01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
18.06.2009 № 48/102
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Дутов О.М. (довіреність № 187-1 від 11.03.2009 р.);
від відповідача - не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест"
на рішення Господарського суду м.Києва від 23.04.2009
у справі № 48/102 (суддя
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Охорона"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 452333,33 грн.
Рішенням Господарського суду м.Києва від23.04.2009р. у справі №48/102 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача вартість викраденого бетононасосу в розмірі 393333,33 грн., 3933,33 грн. державного мита, 101,48 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; у задоволенні позовних вимог в частині стягнення неодержаного прибутку ( втраченої вигоди ) у розмірі 54000 грн. та сплаченого штрафу в розмірі 5000 грн. відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати частково, прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача неодержаний прибуток (втрачену вигоду) у розмірі 54000 грн., штраф у розмірі 5000 грн., державне мито в розмірі 4523,33 грн. за подання позовної заяви, 2261,67 грн. за подання апеляційної скарги та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Позивач в своїй апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача вартість викраденого майна в розмірі 393333,33 грн., а в частині стягнення неодержаного прибутку в розмірі 54000 грн. та штрафу 5000 грн. порушив та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права. Згідно ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, додаткові витрати (штрафні санкції), неодержаний прибуток (втрачена вигода). Позивач зазнав збитків на суму 452333,33 грн. Позивач в своїх письмових поясненнях зазначає, що протиправність дій відповідача полягає в порушенні умов договору на охорону об'єктів від 10.10.2007 р., відповідач порушив підпункти а, б пункту 2.1. Договору на охорону об'єктів: а саме не забезпечив охорону майна позивача та не здійснював контролю ввезення та вивезення товарно-матеріальних цінностей на територію чи з території об'єкта, що охороняється. Позивач зазнав збитків, що полягає у втраті майна, сплаті штрафу та неодержані доходу. Існує безпосередній причинний зв'язок між протиправними діями та завданими збитками, оскільки збитки виникли у зв'язку із втратою майна.
Відповідач не надав відзив на апеляційну скаргу, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду.
Згідно з ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Позивач подав до господарського суду першої інстанції позов про стягнення з відповідача вартість викраденого бетононасосу в розмірі 393333,33 грн., неодержаний прибуток (втрачену вигоду) в розмірі 54000 грн., сплачений штраф у розмірі 5000 грн. та судові витрати.
Рішенням господарського суду першої інстанції позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача вартість викраденого бетононасосу в розмірі 393333,33 грн., 3933,33 грн. державного мита, 101,48 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; у задоволенні позовних вимог в частині стягнення неодержаного прибутку
( втраченої вигоди ) у розмірі 54000 грн. та сплаченого штрафу в розмірі 5000 грн. відмовлено.
Проаналізувавши всі докази по справі, з'ясувавши всі обставини, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування вказаного рішення господарського суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, 10 жовтня 2007 р між сторонами було укладено договір № 10/07 (далі - договір) на охорону об'єктів. Відповідно до п. 1.1. Договору замовник доручив, а охоронна фірма взяла під охорону об'єкти, що перераховані у Додатку № 1, який є невід'ємною частиною Договору.
Згідно з п. 2.1. Договору охоронна фірма зобов'язувалася організовувати та забезпечити охорону майна, товарно-матеріальних цінностей замовника, прийнятих під охорону, від розкрадання та не допускати проникнення сторонніх осіб на об'єкти, які охороняються. За п. 3.1. Договору замовник взяв на себе виконання обов'язків, а саме: здійснювати визначені Договором акції з обладнання об'єктів технічними засобами охорони, створювати належні умови для забезпечення схоронності товарно-матеріальних цінностей та сприяти охоронній фірмі при виконання нею свої завдань; пломбувати за наявності тамбура внутрішні двері. Додаток № 1 Договору містить перелік об'єктів, що приймаються під охорону.
Суду першої інстанції було надано витяг із Книги передачі під охорону об'єктів та приміщень на посту № 18 по вул. Освіти, 3-а, підрозділу № 6, згідно з яким 29.12.2007 р. о 14-00 були передані під охорону та опломбовані приміщення та обладнання, зокрема, бетононасос „Пуцмайстер” - 1 шт.
03.01.2008 р. позивач довідався про зникнення зазначеного бетононасосу та повідомив Солом'янське РУ ГУ МВС України в м. Києві, 09.01.2008 р. Солом'янським РУ ГУ МВС України в м. Києві було винесено постанову про порушення кримінальної справи та прийняття її до провадження. Кримінальну справу було порушено за ознаками злочину за ч. 4 ст. 185 КК України крадіжка.
25.12.2008 р. позивач та ТОВ „Енергобудлізинг” уклали договір оренди майна № 80/12-1, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння та користування бетононасос „PUTZMEISTER BSA- 1005 D”, 2003 року випуску, серійний номер 101263.005, балансовою вартістю 393333,33 грн. Відповідно до п. 2.1. Договору оренди, оренда здійснюється з 01.02.2008 р. за актом прийому-передачі. Згідно з п. 3.1. Договору оренди розмір орендної плати за добу використання майна становить 600 грн., орендна плата за один календарний місяць складає - 18000 грн., п. 8.2. Договору оренди встановлено, що за порушення орендодавцем строку передачі майна орендарю, орендодавець зобов'язаний сплатити орендарю штраф у розмірі 5000 грн. Орендар в свою чергу 25.01.2008 р. звернувся до позивача з листом 29/1, в якому просив прискорити передачу бетононасосу на виконання умов договору оренди. Позивач надав відповідь на лист орендаря, в якому повідомив останнього про те, що бетононасос було викрадено.
31.01.2008 р. позивач звернувся до відповідача із листом, в якому вимагав відшкодувати збитки у розмірі 452333,33 грн., що були завдані внаслідок вказаної крадіжки бетононасосу. Згідно довідки № 1 від 05.01.2008 р. вартість зазначеного бетононасосу становить 393333,33 грн.
11.02.2008 р. позивач сплатив орендарю штраф у розмірі 5000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3024 від 11.02.2008 р.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до п. 4 Договору сторони погодили умови відповідальності охоронної фірми, а саме: п. 4.1. Договору визначає, що охоронна фірма несе матеріальну відповідальність за збиток, спричинений крадіжками майна та товарно-матеріальних цінностей Замовника, здійсненими шляхом злому на об'єктах приміщень, що охороняються, замків, вікон, вітрин та огорож, іншими засобами в результаті незабезпечення належної охорони або внаслідок невиконання охоронною фірмою встановленого на об'єкті, що охороняється, порядку вивозу товарно-матеріальних цінностей, а також розкраданнями, здійсненими шляхом грабежу або при розбійницькому нападі; завданий знищенням або пошкодженням майна сторонніми особами, що проникли на об'єкт, що охороняється; спричинений пожежами або в силу інших причин з вини працівників, що здійснюють охорону об'єкту. П. 4.2. Договору визначає, що про факт порушення цілісності приміщень, що охороняються, або завдання збитку пошкодження майна охоронна фірма повідомляє чергову частину органу внутрішніх справ та Замовника. До прибуття представників органу внутрішніх справ охоронна фірма забезпечує недоторканість місця події. Інвентаризація залишків товарно-матеріальних цінностей повинна бути здійснена негайно після прибуття представників сторін на місце події. П. 4.3. Договору визначає, що відшкодування Замовнику завданого з вини охоронної фірми збитку здійснюється після складання сторонами відповідного акту або надання Замовником постанови органів дізнання, слідства, або вироку суду, що встановив факт крадіжки, грабежу, розбійництва, а також факт знищення або пошкодження майна сторонніми особами, які проникли на об'єкт, що охороняється, або внаслідок пожежі чи в силу інших причин з вини працівників, що здійснюють охорону об'єкта. Розмір збитків повинен бути підтверджений відповідними документами та розрахунком вартості викрадених, знищених або пошкоджених товарно-матеріальних цінностей, складеним за участі охоронної фірми та звіреним з бухгалтерськими даними. До збитку, який відшкодовується, входить вартість викраденого або пошкодженого майна, розмір зниження вартості пошкоджених товарно-матеріальних цінностей, витрати, здійсненні на відновлення пошкодженого майна.
Постановою від 09.01.2008 р. Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві було порушено кримінальну справу за фактом крадіжки бетононасосу, в свою чергу п. 4.3. Договору визначає, що однією із підстав настання відповідальності за збитки може бути порушення кримінальної справи органом дізнання.
При таких обставинах колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач здіснив факт порушення умов вказаного Договору, внаслідок чого бетононасос, який був під охороною, вибув із володіння позивача.
Згідно із ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав бухгалтерську довідку та довідку СВ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, згідно з якими вартість втраченого бетононасосу становить 393333,33 грн.
В такому разі колегія суддів вважає правомірним стягнення з відповідача на користь позивача вартості викраденого бетононасосу в розмірі 393333,33 грн.
Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначені неодержаних доходів (втрачена вигода) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Згідно зі ст. 225 ГК України до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати ( штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 226 ГК України учасник господарських відносин, який вчинив правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі, якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.
Вбачається, що позивачу стало відомо про крадіжку власного бетононасосу 03.01.2008 р., тобто з цієї дати позивач невзмозі був виконати свої зобов'язання за Договором оренди, а отже він мав можливість скористатися правом односторонньої відмови від виконання умов договору оренди відповідно до п. 3.3. цього Договору, що не призвело б до сплати штрафу в розмірі 5000 грн. за невиконання договору.
Позивачем не було надано доказів на підтвердження того, що останній вживав всіх необхідних заходів для уникнення збитків. Також, позивач не надав суду доказів про те, що ним були вжиті заходи для отримання прибутку за договором оренди.
При таких обставинах колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції було правомірно відмовлено у задоволенні вимог в частині стягнення неодержаного прибутку та штрафу.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку відповідно до ст. 43 ГПК України та прийняв законне й обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -
Рішення Господарського суду м.Києва від23.04.2009р. у справі №48/102 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Справу № 48/102 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді
24.06.09 (відправлено)