18 червня 2009 р.
№ 2-30/12914-2006
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. -головуючого (доповідача), Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,
за участю представників: позивача -
відповідача -
розглянувши касаційну скаргу Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Феодосійської філії на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 4 лютого 2009 року у справі за позовом Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Феодосійської філії до ВАТ "Укртелеком" в особі центру електрозв'язку №3 Кримської філії ВАТ "Укртелеком" про стягнення 27321,24 грн.,
Позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача про стягнення 27321,24 грн. заборгованості по оплаті послуг за договором №29 від 15 березня 2002 року про теплопостачання, за період з 1 січня 2004 року по 1 червня 2006 року.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 грудня 2008 року (суддя Ловягіна Ю.Ю.) позов задоволений. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 27321,24 грн.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 4 лютого 2009 року рішення господарського суду скасоване. Прийняте нове рішення. В позові відмовлено.
У касаційній скарзі орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" в особі Феодосійської філії просить вказану постанову суду скасувати, як прийняту з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 15 березня 2002 року між сторонами у справі було укладено договір №29 про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води з узгодженим протоколом розбіжностей від 15 березня 2002 року, згідно умов якого теплопостачальна організація зобов'язалась постачати споживачеві теплову енергію у вигляді гарячої води у необхідних обсягах, а споживач - сплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами у строки та в порядку, передбаченими договором.
Додатком №1 до договору сторони передбачили перелік об'єктів, на яких встановлені прибори обліку і у відсутності таких приладів та їх площу, зобов'язання по опаленню яких взяв на себе позивач.
Згідно п.10.1 укладеного договору та п.6 протоколу узгодження, строк дії цього договору встановлений з 15.03.2002 року по 01.03.2003 року і може бути пролонгований за умови відсутності заяви однієї з сторін про відмову від договору або його перегляду за місяць до закінчення строку його дії.
4 лютого 2003 року між сторонами у справі була укладена додаткова угода до договору №29 про постачання теплової енергії приміщень по вул.Челнокова, 64. Площа, що опалюється складає 7,8 м навантаження на опалення - 0,00ІГкал/год, тариф за 1 Гкал. - 380,98 грн.
6 жовтня 2003 року між орендним підприємством "Кримтеплокомуненерго" в особі Феодосійської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" та ВАТ "Укртелеком" в особі центру ЕЗ №3 Кримської дирекції ВАТ "Укртелеком" було укладено додаткову угоду до договору №29 про постачання теплової енергії приміщень по вул.Галерейна, 9. Площа, що опалюється складає 580,2 м, навантаження на опалення - 0,053001 Гкал/год, тариф за 1 Гкал. - 380,98 грн. Ця додаткова угода застосовувалась до розрахунків, починаючи з опалювального сезону 2002-2003 років.
1 грудня 2005 року між сторонами у справі, також, було укладено додаткову угоду до договору №29 про постачання теплової енергії, відповідно до якої збільшена опалювана площа при відсутності приладів обліку теплової енергії на 171 м2, за рахунок збільшення площі за адресою: м.Старий Крим, вул. Леніна, 68.
Відповідно до п. 5.2.1 укладеного договору №29, відповідач повинен здійснювати оплату теплової енергії до 20-го числа місяця, наступного за звітним, відповідно до наданих рахунків.
Згідно з розділом 5 вказаного договору, розрахунки за теплову енергію, яка була спожита, здійснюються виключно у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів за розрахунковий період (календарний місяць).
Пунктом 5.2.1 цього ж договору передбачено, що споживач оплачує отриману теплову енергію, нараховану теплопостачальною організацією у відповідності до рекомендованих вимог до показників надання послуг та зменшення оплати за них при зниженні їх якості, викладених в Правилах надання послуг з водо-, теплопостачання та водовідводу, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1497 від 30.12.1997 року.
Відповідно до розділу 6 договору, при наявності у споживача приладів обліку теплової енергії кількість наданої теплової енергії визначається за показниками приладу.
Відповідно до пункту 6.5. Правил користування тепловою енергією, затверджених Наказом Міненерго України та Держбуду України від 28.10.1999 року № 307/262, чинних в період дії договору до 2003 року, особа - власник приладів обліку повинна забезпечити державний метрологічний контроль розрахункових (комерційних) приладів у терміни, встановлені Українським центром стандартизації та метрології. Щорічно, перед початком опалюваного періоду, у разі відсутності зауважень до вузла обліку, енергопостачальна організація видає споживачу акт про готовність приладів до періоду опалення.
Згідно п.6.3 укладеного договору №29 всі вузли прибору обліку повинні пройти повірку згідно з вимогами Держстандарту, відповідати "Положенню про вимоги до засобів вимірів" з подальшим оформленням паспорту і складанням двостороннього акту про включення приборів в роботу.
Як правильно встановлено судом, позивачем відповідний акт суду наданий не був.
Крім того, у відповідності з умовами укладеного договору відповідачем був забезпечений державний метрологічний контроль вимірювальних приборів у встановленому порядку, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.
Тобто, відповідачем договірні зобов'язання виконувались належним чином.
Згідно п.6.7.4 укладеного договору №29, у випадку пошкодження приладу або порушення схеми обліку взаєморозрахунки за теплоенергію здійснюються шляхом розрахунку в порядку, обумовленому загальною формою договору.
Згідно п.6.5 договору №29, збереження приладів та пломб забезпечується відповідачем.
Умовами укладеного сторонами у справі договору №29 передбачено, що сторони керуються "Правилами надання населенню послуг з водо - , теплопостачання та водовідводу", затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.1997 №1497, згідно з пунктом 20 яких, якщо ведення обліку води і тепла за допомогою встановлених засобів обліку неможливе (вихід їх з ладу, ремонт тощо), обсяг використаної води і тепла визначається за середньомісячною витратою за попередні два розрахункові місяці або розрахунковим методом за нормативами, затвердженими місцевими органами державної виконавчої влади.
Звертаючись з позовом до суду, позивач послався на акт від 9 січня 2004 року, складений теплопостачальником в присутності представників споживача ВАТ "Укртелеком", в якому зазначено, що пломба зі зворотнього трубопроводу зірвана, вузол обліку опломбований.
Як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, вказаний акт прийому-передачі теплової енергії від 9 січня 2004 року був підписаний представниками постачальника Тіщенко С. Н., Суботіної Є.Н., Поддубним А.Є. та представниками відповідача Збрідским Д.Н., Мельником Л. А.
Разом з тим, згідно п.11.2 укладеного договору №29 для узгодження всіх питань, пов'язаних з виконанням умов даного договору відповідач призначає свого відповідального за теплове господарство в особі зав. господарством Федорова Ю. В.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд правильно встановив, що місцевий господарський суд необгрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 27321,24 грн.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає, що апеляційний господарський суд, відповідно до вимог закону скасував рішення місцевого господарського суду і вірно дійшов висновку про відмову позивачеві в задоволенні його позовних вимог.
При прийнятті оскаржуваної постанови апеляційний господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам і прийняв законну постанову, яку необхідно залишити без змін.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, судова колегія вважає необгрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними у справі доказами і не відповідають вимогам діючого законодавства, що регулює дані правовідносини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 4 лютого 2009 року залишити без змін, а касаційну скаргу Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Феодосійської філії - без задоволення.
Головуючий Дерепа В.І.
С у д д і: Грек Б.М.
Стратієнко Л.В.