83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
25.06.09 р. Справа № 4/129
Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю.
при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:
за участю представників сторін:
від позивача - Бистряков Р.В. - довіреність від 01.06.09р.,
від відповідача - не явився,
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислові колеса” м. Донецьк
до відповідача - Приватного підприємства “Торгова компанія Робінзон” м. Маріуполь
про стягнення 2999,24грн. інфляційні витрати та процентів річних,
Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 13782,64грн., з яких: 10620,76грн. - сума заборгованості, 2773,04грн. - індекс інфляції, 388,84грн. - 3%річних. Заявами від 09.06.09р. та 25.06.09р. позивач зменшив на підставі ст.22 ГПК України позовні вимоги в частині загального боргу, просить стягнути з урахуванням оплати боргу відповідачем після звернення з позовом тільки річні проценти в сумі зменшеної до 372,65грн. та інфляційні витрати в сумі зменшеної до 2626,59грн. за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання.
В підтвердження позову позивач посилається на видаткові накладні та довіреності, по яких отриманий товар відповідачем, витяги з банківського рахунку в обґрунтування часткової оплати товару, по акт звірки розрахунків, який підписаний обома сторонами та закріплений печатками підприємств.
Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засіданні, про час і місце якого був належним чином повідомлений замовленою поштою, яку його представник одержав. Не надано відповідачем своїх заперечень на позовні вимоги.
За довідкою про державну реєстрацію платника податку, Приватне підприємство “Торгова компанія Робінзон” м. Маріуполь, ідентифікаційний номер 335605705818, зареєстрований в ЄДРПОУ за юридичною адресою 87500, м.Маріуполь, проспект Металургів, буд.35, кв.41, на яку були направлені поштові повідомлення про слухання справи.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи є достатньо доказів, що відповідач існує як суб'єкт підприємницької діяльності на час вирішення спору і вважається ліквідованим лише з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог Господарського кодексу України, суд на підставі документів, які надані позивачем і вважаючи їх достатніми, вирішує даний спір без участі представника відповідача на підставі ст. 75 ГПК України, який не скористувався своїм законним правом на участь в судовому засіданні і не повідомив своїх контрагентів за укладеними договорами та державну службу статистики про зміну юридичної адреси.
Дослідивши матеріали справи та, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що між сторонами укладена угода про поставку відповідачу товару.
Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України під поняттям “угода” розуміється та визнається певна дія особи, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договори можуть укладатись в усній або в письмовій формі (простій чи нотаріальній), якщо для відповідного договору законом не встановлено певної форми.
Виникнення і припинення цивільних прав між сторонами являється їх волевиявлення однієї сторони поставити інший стороні продукцію за умови її оплати. Домовленість сторін спрямована на виконання цих зобов'язань і, тому вони порушують правові наслідки.
Відповідачем протягом 2007-2008років на підставі довіреностей, які надані відповідачем своєму представнику, отриманий товар по видатковим накладним на загальну суму 31062,76грн.
Сторонами підписаний акт звірки по поставках та розрахунках за одержаний товар, в якому підтвердили, що станом на 01.12.2008р. дійсно відповідач одержав від позивача товар на загальну суму 31062,76грн., за які від розрахувався частково в сумі 28407,60грн., частина вартості неоплаченого майна на 01.12.2009р. становить 11964,73грн. Акт підписали керівники сторін і закріпили печатками підприємств.
Спір виник з невиконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті товару, одержаному по трьом накладним: №ПК-0000031 від 23.11.2007р. на суму 8191,49грн., №ПК-0000070 від 20.12.2007р. на суму 421,98грн. і № ПК-0000071 від 20.12.2007р. на суму 760,08грн., який він сплатив після звернення позивача з позовною заявою до суду.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору, а якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий борг в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги.
Оскільки сторонами не визначений строк оплати, позивачем виставлені відповідачу для оплати рахунки-фактури, на які є посилання у видаткових накладних.
Позивач довів суду, що вимоги щодо сплати конкретної поставки були виставлені відповідачу для її оплати у вигляді виставлених рахунків, що підтверджується записами в накладних, а також ще виставлена вимога відповідачу 12.06.09р.
Відповідач частково оплатив отриманий ним товар та частково повернув товар постачальнику, після чого позивач відмовився від своїх позовних вимог в частині загального боргу.
Приймаючи до уваги, що в частині загального боргу позивач відмовився від позову, господарський суд припиняє провадження в цій частині.
Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача 2999,24грн., з яких: 2626,59грн. - індекс інфляції, 372,65грн. - 3%річних, які суд задовольняє в повному обсязі, оскільки позивачем доведений факт несвоєчасної сплати відповідачем одержаного товару за виставленими рахунками, а також наданий обґрунтований розрахунок суми позову.
Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі, передбаченому законодавством прямо пропорційно сумі, що заявлена, оскільки загальний борг відповідач оплатив та повернув товар тільки після звернення позивача до суду.
На підставі ст.ст. 202,530,625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,п.4ст.80, 84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд -
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислові колеса” м. Донецьк до Приватного підприємства “Торгова компанія Робінзон” м. Маріуполь про стягнення 2626,59грн. інфляції, 3%річних в повному обсязі.
Стягнути з Приватного підприємства “Торгова компанія Робінзон” м. Маріуполь-87515, вул. Миколаївська, 104, ЄДРПОУ 33560579, р/р №26006900177710 МФ ПУМБ в м. Маріуполі, МФО 335742 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислові колеса” м. Донецьк-83087, пр-т Б. Хмельницького, 60, ЄДРПОУ 35457063, р/р №26003051801909 в Донецькому РУ “Приватбанк”, МФО 335496 витрати на інфляцію в сумі 2626,59грн., 372,65грн. - 3%річних, державне мито в сумі 137,83грн. та 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Припинити провадження у справі в частині стягнення загального боргу за відмовою від позову.
Суддя Гринько С.Ю.
Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 25.06.2009року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.
Надруковано у 3прим.:
1-до справи,
1-позивачу,
1-відповідачу