18 червня 2009 р.
№ 34/113
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - доповідача (головуючого), Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,
за участю повноважних представників: позивача -
відповідача -
розглянувши касаційну скаргу ВАТ "Донецькобленерго" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 4 лютого 2009 року у справі за позовом ВАТ "Донецькобленерго" до Приватного підприємства "Буд-фактор" про стягнення 8905,70 грн.,
У серпні 2008 року позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача про стягнення збитків в сумі 8905,70 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 30 жовтня 2008 року (суддя Кододова О.В.) в позові відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 4 лютого 2009 року рішення суду залишене без змін.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач просить її скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.
Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем були виконані роботи з прокладки кабельної мережі потужністю 10 кВт на об'єкті Культурно-громадський торговий центр, який розташований на перетинанні вул.Постишева та пр.Садовий у Ворошиловському районі м.Донецька.
Вказані роботи проводились на підставі проектної документації, з наявністю необхідних дозволів та ордерів. При виконанні цих земельних робіт відповідачем був пошкоджений кабель, про що був складений відповідний протокол про адміністративне правопорушення від 31 січня 2008 року, підписаний представником відповідача та інженером Ворошиловських районних електричних мереж без заперечень.
Звертаючись з позовом до суду, позивач послався на той факт, що в результаті не дотримання відповідачем вимог Правил охорони електричних мереж при проведенні земельних робіт була пошкоджена кабельна лінія, яку позивач відновив та просить суд стягнути з відповідача суму витрат по її відновленню та суму за оперативне переключення в сумі 8905, 70 грн.
Як правильно встановлено судом та вбачається з наявних в матеріалах справи документів, відповідачем виконувалися роботи по прокладенню кабельної лінії за наявності всіх необхідних дозволів і були узгоджені, зокрема, з Донецькими електричними мережами.
На підставі ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
У відповідності до ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між протиправними діями особи і самою шкодою.
Відсутність причинного зв'язку, як складової цивільного правопорушення робить неможливою відповідальність відповідача.
Правильними є висновки суду апеляційної інстанції в тому, що суд першої інстанції, відповідно до вимог закону, вірно дійшов висновку про те, що посилання скаржника на наявність понесених позивачем збитків у вигляді виконання ним робіт по відновленню робочого кабелю, пошкодженого відповідачем, є безпідставними, оскільки не відповідають суті поняття збитків в розумінні ст.22 ЦК України.
Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Правильно судами попередніх судових інстанцій визнані неналежними доказами надані позивачем акти приймання виконаних робіт на суму 8905,70 грн., оскільки вказані акти були підписані тільки позивачем і з відповідачем не узгоджені та ним не підписані.
Таким чином, у рішенні, залишеним без змін постановою апеляційної інстанції, суд вірно застосував норми матеріального права і обгрунтовано відмовив в позові.
За таких обставин, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду відповідає вимогам закону і обставинам справи, тому підстав для її зміни немає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 4 лютого 2009 року залишити без змін, а касаційну скаргу ВАТ "Донецькобленерго" - без задоволення.
Головуючий, суддя В.Дерепа
Судді Б.Грек
Л.Стратієнко