Іменем України
10.06.09 Справа №28/156/09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Антонік С.Г. судді Антонік С.Г. , Мойсеєнко Т. В. , Шевченко Т. М.
при секретарі: Савченко Ю.В.
за участю представників:
від позивача: Йойлев С.А., довіреність № 1903/1979 від 17.09.08;
від відповідача: Димитрашко Д.В., довіреність №42 від 04.03.09;
Хохотова Г.П., довіреність № 78 від 21.04.09;
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Запоріжринок», м. Запоріжжя,
на рішення господарського суду Запорізької області від 23.04.2009 р. у справі №28/156/09
за позовом: Комунального підприємства «Запоріжринок», м. Запоріжжя,
до відповідача: Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Запоріжжя,
про визнання недійсним рішення адміністративної колегії ЗОТВ Антимонопольного комітету України від 04.03.2009 р. № 9-рш
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду №1144 від 10.06.2009р. справу №28/156/09 передано для розгляду колегії у складі: головуючий - Антонік С.Г. (доповідач), судді: Мойсеєнко Т.В., Шевченко Т.М., яка прийняла справу до свого провадження.
За заявою представників сторін розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за їх згодою у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.04.2009р. у справі №28/156/09 (суддя Яцун О.В.) у позові відмовлено.
Рішення суду мотивовано ст. 12, 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», положеннями Правил торгівлі на ринках, відповідно до яких дії позивача, що полягають у встановленні в договорах про надання послуг з надання та утримання торгівельних місць різного розміру оплати штрафу для різних споживачів за порушення терміну сплати за послугу з отримання торговельного місця, є зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку комплексних послуг з надання місць для торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами. Крім того суд дійшов висновку, що позивач неправомірно встановив різний розмір торговельного місця для сплати ставки ринкового збору та за послугу з надання місць для торгівлі, що призвело до завищення кількості торговельних місць для сплати послуг та відповідно до стягнення зі споживачів необґрунтованої плати за послуги з надання місць для торгівлі.
Не погоджуючись з таким рішенням, Комунальне підприємство «Запоріжринок» звернулося до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що суд не врахував обставини, що позивачем було поліпшено умови угод з боку КП «Запоріжринок» в частині зменшення розміру господарської відповідальності торгуючих. Також вказує, що судом не обґрунтовано, які саме негативні наслідки були спричинені діями позивача, визнані відповідачем антиконкурентними, чи могли вони бути спричинені такими діями та вплинути на стан конкуренції в цілому, так і на законні права окремого торгуючого.
У судовому засіданні 10.06.2009р. представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просить суд рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Також заявив усне клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Запорізької міської ради.
Колегія суддів, розглянувши дане клопотання, залишає його без задоволення, оскільки відповідно до ст. 27 ГПК України рішення зі спору у даній справі не може вплинути на права або обов'язки Запорізької міської ради щодо однієї із сторін.
Представники Запорізького територіального відділення Антимонопольного комітету України у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечили, надали суду відзив, в якому зазначили, що оскільки тариф на послугу з надання місць для торгівлі розраховано, виходячи з кількості торговельних місць за даними інвентаризації, з урахуванням їх фактичної заповнюваності, а облік місць при інвентаризації позивачем здійснюється, виходячи з розміру торговельного місця, встановленого для сплати ринкового збору, розмір торговельного місця для сплати ставки ринкового збору та за послугу з надання та утримання торговельного місця повинен бути однаковим. Просять рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за результатами розгляду матеріалів справи № 03/27-08 стосовно Комунального підприємства «Запоріжринок» 04.03.09 прийняте рішення № 9-рш “Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу”. Даним рішенням КП «Запоріжринок» визнано таким, що займає монопольне становище на ринку послуг з надання місць для торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами за підсумками 2006, 2007 та 2008 років в межах міста Запоріжжя з частками 42,6, 42,4 та 44,3 відсотків відповідно.
Визнано дії комунального підприємства «Запоріжринок», які полягають у встановленні різних розмірів торговельних місць для сплати ринкового збору та сплати за послугу з надання та утримання торговельного місця, які призвели до стягнення зі споживачів ринку необгрунтованої плати за послугу з надання і утримання торговельного місця, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 2 ст. 50, ч.І ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з надання місць для торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами, шляхом ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Визнано дії комунального підприємства «Запоріжринок», що полягають у встановленні в договорах про надання послуг з надання та утримання торговельних місць різного розміру оплати штрафу для споживачів за порушення терміну сплати за послугу з надання та утримання торговельного місця порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.2 ст.50, п.2 ч.2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з надання місць для торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами шляхом застосування різних умов до рівнозначних угод із суб'єктами господарювання без об'єктивно виправданих на те причин.
Згідно з ч.2 ст.52 Закону України «Про заахист економічної конкуренції» притягнуто КП«Запоріжринок», до відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі:
- за порушення, зазначене у п.2 рішення, у розмірі 12 (дванадцять) тис. гривень;
- за порушення, зазначене у п.З рішення у розмірі 5 (п'ять) тисяч гривень.
Зобов'язано КП «Запоріжринок» усунути виявлені порушення закону.
Монопольне становище суб'єкта господарювання визначається на підставі Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.02р. № 49-р, зареєстрованої в Мін'юсті України 01.04.02р. (далі Методика).
У відповідності до вимог Методики Запорізьким територіальним відділенням Антимонопольного комітету України проведено дослідження ринку послуг з надання місць для торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами в межах м.Запоріжжя за підсумками 2006-2008 років.
За результатами дослідження було встановлено, що частка КП «Запоріжринок» на ринку зазначених послуг за підсумками 2006 року складала 42,6%, 2007 року - 42,4%, 2008 року - 44,3%. А частки найближчих двох конкурентів були у 2006 році в 2,7 та 3,6 рази менше частки КП «Запоріжринок», у 2007 році - в 2,9 та 3,9 менше, у 2008 році - в 3 та 3,2 рази менше.
Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про захист економічної конкуренції», монопольним, (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.
Оскільки частка КП «Запоріжринок» складає більше 35 % та воно не зазнає значної конкуренції, то тервідділенння обґрунтовано дійшло висновку, що позивач протягом 2006 - 2008 років займав монопольне становище на ринку послуг з надання місць для торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами в м. Запоріжжя.
Рішенням Запорізької міської ради № 5 від 23.12.05р. затверджені Правила торгівлі на ринках (далі Правила). Пунктом 22 Правил встановлено, що, продавці на ринках зобов'язані сплачувати ринковий збір та послуги ринку за утримання торгового місця.
Рішеннями міської ради від 23.12.2005 № 6 та від 27.12.2006 № 17 «Про ринковий збір» для ринків Запоріжжя затверджено «Положення про ринковий збір» (далі Положення) та ставки ринкового збору для фізичних та юридичних осіб. Зазначеними рішеннями, розмір ринкового збору встановлено в залежності від виду продукції і стягується збір зі споживачів щодобово із розрахунку за одне торгове місце.
Іншим рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 13.09.2004 № 338 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 30.06.2004 № 212», для позивача був затверджений граничний тариф на послугу з утримання торговельного місця в належному стані у розмірі 3,5 грн. з одного торгового місця.
Зазначений тариф встановлено на підставі калькуляції витрат на послугу з надання торговельного місця, розрахованою Підприємством за результатами діяльності у 2003-2004 роках. Згідно з калькуляцією, до витрат включені витрати: на заробітну плату, прибирання та вивіз сміття, електроенергію, водопостачання та водовідведення, опалення, охорону приміщень, податок на землю тощо.
Вартість послуги з надання місць для торгівлі розрахована Підприємством, виходячи з середньомісячних витрат на послугу у розмірі 355,7 тис.грн. та середньомісячної кількості торгуючих ( в приміщенні та на території ринку) у кількості 107106 чол.
Як вбачається з матеріалів справи, та пояснень представника позивача в судовому засіданні розрахунок середньомісячної кількості торгуючих, зазначений в калькуляції ставок на послуги на ринках КП «Запоріжринок», визначався, виходячи з фактичної заповнюваності торгових місць та за формулою: кількість торговельних місць згідно інвентаризації * коефіцієнт заповнюваності* кількість робочих днів в місяць.
Тобто, вартість послуги з надання місць для торгівлі приведена до кількості місць за даними інвентаризації, з урахуванням їх фактичної заповнюваності.
Згідно п.12 Правил та розділу 1 Положення, торговельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках, холодильних вітринах тощо.
Розмір одного торгового місця на ринку, визначається на підставі затвердженого проекту, технічного паспорту та інших документів, а при відсутності останніх, затвердженого наказом керівника ринку розміром торговельного місця, який вже фактично сформувався на даному ринку, враховуючи, що одне торгове місце не може бути більше 2-х погонних метрів стола або прилавка.
В павільйонах (переобладнаних з лотків), палатках, контейнерах, майданчиках з продажу товарів з автотранспортних засобів, причепів тощо розмір одного торгового місця не може бути більше 4 кв.м торгової площі.
Таким чином, вказаними Правилами торгівлі на ринках та Положенням про ринковий збір для ринків м. Запоріжжя визначено граничний розмір торговельного місця в залежності від місця торгівлі: з прилавка чи кіоску.
Наказами КП «Запоріжринок» від 01.11.2005 № 232 та від 30.10.2006 № 306 «Про інвентаризацію торговельних місць» (надалі - Наказ відповідно № 232 та № 306), затверджених директором комунального підприємства передбачено, що облік кількості торговельних місць при інвентаризації на ринках КП «Запоріжринок» здійснюється, виходячи із розміру торговельного місця, встановленого для сплати ринкового збору п. 1.2.3 Наказу № 232 та п. 2.2.1 Наказу № 306). Цими ж наказами визначені розміри торговельного місця на ринку в залежності від виду платежу, а саме: для сплати ставки ринкового збору та за послугу з надання та утримання торговельного місця.
При цьому, розмір одного торговельного місця для оплати за послугу з надання та утримання торговельного місця встановлений вдвічі менший, ніж для сплати ринкового збору.
Оскільки тариф на послугу з надання місць для торгівлі розраховано, виходячи з кількості торговельних місць за даними інвентаризації, з урахуванням їх фактичної заповнюваності, а облік місць при інвентаризації позивачем здійснюється, виходячи з розміру торговельного місця встановленого для сплати ринкового збору, розмір торговельного місця для сплати ставки ринкового збору та за послугу з надання та утримання торговельного місця повинен бути однаковим.
На підставі вищезазначеного, колегія суддів зазначає, що відповідач обґрунтовано дійшов висновку про неправомірне встановлення КП «Запоріжринок» різного розміру торговельного місця для сплати ставки ринкового збору та за послугу з надання місць для торгівлі, що призвело до завищення кількості торговельних місць для сплати послуги та відповідно до стягнення зі споживачів необгрунтованої плати за послуги з надання місць для торгівлі, у зв'язку з чим правильно кваліфікував дії позивача, як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п.2 ст.50, ч.1 ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку комплексних послуг з надання місць для торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Матеріалами справи також встановлено, що КП «Запоріжринок» з приватними підприємцями, які є власниками торговельних об'єктів, розташованих на території ринку, укладаються договори про надання послуг з надання та утримання торгового місця на ринку.
З наявних у справі договорів вбачається, що оплата послуг здійснюється шляхом передоплати.
Договори, які укладалися у 2006, 2007 роках є пролонгованими і були діючими на момент здійснення перевірки позивача територіальним відділенням на предмет дотримання ним вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Згідно з умовами зазначених договорів та умовами договорів, укладених у 2008 році, плата за послуги здійснюється споживачем щомісячно, у випадку порушення строків сплати передбачено застосування штрафних санкцій.
При цьому, розмір штрафних санкцій для різних споживачів у договорах передбачений різний, а саме:
- пеня у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ (Довгаль В.О.- договір від 09.08.2007 № 29, Фесик Ю.Є. договір від14.03.08р. № 50);
- штраф у розмірі 100 % від суми за місяць зазначеної в договорі (Бахтина В.А. - договір від 17.07.2007 № 26, Дрожжев С.В. - договір від 26.12.06р. № 4);
- штраф у розмірі 95 % від суми за місяць, зазначеної в договорі (Штемпель С.Н.- договір від 01.03.2006 № 62);
- в деяких договорах штрафні санкції зовсім не передбачалися (Кійко В.М. - договір від 01.03.06 №4).
Таким чином, КП «Запоріжринок» при укладанні договорів застосовуються до споживачів різні умови при сплаті штрафних санкцій.
У зв'язку з цим колегія суддів погоджується з висновком територіального відділення, яким дії КП «Запоріжринок», що полягають у встановленні в договорах про надання послуг з надання та утримання торговельних місць різного розміру оплати штрафу для різних споживачів за порушення терміну сплати за послугу з отримання торговельного місця, визнані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.2 ст.50, п.2 ч.2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку комплексних послуг з надання місць для торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами шляхом застосування різних умов до рівнозначних угод із суб'єктами господарювання без об'єктивно виправданих на те причин.
Оскільки в діях позивача наявне зловживання монопольним становищем, то територіальним відділенням обґрунтовано, відповідно до ст..52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», накладено штраф.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Як встановлено, рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.08.09р. відповідає вимогам чинного законодавства та прийняте в межах повноважень.
Крім того, ст..59 Закону України “Про захист економічної конкуренції” передбачає підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України.
Колегією суддів не встановлено жодних підстав, передбачених вище вказаною статтею, для визнання рішення недійсним.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з вищенаведеним та наступним.
Законодавство про захист економічної конкуренції не ставить застосування передбаченої ним відповідальності за порушення цього законодавства у залежність від наявності реальних правових наслідків від зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку.
Тому, для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку достатнім є встановлення самого факту вчинення такого зловживання.
Висновок заявника апеляційної скарги про наявність підстав для закриття провадження у справі про порушення конкурентного законодавства передбачених ч. 3 ст. 46 Закону України „Про захист економічної конкуренції", є необґрунтований.
Відповідно до цієї статті, закриття провадження у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції можливо при виконанні суб'єктом господарювання рекомендацій органів Антимонопольного комітету України (у разі їх надання) стосовно припинення дій, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють, а у разі, якщо порушення припинено, - щодо вжиття заходів для усунення наслідків цих порушень.
Територіальне відділення не надавало рекомендацій КП «Запоріжринок» , а тому підстави для закриття провадження у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції відсутні.
Що стосується ненадання судом першої інстанції відповідної оцінки тій обставині, що КП «Запоріжринок» були укладені додаткові угоди до договорів про надання та утримання торговельних місць на ринку, згідно з якими був визначений однаковий розмір штрафних санкцій, то слід зазначити наступне.
Додаткові угоди не були надані територіальному відділенню під час перевірки. Відсутні і посилання на них при запереченнях на виявлене порушення. Як встановлено матеріалами справи, позивач не заперечував встановлення різної відповідальності за порушення зобов'язання і обгрунтовував свою правомірність посиланням на ст..627 ЦК України, яка закріплює свободу договору.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.
За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Рішення господарського суду слід залишити без змін як таке, що прийнято у відповідності до норм чинного законодавства України.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на заявника апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 101, п.1 ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Запоріжринок», м. Запоріжжя, залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 23.04.2009р. у справі №28/156/09 залишити без змін.
Головуючий суддя Антонік С.Г.
судді Антонік С.Г.
Мойсеєнко Т. В. Шевченко Т. М.