16.06.09
Чернігівської області
14000 , м. Чернігів тел. 698-166
проспект Миру , 20 тел. 678-853
Іменем України
16 червня 2009 року Справа №8/88
За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод", Карантинний острів, 1, м.Херсон, 73019
до відповідача: Приватного підприємства "Буліс", вул. 50 років СРСР,7, м.Чернігів, 14030
про стягнення 32905грн.66коп.
Суддя Т.Г.Оленич
від позивача: Шорстов О.Ю. -представник, довіреність №759/70-185-П від 19.12.08р.
від відповідача: не з'явився
За згодою сторони у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 26490грн.76коп. боргу за надані послуги та виконані роботи з обробки експортного вантажу на підставі договору на обробку експортного вантажу №09-эк від 10.01.07р., 3147грн.10коп. пені, нарахованої за період з 20.11.08р. по 18.05.09р., 2834грн.51коп. інфляційних нарахувань, обчислених за період з листопада 2008 року по квітень 2009 року включно, та 433грн.29коп. процентів річних, нарахованих за період з 01.11.08р. по 18.05.09р.
Відповідач письмового відзиву на позов не надав. В силу ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №1287538, але представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомлено. Враховуючи, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом брати участь у господарських засіданнях, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки явка останнього в судове засідання обов'язковою не визнавалася.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:
10 січня 2007 року між Госпрозрахунковим відособленим структурним підрозділом позивача у справі - Відкритого акціонерного товариства „Херсонський суднобудівний завод” (термінал за договором) та Приватним підприємством „Буліс” (відповідачем у справі, фірма за договором) укладено договір на обробку експортного вантажу №09-эк (далі за текстом -договір), за умовами якого позивач зобов'язувався надати відповідачу послуги з обробки експортного вантажу, перелік яких визначений розділом 1, 2 договору, а відповідач в свою чергу зобов'язувався оплатити виконані роботи та надані послуги в порядку встановленому договором.
В пункті 8.3. договору сторони встановили, що договір вступає в силу з моменту його належного оформлення сторонами і діє до 31.12.07р. та до здійснення остаточних взаєморозрахунків. Даний договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік в разі досягнення двосторонньої домовленості, оформленої в письмовому вигляді.
Як вбачається з матеріалів справи, листом №446-355 від 13.11.07р., копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.14), позивач підтвердив відповідачу свою згоду на пролонгацію договору на 2008 рік, а тому суд приходить до висновку, що в 2008 році між сторонами продовжували існувати договірні відносини, на раніш встановлених умовах.
Порядок, умови та розмір плати за послуги та роботи по обробці експортного вантажу сторони узгодили в розділах 2-4 договору.
Відповідно до п.п.2.1.15., 2.1.16. договору термінал пред'являє фірмі рахунки на оплату наданих послуг, виконаних робіт згідно із п.3.4. договору та готує і надає акти приймання-передачі виконаних робіт.
В свою чергу, згідно із п.2.2.9. договору фірма оплачує послуги термінала в строк та в об'ємі, вказаному в п.3.4. даного договору, провіряє та підписує акти приймання-передачі виконаних робіт протягом трьох робочих днів після їх отримання.
В розділі 3 договору сторони визначили перелік послуг та робіт, а також їх вартість в іноземній валюті та домовились, що фірма оплачуватиме терміналу виконані роботи та надані послуги в національній валюті - гривні за курсом Національного банку України на день пред'явлення рахунків на оплату.
Згідно із п.4.2. договору, не пізніше ніж за три банківських дні до початку надходження вантажу фірма відповідно до пред'явленого рахунку здійснює попередню оплату від повної орієнтовної вартості послуг термінала в розмірі суми, яка узгоджена сторонами. Фірма відповідно до пред'явленого рахунку здійснює остаточний розрахунок за послуги та роботи термінала в строк не пізніше п'яти банківських днів після підписання коносаменту на кожну суднову партію вантажу.
На виконання умов договору позивачем були наданні відповідачу передбачені договором послуги з обробки експортного вантажу на загальну суму 26490грн.76коп. та підготовлені і представлені акти приймання-передачі виконаних робіт №35212 від 19.06.08р., №35236 від 08.07.08р., №35273 від 06.08.08р., №35351 від 26.10.08р. (а.с.15-18). Вказані акти підписані директором відповідача та засвідчені печаткою підприємства, що свідчить про погодження сторонами обсягу та вартості наданих послуг та відсутність претензій.
Крім того, позивачем також були надані відповідачу рахунки на оплату наданих послуг №35212 від 19.06.08р., №35236 від 08.07.08р., №35273 від 06.08.08р., №35351 від 26.10.08р., які отримані відповідачем в день їх пред'явлення, про що свідчить підпис директора відповідача на вказаних рахунках.
Однак відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, на день пред'явлення позову заборгованість за послуги з обробки експортного вантажу складає 26490грн.76коп. Вказана сума заборгованості визнана відповідачем, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 01.12.08р., підписаним головними бухгалтерами сторін та скріпленими їх печатками.
Після порушення провадження у справі відповідачем в добровільному порядку частково погашено наявну заборгованість у сумі 9199грн.07коп., що підтверджується копією реєстру електронних платіжних доручень від 25.05.09р., наявною в матеріалах справи. За таких обставин, враховуючи, що спір між сторонами врегульований, предмет спору відсутній, суд приходить до висновку, що відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі в частині стягнення 9199грн.07коп. боргу підлягає припиненню.
В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань по оплаті вартості отриманих послуг у встановлений договором строк, на момент прийняття рішення доказів повного погашення заборгованості відповідач суду не представив, а тому з нього підлягає стягненню 17291грн.69коп. боргу за надані йому позивачем послуги з обробки експортного товару.
Відповідно до п.4.3. договору у випадку затримки оплати наданих послуг понад п'ять банківських днів фірма сплачує терміналу пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.
Однак з врахуванням приписів ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, якою встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, позивач просив стягнути з відповідача 3147грн.10коп. пені за порушення виконання зобов'язання, нарахованої за період з 20.11.08р. по 18.05.09р. та обчисленої із застосуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.
За змістом ст.230 Господарського кодексу України пеня є господарською санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним господарського зобов'язання.
При цьому, ч.6 ст.232 Господарського кодексу України встановлено, що строки нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки, договором №09-эк від 10.01.07р. не встановлено строку нарахування пені, при обчислені пені, яка вимагається до стягнення, позивачем мав бути застосований встановлений законом шестимісячний строк нарахування.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки наданий позивачем розрахунок пені не відповідає обставинам справи та суперечить приписам чинного законодавства щодо порядку та строків її нарахування, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено правомірність нарахування пені саме в заявленій до стягнення сумі, а тому у задоволенні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3147грн.10коп. пені за порушення виконання зобов'язання, обчисленої за період з 20.11.08р. по 18.05.09р., має бути відмовлено.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, має на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сума інфляційних нарахувань обчислені позивачем із застосуванням встановлених індексів інфляції за період з листопада 2008 року по квітень 2009 року і становить 2834грн.51коп.
Оскільки інший розмір сторони не передбачили в договорі, три проценти річних обчислені позивачем за весь період прострочення виконання зобов'язання, починаючи з 01.11.08р. по 18.05.09р. і становить 433грн.29коп.
Враховуючи, що факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання підтверджується матеріалами справи, а тому з нього має бути стягнуто 2834грн.51коп. інфляційних нарахувань, обчислених за період з листопада 2008 року по квітень 2009 року включно, та 433грн.29коп. процентів річних, нарахованих за період з 01.11.08р. по 18.05.09р.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача має бути стягнуто на користь позивача 17291грн.69коп. боргу, 2834грн.51коп. інфляційних нарахувань, 433грн.29коп. процентів річних.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому судом приймається до уваги, що частина заборгованості за послуги по обробці експортного вантажу у сумі 9199грн.07коп. була погашена відповідачем після порушення провадження у справі, а тому суд приходить до висновку, що спір в цій частині виник внаслідок неправомірних дій відповідача, внаслідок чого судові витрати в цій частині покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.33, 49, 75, 80 п.1-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Провадження у справі в частині стягнення 9199грн.07коп. боргу припинити.
Стягнути з Приватного підприємства "Буліс", м.Чернігів, вул.50 років СРСР,7 (ідентифікаційний код 33111194, п/р 2600200014236 в „Укрсімбанк” в м.Чернігові, МФО 353649) на користь Відкритого акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод", м.Херсон, Карантинний острів, 1 (ідентифікаційний код 25774794, п/р 26002029801186 в ХФ ВАТ „Кредитпромбанк”, МФО 352651) 17291грн.69коп. боргу, 2834грн.51коп. інфляційних нарахувань, 433грн.29коп. процентів річних, 297грн.59коп. державного мита, 282грн.61коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Суддя Т.Г.Оленич
Повне рішення підписано 18 червня 2009 року.
Суддя Т.Г.Оленич