповідача щодо користування централізованим питним водопостачанням засновані на законі. Ухилення відповідача від укладення договору є способом безоплатного користування чужої продукції.
Зважаючи на викладене, позовна вимога про зобов'язання відповідача укласти з позивачем договір на надання послуг з постачання питної холодної води, що призначена для вироблення послуги з постачання гарячої води по тепловому пункту, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Почайнинська,64, підлягає до задоволення, у зв'язку з чим рішення та постанову у справі слід скасувати.
Однак, так як запропонована позивачем редакція договору не була предметом дослідження судом відповідності його істотних умов нормам права, у цій частині справу слід передати на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу ВАТ "Київводоканал" задовольнити.
Рішення господарського суду м.Києва від 17.12.2008, постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2009 у справі №52/176 скасувати.
Зобов'язати ВАТ "Київенерго" укласти з ВАТ "Київводоканал" договір на надання послуг з постачання питної холодної води, що призначення для вироблення послуг з постачання гарячої води по тепловому пункту за адресою: м.Київ, вул.Почайнинська,64.
Позовну вимогу про зобов'язання ВАТ "Київенерго" укласти договір у запропонованій ВАТ "Київводоканал" редакції передати на новий розгляд.
Головуючий, суддя Є.Борденюк
Судді С.Могил
С.Самусенко