83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
23.06.09 р. Справа № 41/109пд
Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.
при секретарі судового засідання Говор О.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Гаражного кооперативу „Спринтер”, м. Маріуполь
до відповідача: Маріупольської міської ради, м. Маріуполь
третя особа: Новоазовська районна державна адміністрація, м. Новоазовськ
про визнання недійсним з часу укладання договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 26.10.2005 року в ДП „Центр державного земельного кадастру” за № 0405162100324, стягнення суми матеріальних збитків, спричинених протизаконним укладенням відповідачем договору оренди зазначеної земельної ділянки, у розмірі 19167,28 грн.
При участі представників:
від позивача: не з'явились
від відповідача: Качурець М.М. - довіреність від 21.05.2009 № 031-196
від третьої особи: не з'явились
По справі оголошувалась перерва
з 04.06.2009 року до 23.06.2009 року о 13:00год.
Позивач, Гаражний кооператив „Спринтер”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Маріупольської міської ради про визнання недійсним з часу укладання договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 26.10.2005 року в ДП „Центр державного земельного кадастру” за № 0405162100324, стягнення суми матеріальних збитків, спричинених протизаконним укладенням відповідачем договору оренди зазначеної земельної ділянки, у розмірі 19167,28 грн., за участю третьої особи, Новоазовської районної державної адміністрації.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що земельна ділянка, щодо якої між позивачем та відповідачем було укладено спірний договір оренди, знаходиться на землях Виноградненської сільської ради, є державною власність і її орендарем, згідно закону, є Новоазовська районна державна адміністрація. Позивачем зазначено, що головою Новоазовської районної державної адміністрації 18.09.2007 року видано розпорядження № 697 щодо укладення договору оренди на цю ж земельну ділянку, 27.09.2007 року між позивачем та третьою особою було укладено договір оренди землі, та з цього часу виникла ситуація, коли орендодавцями однієї і тієї ж самої земельної ділянки стали і відповідач, і третя особа.
Позивачем зазначено про направлення на адресу відповідача клопотанням про припинення спірного договору оренди земельної ділянки, яке залишилось без відповіді та задоволення, та протягом дії спірного договору позивач змушений сплачувати відповідачу орендну плату на загальну суму 1796,75 грн.
Позивач стверджує, що, для отримання в оренду земельної ділянки, відповідач зобов'язав позивача укласти договір резервування земельної ділянки, внаслідок чого позивач був змушений сплатити кошти в розмірі 6505,66 грн. Також, позивач наполягає на тому, що внаслідок неправомірних дій відповідача позивач змушений був сплатити кошти за проект відводу в розмірі 9173,02 грн., реєстрацію земельної ділянки - 192,00 грн. та за реєстраційний збір учасника земельного конкурсу - 1500,00 грн.
Позивач вважає, що, з огляду на положення ст. 20 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 4 Закону України „Про оренду землі” Маріупольська міська рада не мала права надавати в оренду земельну ділянку, щодо якої було укладено спірний договір, оскільки не була її власником та не мала жодних майнових прав.
Також, позивач наполягає на тому, що відповідач своїми діями вийшов за рамки передбачених законодавством повноважень, внаслідок чого припустився до прийняття незаконного рішення щодо укладання недійсного договору оренди земельної ділянки, чим спричинив позивачу матеріальні збитки у розмірі 19167,28 грн.
Відповідач, згідно відзиву на позовну заяву (від 03.06.2009 року № 06-937), проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що твердження позивача щодо відсутності у відповідача повноважень щодо надання орендованої земельної ділянки у користування, є помилковими зважаючи на те, що, оскільки розмежування державної власності на землі державної та комунальної власності в Україні не відбулось, то згідно з п. 12 Перехідних положення Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на моменту укладання спірного договору) до розмежування земель державної та комунальної власності, повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Відповідач стверджує, що, оскільки надана в оренду земельна ділянка знаходиться у межах м. Маріуполя, при укладанні спірного договору Маріупольська міська рада діяла у межах повноважень, передбачених діючим законодавством.
Також, відповідач посилався на сплив строку позовної давності для звернення позивача з позовом. Відповідачем заявлено клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності у вигляді відмови у задоволенні позовних вимог.
Третя особа не заперечила проти задоволення позовних вимог, та надала до суду клопотання про розгляд справи без участі представника Новоазовської районної державної адміністрації.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, суд ВСТАНОВИВ:
23.06.2004 року позивачем подано до Маріупольського міського голови заяву про надання дозволу на виконання проекту відводу та відведення земельної ділянки для будівництва гаражних боксів в мкр. „Восточний”.
Рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 15.12.2004 року № 520/5 позивачу погоджено місце розташування земельної ділянки площею 0,9628 га (кадастровий номер 1412300000:01:024:0184) для будівництва гаражів-боксів на пр. Маршала Жукова, 94 в Орджонікідзевському районі міста, позивачу дозволено розробку проекту відведення земельної ділянки.
16.09.2005 року Маріупольською міською радою прийнято рішення № 1437, яким затверджено проект землеустрою з відводу та надано із земель запасу в оренду строком на 10 років земельну ділянку (кадастровий номер 1412300000:01:024:0184) площею 0,9628 га для кооперативного гаражного будівництва (будівництво та подальша експлуатація гаражів-боксів) по пр. Маршала Жукова, 94 в Орджонікідзевському районі міста гаражному кооперативу „Спринтер”.
На підставі наведеного рішення 19.10.2005 року між Маріупольською міською радою (орендодавцем) та гаражним кооперативом „Спринтер” (орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться по пр. Маршала Жукова, 94 в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя. Згідно п. 2 договору оренди в оренду передається земельна ділянка площею 0,9628 га.
Пунктом 6 договору оренди від 19.10.2005 року встановлено, що договір укладено на 10 років (до 16.09.2015 року).
Згідно п. 8 спірного договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 160,22 грн./кв.м.
Пунктами 10, 11, 12 договору оренди земельної ділянки від 19.10.2005 року обумовлено, що орендна плата за землю (платіж) вноситься орендарем щорічно у г7рошовій формі у розмірі 0,03% від грошової оцінки земельної ділянки (за рік), орендна плата за землю вноситься за базовий податковий (звітний) період щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, розмір орендної плати за земельну ділянку змінюється у разі індексації у встановленому законом порядку грошової оцінки, у разі індексації грошової оцінки земель міста Маріуполя, орендар зобов'язаний вносити орендну плату у новому розмірі зі дня індексації.
Пунктом 16 договору оренди визначено випадки, у разі яких розмір орендної плати підлягає перегляду.
У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пені у розмірі 0,3% від несплаченої суми за кожний день прострочення, доки суму простроченої орендної плати не буде повністю сплачено, але не більше ніж 120% річної облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення боргу або на день його погашення, в залежності від того, яка з цих величин більше (п. 18 договору).
Пунктом 19 спірного договору визначено, що земельні ділянки передаються в оренду з метою та за цільовим призначенням: для кооперативного гаражного будівництва (будівництво та наступна експлуатація гаражів-боксів).
Згідно п. 20 договору оренди земельної ділянки від 19.10.2005 року умови збереження стану об'єкту оренди полягають у тому, що орендар зобов'язаний зберігати орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду згідно акту приймання - передачі земельної ділянки.
Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду передбачені пунктами 21 - 25 договору оренди земельної ділянки від 19.10.2005 року, пунктами 20 - 24 цього ж договору оренди визначено умови повернення земельної ділянки.
Відповідно до ст. 33 спірного договору орендодавець гарантує, що на момент укладення договору земельна ділянка в спорі, під забороною, арештом не перебуває, інші обмеження (обтяження) у використанні земельної ділянки та права третіх осіб стосовно неї відсутні.
Згідно п. 39 спірного договору ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини несе орендар.
Відповідно до пункту 46 договору оренди земельної ділянки від 19.10.2005 року за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору; сторона, яка порушила зобов'язання, звільняється від повільності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.
Згідно п. 49 спірного договору оренди, його невід'ємними частинами є: план або схема земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт приймання-передачі об'єкта оренди, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки або проект землеустрою з обстеження меж земельної ділянки у випадках, передбачених законом.
Договір посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Скоробагатько О.В. 19.10.2005 року, за реєстровим номером 3483 та зареєстрований у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру”, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 26.10.2005 року за № 04.05.1621.00324.
Попередженнями від 14.03.2006 року № 36 та від 20.09.2006 року № 138 Виноградненською сільською радою Новоазовського району Донецької області було повідомлено позивача про те, що він знаходиться на території Виноградненської сільської ради за межами населеного пункту, у зв'язку з чим позивачу необхідно укласти з Новоазовською РДА договір оренди на земельну ділянку, на якій розташовано ГК „Спринтер”.
Розпорядженням від 18.09.2007 року № 697 голова Новоазовської районної державної адміністрації розпорядився затвердити проект землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки для будівництва та обслуговування гаражів-боксів з метою обслуговування територіальної громади, розташованої на території Виноградненської сільської ради; передати позивачу земельну ділянку площею 1,3107 га для будівництва та обслуговування гаражів-боксів, кадастровий номер: 14236832200:04:000:0471, строком на 25 років із земель житлової та громадської забудови Виноградненської сільської ради.
На підставі наведеного розпорядження 27.09.2007 року між Новоазовською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та ГК „Спринтер” (орендарем) було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування гаражів-боксів, яка знаходиться на території Виноградненської сільської ради за межами населеного пункту Новоазовського району, площею 1,3107 га. Договір укладено на 25 років.
Договір зареєстрований в Новоазовському районному відділі ДРФ ДП „ЦДЗК”, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 27.09.2007 року № 04071640001.
Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 27.09.2007 року, Новоазовською районною державною адміністрацією передано, а позивачем прийнято у користування земельну ділянку площею 1,3107 га, кадастровий номер: 14236832200:04:000:0471, розташовану на території Виноградненської сільської ради за межами населеного пункту, для будівництва та обслуговування гаражів-боксів.
Позивач звертався до відповідача із заявою від 15.08.2008 року № 028/08-08 про розірвання договору оренди земельної ділянки земельної № ВСЕ 440497 від 20.10.2005 року, у зв'язку з тим, що він був укладений в порушення вимог чинного законодавства. Наведена заява була залишена без відповіді та задоволення.
Як зазначалось, позивач звернувся до суду з вимогою про недійсним з часу укладання договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 26.10.2005 року в ДП „Центр державного земельного кадастру” за № 0405162100324, стягнення суми матеріальних збитків, спричинених протизаконним укладенням відповідачем договору оренди зазначеної земельної ділянки, у розмірі 19167,28 грн.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, згідно ч. 1 зазначеної статті Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).
Оскільки спірний договір є договором оренди землі, до нього застосовуються положення Закону України “Про оренду землі” та іншого законодавства, яке регулює земельні відносини в Україні.
Відповідно до ст. 15 Закону України “Про оренду землі”, істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
З договору оренди земельної ділянки від 19.10.2005 року, зареєстрованого 26.10.2005 року в ДП „Центр державного земельного кадастру” за № 0405162100324, вбачається наявність у ньому всіх наведених істотних умов, та, таким чином, спірний договір укладено з додержанням вимог статті 15 Закону України “Про оренду землі”.
Статтею 17 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.
З матеріалів справи вбачається складання між сторонами 26.10.2005 року акту приймання-передачі земельної ділянки згідно договору оренди № 04.05.162.00.324 від 26.10.2005 року, відповідно до якого орендодавець - Маріупольська міська рада, передав, а орендар - Гаражний кооператив „Спринтер” прийняв у користування земельну ділянку площею 0,9628 га, кадастровий номер: 1412300000:01:024:0184, розташовану за адресою: пр. Маршала Жукова, 94 в Оржжонікідзевському районі м. Маріуполя.
Статтею 19 Закону України “Про оренду землі” та ч. 3 ст. 93 Земельного кодексу України передбачено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
Як зазначалось, пунктом 6 договору оренди від 19.10.2005 року встановлено, що договір укладено на 10 років (до 16.09.2015 року).
Крім того, згідно ст. 6 Закону України „Про оренду землі” орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Підстави набуття права на землю передбачені статтею 116 Земельного кодексу України. У цій статті врегульовані відносини щодо набуття громадянами та юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Згідно наведеної статті, в редакції, яка була чинна на дату укладання спірного договору, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Як зазначалось, 16.09.2005 року Маріупольською міською радою прийнято рішення № 1437, яким затверджено проект землеустрою з відводу та надано із земель запасу в оренду строком на 10 років земельну ділянку (кадастровий номер 1412300000:01:024:0184) площею 0,9628 га для кооперативного гаражного будівництва (будівництво та подальша експлуатація гаражів-боксів) по пр. Маршала Жукова, 94 в Орджонікідзевському районі міста гаражному кооперативу „Спринтер”.
Тобто, з матеріалів справи вбачається прийняття відповідачем рішення про надання позивачу у користування земельної ділянки, щодо якої було укладено спірний договір оренди земельної ділянки.
Частиною 2 ст. 15 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Судом встановлено наявність у спірному договорі оренди землі всіх істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України “Про оренду землі”, а також додержання при укладанні наведеного договору статей 4 - 6, 11, 17, 19 Закону України “Про оренду землі”.
Таким чином, спірний договір оренди земельної ділянки повністю відповідає діючому законодавству України та у суду відсутні підстави для визнання такого договору оренди недійсним.
Посилання позивача на те, що відповідач не мав права укладати спірний договір, оскільки не був її власником спростовуються матеріалами справи та не відповідають вимогам законодавства.
Так, згідно п. 12 Розділу X. Перехідні положення Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Як вбачається з висновку державної землевпорядної експертизи від 21.07.2005 року № 2803 землевпорядна документація щодо відведення позивачу земельної ділянки для будівництва гаражів-боксів на пр. Маршала Жукова, 94 в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, повернута на доопрацювання. Зауваження усунені 31.08.2005 року.
Таким чином, наведеним висновком доводиться, що земельна ділянка площею 0,9628 га, яка є предметом спірного договору знаходиться в межах міста Маріуполя, а саме на пр. Маршала Жукова, 94 в Орджонікідзевському районі міста. Доказів, які б спростовували наведені висновки державної землевпорядної експертизи суду не надано.
Посилання відповідача на те, що спірний договір оренди стосується тієї ж самої земельної ділянки, що взята ним в оренду за договором з Новоазовською районною державною адміністрацією і саме це є підставою недійсності спірного договору судом до уваги не приймаються, оскільки, по-перше, сама по собі наявність такого договору не свідчить про його правомірність і, навпаки, неправомірність іншого договору оренди.
По-друге, позивачем не доведено, що суперечливі договори стосуються однієї земельної ділянки, оскільки, як зазначалось, з наявних в матеріалах справи документів вбачається що предметом спірного договору є земельна ділянка з кадастровим номером 1412300000:01:024:0184 та площею 0,9628 га, а за договором укладеним позивачем з Новоазовською районною державною адміністрацією - земельна ділянка з кадастровим номером 14236832200:04:000:0471 площею 1,3107 га.
Крім того, відповідачем надано суду заяву про застосування строку позовної даності.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як встановлено судом та пояснено позивачем, попередженням від 14.03.2006 року № 36 Виноградненською сільською радою Новоазовського району Донецької області було повідомлено позивача про те, що він знаходиться на території Виноградненської сільської ради за межами населеного пункту, у зв'язку з чим позивачу необхідно укласти з Новоазовською РДА договір оренди на земельну ділянку, на якій розташовано ГК „Спринтер”. Позивачем у позовній заяві зазначено та представником позивача у содовому засіданні пояснено суду, що наведене попередження надійшло на його адресу 14.03.2006 року.
Тобто, в момент отримання позивачем попередження Виноградненської сільської ради Новоазовського району Донецької області від 14.03.2006 року № 36, позивач довідався або у будь якому випадку міг довідатись про порушення свого права та перебіг строку позовної давності у даному випадку починався з 14.03.2006 року.
Положеннями ст. 257 Цивільного кодексу України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.
Отже, строк позовної давності зі зверненням до суду з вимогою про визнання недійсним з часу укладання договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 26.10.2005 року в ДП „Центр державного земельного кадастру” за № 0405162100324, стягнення суми матеріальних збитків, спричинених протизаконним укладенням відповідачем договору оренди зазначеної земельної ділянки, у розмірі 19167,28 грн., сплив 14.03.2009 р.
Позивач звернувся з позовом до суду 20.05.2009 р. (вхідний штамп канцелярії), тобто після спливу строку позовної давності.
Згідно ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Згідно ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
З огляду на зазначене, вимоги позивача про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки є такими, що задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача суми матеріальних збитків, спричинених протизаконним укладенням відповідачем договору оренди зазначеної земельної ділянки, у розмірі 19167,28 грн., то оскільки судом не встановлено будь-яких протиправних дій відповідача або порушень законодавства при укладанні спірного договору, то такі вимоги є безпідставними та задоволенню також не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 203, 215, 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 5, 6, 11, 15, 17, 19 Закону України “Про оренду землі”, ст. 93, 116, 124. п. 12 Розділу X Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 41, 42, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
У задоволенні позовних вимог Гаражного кооперативу „Спринтер” до Маріупольської міської ради про визнання недійсним з часу укладання договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 26.10.2005 року в ДП „Центр державного земельного кадастру” за № 0405162100324, стягнення суми матеріальних збитків, спричинених протизаконним укладенням відповідачем договору оренди зазначеної земельної ділянки, у розмірі 19167,28 грн. - відмовити.
Суддя Гончаров С.А.