18 червня 2009 р.
№ 09/78
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів
Головуючий суддя Борденюк Є.М.
Судді: Могил С.К. (доповідач),
Самусенко С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "ПМК - 216"
на рішення
господарського суду Черкаської області від 31.03.2009 року
у справі
№ 09/78 господарського суду Черкаської області
за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Зубр"
до
відкритого акціонерного товариства "ПМК - 216"
про
визнання договору недійсним,
за участю представників сторін :
позивача :
не з'явились;
відповідача :
не з'явились,
У грудні 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Зубр" звернулось до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "ПМК - 216" про визнання недійсним договору підряду.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 31.03.2009 року у позові відмовлено.
Не погоджуючись з мотивувальною частиною рішення місцевого суду, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить змінити рішення господарського суду Черкаської області від 31.03.2009 року, відмовивши позивачу у задоволенні позовних вимог з мотивів відсутності підстав для визнання Контракту недійсним.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконного судового рішення.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 23.12.2005 року між ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Зубр" та ВАТ "ПМК - 216" укладено Контракт № 23/12-2005 (надалі -Контракт), відповідно до умов якого позивач (Замовник) доручив, а відповідач (Генеральний підрядник) прийняв на себе зобов'язання виконати власними та залученими силами і засобами "Будівництво ставка-копані для краплинного зрошення саду в с. Тубільці Черкаського району, III черга, що здійснюється у 2006 році", згідно проектної документації на суму, встановлену Контрактом.
Пунктом 2.1 Контракту сторони встановили, що попередня вартість робіт за Контрактом складає 687 414 грн., а також те, що остаточна вартість робіт уточнюється в актах виконаних робіт (за формами КБ-2В, КБ-3).
Відповідно до п. 2.3 Контракту, роботи виконуються Генеральним підрядником із щомісячною передачею виконаних робіт Замовнику згідно Акту виконаних робіт, а ціни ресурсів, що використовуються при виконанні робіт є динамічними і можуть уточнюватися.
Крім того, пунктом 2.4 Контракту сторонами встановлено, що Замовник зобов'язаний підписати пред'явлений Генеральним підрядником акт виконаних робіт (за формами КБ-2В, КБ-3) на протязі одного дня по закінченню виконаних робіт за місяць та провести остаточні розрахунки на протязі трьох днів з дати підписання акту. У разі незгоди Замовника прийняти виконані роботи, останній зобов'язаний на протязі трьох днів з моменту їх закінчення направити Генеральному підряднику письмові претензії. В іншому випадку по закінченню трьох днів роботи вважаються прийнятими.
Строк виконання передбачених Контрактом робіт сторони погодили у п. 2.6, в якому зазначено, що за умови своєчасного перерахунку передоплати та виконання Замовником умов, передбачених Контрактом, Генеральний підрядник зобов'язується виконати роботи до 01.07.2006 року.
Вирішуючи господарський спір по суті заявлених вимог, місцевий господарський суд з'ясував, що за правовою природою спірний Контракт є договором підряду на капітальне будівництво, загальні положення про який встановлені главою 33 Господарського кодексу України (далі -ГК України).
Аналізуючи положення глави 33 ГК України, суд дійшов висновку, що за договором підряду на капітальне будівництво, підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Відповідно до пункту 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року. Пунктом 5 Загальних умов встановлено, що істотними умовами договору підряду є, зокрема, порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами; вимоги до організації робіт; порядок здійснення Замовником Контролю за якістю ресурсів; джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта); порядок розрахунків за виконані роботи; порядок здачі-приймання закінчених робіт (об'єкта будівництва); гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об'єкта будівництва), порядок усунення недоліків; відповідальність сторін за порушення умов договору підряду; порядок врегулювання спорів; порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання.
На підставі наявних матеріалів справи та пояснень сторін, суд першої інстанції дійшов висновку, що при укладенні договору підряду обов'язковим є погодження проектно-кошторисної документації, а також встановив, що сторонами Контракту не були узгоджені всі умови, які є істотними, а саме: щодо обсягів і видів робіт, передбачених проектом; щодо вартості і порядку фінансування будівництва об'єкта; щодо порядку матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; щодо режиму Контролю якості робіт і матеріалів Замовником; щодо порядку розрахунків за виконані роботи, умов про дефекти і гарантійні строки; щодо страхування ризиків, фінансові гарантії.
Відтак, посилаючись на ч. 8 ст. 181 ГК України, якою встановлено, що договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся), якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, враховуючи відсутність проектно-кошторисної документації до Контракту, місцевий господарський суд вирішив, що спірний Контракт слід вважати неукладеним, оскільки сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору підряду на капітальне будівництво.
Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд першої інстанції зазначив, що неукладений договір не може бути визнаний недійсним.
Проте, судова колегія вважає помилковим зазначене обґрунтування місцевим судом підстав відмови у задоволенні позову з огляду на наступне.
Місцевим судом встановлено та сторонами Контракту не заперечується, що на виконання умов спірного Контракту позивач сплатив відповідачу 63000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 20.09.2006 № 2009.3, від 23.10.2006 № 2310.4, від 31.10.2006 № 3110, від 01.11.2006 № 0111, а відповідач виконував роботи, що підтверджується довідками про вартість виконаних робіт за лютий, березень, квітень, травень, вересень 2006 року, актами приймання виконаних підрядних робіт за лютий, березень, квітень, травень, вересень 2006 року.
Наведене свідчить, що відповідач, підписавши вказані первинні документи та сплативши вартість виконаних робіт, фактично погодився з переліком та вартістю робіт, виконаних за Контрактом, як передбачено п. 2.4 Контракту. Ціна в Договорі визначена пунктом 2.1 Договору, до того ж сторони узгодили, що остаточна вартість робіт уточнюється саме в актах виконаних робіт.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що сторони фактично досягли згоди за всіма, необхідними для договорів підряду, істотними умовами, тому немає правових підстав для визнання спірного Контракту недійсним.
Проте, розглядаючи вимоги скаржника, викладені в касаційній скарзі, та враховуючи вичерпний перелік повноважень касаційної інстанції, встановлений ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія зазначає, що вказаною нормою не передбачено право Вищого господарського суду України змінювати мотивувальну частину рішення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "ПМК - 216" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 31.03.2009 року у справі № 09/78 -без змін.
Головуючий суддя
Борденюк Є.М.
Судді :
Могил С.К.
Самусенко С.С.