83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.06.09 р. Справа № 23/124
за позовом: Закритого акціонерного товариства ”АПК-Інвест” м. Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Український рітейл” м. Донецьк
про стягнення 49 835, 07 грн.
Суддя Забарющий М.І.
Представники сторін:
Від позивача: Пономаренко О.В. - за довіреністю
Від відповідача: Жуков А.О. - за довіреністю
Справа слухалась 04.06.2009р. В засіданні оголошувалась перерва до 16.06.2009р. В засіданні, яке відбулось 16.06.2009р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 22.06.2009р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).
Позивач, закрите акціонерне товариство ”АПК-Інвест” м. Донецьк, звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю ”Український рітейл” м. Донецьк, 49 137, 64 грн. боргу, 139, 48 грн. річних та 557, 95 грн. пені.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:
- неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № б/н від 19.01.2009р. щодо оплати вартості товару, отриманого відповідачем за накладними № 973МК, № 974МК від 13.03.2009р., № 1035МК, № 1061МК від 17.03.209р., № 1150МК від 21.03.2009р., № 1182МК від 24.03.2009р. (корегувальною накладною № 1182МК від 24.03.2009р.), № 1285МК від 28.03.2009р, № 1247МК від 27.03.2009р., № 1318МК від 31.03.2009р. та № 1372МК від 03.04.2009р.;
- оплату відповідачем товару лише на суму 119 042, 4 грн.;
- претензію, направлену ним відповідачу 18.04.2009р., яку відповідач визнав, але борг так і не перерахував;
- ст.ст. 193, 222 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Позивач 20.05.2009р. подав суду заяву про забезпечення позову, в якій позивач з посиланням на ст.66 та ст.67 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача. Суд відхилив цю заяву, тому що позивач не подав суду доказів і не навів достатніх обґрунтувань того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідач вимоги позивача не визнав тому, що: він не спрямовував позивачу листів про визнання претензії позивача; підтвердження ним факту отримання товару від позивача не стосується підтвердження виконання позивачем його зобов'язань за договором, на який посилається позивач; позивач не подав доказів того, що він отримував від відповідача замовлення на поставу товару; поставлений позивачем товар є позадоговірною поставкою; договір б/н від 19.01.2009р. не містить у своєму тексті умов щодо здійснення поставок товару методом централізовано-кільцевих перевезень; накладні, на які посилається позивач, не можуть підтверджувати аргументи позивача, оскільки вони не мають доказової сили - накладні оформлені з порушенням норм ст.9 Закону ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та підзаконних актів України; повідомлення про зразки підписів матеріально-відповідальних осіб датовані 09.11.2007р., договір укладено 19.01.2009р.; саме постачальник несе відповідальність за порушення п.2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. № 99 (далі - Інструкція); сторонами не визначено строку оплати товару, поставленого як позадоговірна поставка; нарахування пені здійснено безпідставно; ціна товару, зазначена позивачем у накладних, не відповідає ціні товару, зазначеній у специфікації до договору б/н від 19.01.2009р.; товарно-транспортні накладні (далі -ТТН) не місять посилань на договір б/н від 19.01.2009р.
У судових засіданнях, проведених 04.06.2009р. та 16.06.2009р., представник відповідача підтвердив факт отримання відповідачем від позивача товару, поіменованого у накладних, доданих до позову, але зазначив, що товар отримувався особами не уповноваженими на ці дії (див. протоколи судових засідань від 04.06.2009р. та від 16.06.2009р.).
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Сторони уклали між собою договір поставки № б/н від 19.01.2009р. (далі-договір від 19.01.2009р.) з протоколом розбіжностей, згідно умов якого постачальник (позивач) зобов'язався постачати, а покупець (відповідач) - приймати та оплачувати товар на умовах цього договору згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (п.1.1. договору). Умовами цього договору було також встановлено, що:
- товар, зазначений у специфікаціях, постачається постачальником окремим партіями згідно з замовленням; замовлення передаються покупцем особисто, за факсимільним зв'язком або електронним зв'язком, а у разі відсутності таких - телефонограмою; замовлення вважається прийнятим постачальником від покупця у разі, якщо через 1 годину після його отримання постачальник... не надасть офіційний лист з повідомленням про незгоду з умовами замовлення... (п.1.2. договору);
- зобов'язання з поставки вважаються виконаними з моменту передачі товару і товаросупровідних документів покупцю...(п.1.5. договору);
- у разі зміни ціни товару, зазначеного у діючій специфікації, постачальник зобов'язаний письмово повідомити про це покупцю за 7 календарних днів до фактичного введення у дію нових цін ...(п.5.2. договору);
- оплата товару здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 12 банківських днів з дня отримання товару покупцем (п.5.5. договору);
- договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2009р... (п.9.1. договору).
Сторони підписали і специфікацію № 1 до договору від 19.01.2009р., де зафіксували найменування товару, який підлягав поставці, і ціни на нього.
Відповідач отримав від позивача товар на суму 168 180, 04 грн., що підтверджується: товарними накладними № 1372МК від 03.04.2009р., № 1318МК від 31.03.2009р., № 1285МК від 28.03.2009р., № 1247МК від 27.03.2009р., № 1182МК від 24.03.2009р., № 1182МК від 24.03.2009р. (корегування), № 1150МК від 21.03.2009р., № 1061МК від 17.03.2009р., № 1035МК від 17.03.2009р., № 974МК від 13.03.2009р. та № 973МК від 13.03.2009р.; представником відповідача у судових засіданнях, які відбулись 04.06.2009р. та 16.06.2009р. (див. протоколи судових засідань від цих дат).
Позивач стверджує, що відповідач оплатив йому за товар, зазначений у вищезгаданих накладних, суму 119 042, 4 грн. Відповідач не надав суду доказів оплати ним решти вартості товару. Тому суд дійшов висновку, що відповідач має перед позивачем грошові зобов'язання перед позивачем за цим товаром на суму 49 137, 64 грн.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідача про те, що товар, поставлений йому позивачем за накладними, поіменованими у позові, не стосується договору від 19.01.2009р. тому, що:
- кожна товарна накладна містить у своєму тексті посилання на договір від 19.01.2009р.:
- текстом договору від 19.01.2009р. (п.5.2.) передбачена можливість зміни ціни на товар;
- відповідач товар прийняв від позивача, тому суд вважає, що замовлення фактично відбулось, хоча і в усній формі;
- відповідач підтвердив факт отримання товару за накладними, поіменованими у позові, тому дефекти оформлення цих накладних не впливають на відсутність чи наявність спірних зобов'язань.
Зважаючи на викладене, суд стягує з відповідача на користь позивача 49 137, 64 грн. боргу.
Текст договору від 19.01.2009р. не містить домовленості сторін про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Посилання позивача на ч.6 ст.231 ГК України суд до уваги не приймає, оскільки ця норма визначає не конкретний розмір пені, яка підлягає стягненню, а лише визначає, в який спосіб сторони можуть визначити розмір певної відповідальності. Зважаючи на викладене, суд відмовляє позивачу у позові щодо стягнення пені.
Згідно ст.625 ЦК України суд стягує з відповідача на користь позивача 139, 48 грн. річних.
На підставі ст.ст. 20, 173, 193, 230-232, 264-267 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.1 Закону України ”Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд -
В И Р I Ш И В :
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Український рітейл” (місцезнаходження: м. Донецьк, вул. Арктики, 1; поштова адреса: м. Донецьк, вул. Хірургічна, 5, р/р 26008959969121 у філії ЗАТ ”ПУМБ” в м. Донецьку, МФО 335537, ЄДРПОУ 34604386) на користь закритого акціонерного товариства ”АПК-Інвест” (місцезнаходження: м. Донецьк, пр. Ілліча, 89; поштова адреса: вул. Артема, 74, р/р 26006150672291 в ДОФ АКБ ”Укрсоцбанк”, МФО 334011, ЄДРПОУ 34626750) - 49 137 грн. 64 коп. боргу, 139 грн. 48 коп. річних, 492 грн. 77 коп. витрат на сплату держмита та 309 грн. коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті вимог позивачу у позові відмовити.
Суддя Забарющий М.І.