Постанова від 23.06.2009 по справі 22/89-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2009 Справа№ 22/89-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)

суддів: Виноградник О.М., Джихур О.В.

при секретарі судового засідання: Кадникова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Салуха Леонід Макарович, юрисконсульт, довіреність № 409 від 01.01.2009 року;

від відповідача: Шиян Євген Іванович, провідний юрисконсульт, довіреність б/н від 21.12.2008 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля”, м. Павлоград на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.09р. у справі № 22/89-09

за позовом Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ

до відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля”, м. Павлоград

про стягнення 6535, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля”, м. Павлоград про стягнення 6 535 грн. штрафу за неправильне зазначення у накладній № 45510607 маси вантажу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2009 року по справі № 22/89-09 (суддя Пуппо Л.Д.) позов задоволено.

Не погодившись із рішенням, відповідач звернувся до апеляційного суду із скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, у зв'язку з тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, його висновки не відповідають обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначає про необхідність застосування Методики виконання вимірювань МИ 1953-88 при зважуванні вагону, вказує про відсутність у мотивувальній частині рішення господарського суду Дніпропетровської області доводів, за якими відхилив позицію відповідача, що на його думку є порушенням вимог статті 42 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, просить залишити рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відкрите акціонерне товариство "Павлоградвугілля”, м. Павлоград за залізничною накладною № 45510607 відвантажило на адресу СЕ “Курахівська ТЕС” товариства з обмеженою відповідальністю “Востокенерго” камяне вугілля у вагоні № 53603163 із зазначенням маси вантажу -70 000 кг (а.с. 18).

На попутній станції Павлоград-1 Придніпровської залізниці у вагоні № 53603163 виявлено невідповідність маси вантажу, зазначеної у вищевказаній накладній фактичній масі, про що складений комерційний акт № БН 744491/25 від 12.10.2008 року на підставі акту загальної форми № 1683 від 12.10.2008 року (а.с. 10,13). Даний комерційний акт засвідчив, що у вагоні № 53603163 на 1000 кг більше ніж вантажопідйомність і вага за накладною № 45510607.

Згідно зі статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 Статут залізниць України (далі Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Згідно до статті 6 Статуту залізниць України, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем.

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони -одержувача.

Статтею 23 Статуту залізниць України встановлено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Згідно з пунктом 2.1 Правил оформлення перевізних документів (ст.6, 23, 24 Статуту) вантажовідправником заповнюються такі графи комплекту перевізних документів:

“Станція і залізниця призначення” -зазначається точне і повне найменування станції та залізниці призначення вантажу і код станції у відповідності з Тарифним керівництвом № 4;

“Відправник” -зазначається точне й повне найменування установи, підприємства, організації, особи-відправника вантажу та його цифровий код.

“Його поштова адреса” -зазначається поштова адреса відправника з назвою міста або населеного пункту, району, вулиці і номера будинку.

“Одержувач” і “його поштова адреса” -заповнюється у порядку, передбаченому для графи “Відправник”.

“Платник” -зазначається найменування відправника і код, присвоєний йому розрахунковим підрозділом залізниці (Тех. ПД).

“Рахунок відправника” -у відділенні -м. -МФО” -зазначаються найменування і номер рахунку відправника, а також місце -знаходження установи банку, який його обслуговує, і код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України (ЄДРПОУ).

“Найменування вантажу” -зазначається повне і точне найменування вантажу відповідно до Алфавітного списку вантажів Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів.

“Маса вантажу в кг, визначена відправником” -вказується маса вантажу в кілограмах.

Пунктом 2.3 вказаних Правил у графі “Правильність внесених у накладну відомостей підтверджую” представник відправника вказує свою посаду і розбірливо розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі.

Згідно до п.27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 року №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 802/5083 надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження маси нетто, яке становить 0,2%.

З урахуванням вказаного граничного розходження маси нетто вбачається, що вагон № 53603163 був навантажений відправником з надлишком.

Надлишок вантажу був виданий залізницею вантажовідправнику та вивезений останнім зі станції Павлоград-1 Придніпровської залізниці, що не суперечить чинному законодавству і не впливає на підстави стягнення і розмір штрафу, заявлених позивачем (а.с.17).

Отже, доводи скаржника про необхідність застосування Методики виконання вимірювань МИ 1953-88 при зважуванні вагону № 53603163 до уваги судовою колегією не приймаються.

Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 року №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №863/5084, вантажовідправником заповнюється графа комплекту перевізних документів: “Маса вантажу в кг, визначена відправником”.

Згідно до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Статтею 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчується комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (стаття 129 Статуту залізниць України).

Пунктом 2 розділу 28 Правил складання актів (стаття 129 Статуту залізниць України) затверджених наказом Мінтрансу України від 28.05.2002 року №334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року за №567/6855, комерційні акти складаються для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Згідно до пункту 3 вказаних Правил складання актів, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності.

Оскільки подані позивачем акти загальної форми та комерційний акт, складені відповідно до Правил складання актів, які підтверджують неправильне навантаження вагону, а саме навантаження вагону більше вантажопідйомності та більше ніж зазначено в накладній, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафу за неправильне зазначення маси вантажу у залізничній накладній, розмір якого підтверджуються актом загальної форми від 13.10.2008 року № 1542 (а.с.15).

Відповідно до п.22 Правил видачі вантажів перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.

Відповідно до п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 року за № 861/5082, загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип ваг вказується в перевізних документах.

На станції Павлоград-1 перевізник відповідно до статті 52 Статуту залізниць України перевірив вагу вантажу на справних вагонних вагах (а.с. 24,25) із застосуванням вимог статті 52 Статуту залізниць України, пункту 27 Правил видачі вантажів, у звязку з чим колегія суддів вважає, що залізниця визначила вагу вантажу при видачі вантажовідправнику без порушень чинного законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстави для скасування рішення, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника.

Керуючись статтями 49, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля”, м. Павлоград - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2009 року у справі № 22/89-09 - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя О.М.Лисенко

Суддя О.М.Виноградник

Суддя О.В.Джихур

Попередній документ
3936715
Наступний документ
3936717
Інформація про рішення:
№ рішення: 3936716
№ справи: 22/89-09
Дата рішення: 23.06.2009
Дата публікації: 30.06.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договори перевезення, у тому числі при:; Інші договори перевезення: