21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
23 червня 2009 р. Справа 7/118-09
за позовом: Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави - міністерства оборони України в особі Державного підприємства "Львівське будівельно-монтажне управління", м. Львів.
до: Приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства "Струм", с. Бохоники, Вінницький район, Вінницька область.
про стягнення 63 607,48 грн.
Головуючий суддя Банасько О.О.
Cекретар судового засідання Гайворонюк Т.О.
Представники:
позивача: Фрусенко А.О. - представник, довіреність від 18.06.2009 року № 149.
відповідача: не з'явився.
прокурор: Москаленко А.О. - помічник прокурора Вінницького гарнізону, посвідчення від 14.12.2006 року № 634.
Надійшла позовна заява про стягнення з Приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства "Струм" на користь Державного підприємства "Львівське будівельно-монтажне управління" 63607,48 грн., у тому рахунку 55887,95 грн. інфляційних втрат за період з 01.09.2008 року по 01.04.2009 року та 7719,53 грн. 3% річних за період з 04.09.2008 року по 13.04.2009 року за невиконання грошового зобов'язання.
Ухвалою від 25.05.2009 року порушено провадження у справі № 7/118-09 та призначено до розгляду на 23.06.2009 року.
Відповідач в судове засідання не з'явився та не виконав вимог ухвали суду про порушення провадження у справі щодо надання доказів. При цьому суд констатує, що про час та місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином оскільки ухвалу про порушення провадження у справі він отримав 03.06.2009 року, що вбачається з поштового повідомлення № 237455 наявного в матеріалах справи.
Слід зауважити, що ухвалу від 25.05.2009 року відповідачу надіслано рекомендованою кореспонденцією за адресою вказаною в позовній заяві (вул. Пирогова, 151 "ж", с. Бохоники, Вінницький район, Вінницька область, 21008).
Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
На першому примірнику ухвали від 25.05.2009 року про порушення провадження у справі яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.
Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
При цьому суд констатує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника тощо.
За викладених вище обставин справу, із врахуванням вимог ч.1 ст.69 ГПК України, розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.
За письмовим клопотанням прокурора та представника позивача справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 30.10.2007 року у справі № 4/304-07 задоволено позов державного підприємства "Львівське будівельно-монтажне управління" та ухвалено стягнути з приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства "Струм" 448 187,20 грн. боргу, 22857,55 грн. інфляційних втрат, 35540,43 грн. пені та 7277,55 грн. -3% річних.
13.11.2007 року на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.
04.12.2007 року державне підприємство "Львівське будівельно - монтажне управління" звернулось із заявою до відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції про примусове виконання наказу.
07.12.2007 року відділом ДВС Вінницького районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Як свідчать матеріали справи, на виконання рішення суду державною виконавчою службою було перераховано на рахунок позивача лише 11561,91 грн.. Вказане підтверджується довідкою від 09.06.2009 року № 3395/137-133 ПЛУ ЗРД АКІБ "Укрсиббанк", довідкою від 09.06.2009 року № 04/1-060 філії "Відділення Промінвестбанку в м.Львів" тощо.
Крім того у позовній заяві позивач вказує на те, що 10.09.2008 року господарським судом Вінницької області було винесено рішення у справі № 11/72-08 про стягнення з відповідача на користь позивача 82358,43 грн. інфляційних втрат та 10427,30 грн. 3 % річних розрахованих станом на 01.09.2008 року. На підтвердження даного факту позивачем надано рішення господарського суду Вінницької області від 10.09.2008 року № 11/72-08 та наказ у даній справі від 23.09.2008 року.
Беручи до уваги встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, позивачем правомірно нараховані інфляційні та 3% річних за період з 01.09.2008 року по 01.04.2009 року.
Разом з тим судом при перевірці проведеного позивачем підрахунку інфляційних та 3% річних виявлено помилки.
Так позивачем заявлено до стягнення 55887,95 грн. інфляційних втрат за період з 01.09.2008 року до 01.04.2009 року.
Судом зроблено перерахунок інфляційних втрат відповідно до методики визначеної в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 року № 62-97р "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді справ" відповідно до якої індекс інфляції береться за наступний місяць разі внесення суми після 15 числа звітного місяця.
Проводячи перевірку правильності розрахунку інфляційних втрат суд визначив середнє значення індексу інфляції за період прострочення в зв'язку з чим судом було отримано меншу суму інфляційних втрат (54578,16 грн.), ніж та яку заявляв позивач (55887,95 грн.), що пов'язано із неврахуванням позивачем правил математичного заокруглення при проведенні розрахунків. Крім того, позивач допустив помилку в розрахунку інфляційних втрат вказавши індекс інфляції за вересень 2008 року 101,4 %, в той час як вірним є значення 101,1 %.
Таким чином в стягнені 1309,79 грн. інфляційних втрат слід відмовити.
Судом виявлено помилку в наданому розрахунку 3 % річних, оскільки позивачем не було враховано, що в 2008 році кількість днів становила 366.
Однак, провівши перерахунок 3% річних за вказаний позивачем період судом отримано 7919,35 грн.. З урахуванням того, що позивачем заявлено до стягнення меншу суму ніж заявлено позивачем суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 3% річних в межах позовних вимог.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст.34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Проте, всупереч наведеним нормам та вимогам ухвали суду від 25.05.2009 року відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних, в тому рахунку і відзиву чи доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).
За таких обставин, з врахуванням встановлених фактів суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з урахуванням відмови в частині стягнення 1309,79 грн. інфляційних нарахувань.
При цьому суд враховує, що в провадженні господарського суду Вінницької області перебуває справа № 5/225-08 про визнання банкрутом Приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства "Струм", однак станом на 23.06.2009 року не опубліковано оголошення в офіційних друкованих органах про порушення провадження у даній справі.
Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 ГПК України.
За письмовим клопотанням прокурора та позивача у справі 23.06.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, ч.1 ст.530, ч.ч.1, 2 ст.614, ст.625 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, ч.ч.1, 2, 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства "Струм", 21008, вул. Пирогова, 151 ж, с. Бохоники, Вінницький район, Вінницька область ( інформація про реквізити р/р 26001300000152 в ВФ АКБ "Форум", МФО 302816, код 13306137) на користь Державного підприємства "Львівське будівельно-монтажне управління", 79059, вул. Творча, 11, м. Львів (інформація про реквізити р/р 26002202868100 в ПЛУ АКІБ "Укрсиббанк", МФО 351005, код 08420865) - 54578 грн. 16 коп. інфляційних втрат та 7719 грн. 53 коп. 3% річних.
3. Стягнути з Приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства "Струм" (21008, вул. Пирогова, 151 ж, с. Бохоники, Вінницький район, Вінницька область, р/р 26001300000152 в ВФ АКБ "Форум", МФО 302816, код 13306137) в дохід державного бюджету 622 грн. 97 коп. -державного мита та 306 грн. 06 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
5. В стягненні 1309 грн. 79 коп. інфляційних втрат відмовити.
6. Копію рішення направити сторонам та прокурору.
Суддя Банасько О.О.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 26 червня 2009 р.
віддрук.4 прим.:
1 - до справи.
2 - позивачу - вул. Творча, 11, м. Львів, 79059.
3 - відповідачу - вул. Пирогова, 151 "ж", с. Бохоники, Вінницький район, Вінницька область, 21008.
4 - Військова прокуратура Львівського гарнізону, пл. Соборна, 7, м. Львів, 79008.