83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
18.06.09 р. Справа № 2/161
Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.
при секретарі судового засідання Москаленко О.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго” м. Краматорськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ДС” м. Краматорськ
про стягнення заборгованості в розмірі 178957,69 грн.
За участю
представників сторін:
від позивача: Плахоніна Н.О. - за довір.
від відповідача: Вороніна Г.В. - за довір.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго” м. Краматорськ звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ДС” м. Краматорськ про стягнення заборгованості в розмірі 178957,69грн. з яких 95217,30грн. - заборгованість за послуги теплопостачання, 654,26грн. - 3% річних, 79602,29грн. - пеня, 3483,84грн. - індекс інфляції.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 232 від 01.11.2008р., рахунки.
Позивач до прийняття рішення по справі в порядку ст. 22 ГПК України надав заяву від 28.05.2009р. № 02-41/24232, де провадження в частині стягнення суми боргу в розмірі 1000грн. просить припинити у зв'язку з оплатою 21.05.2009р., решту частину позовних вимог задовольнити в повному обсязі. З приводу зазначеного судом розглядаються остаточні позовні вимоги позивача.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, але письмового правового обґрунтування своїх заперечень суду не надав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:
01.11.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго” (Теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ДС” (Споживач) був укладений договір купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 232 з протоколом розбіжностей.
За цим договором Теплопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію Споживачу до точки продажу (або до точки розподілу - у разі відсутності вузлів обліку) теплової енергії згідно Додатку № 1 “Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності Сторін”, що є невід'ємною частиною цього Договору, а Споживач зобов'язується прийняти та оплачувати надану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в строки та на умовах, передбачених Договором.
Згідно до п. 2.1. договору теплова енергія постачається на об'єкти Споживача в обсягах згідно Додатку № 2 “Перелік об'єктів та обсяги постачання теплової енергії”, що є невід'ємною частиною цього Договору, на такі потреби: опалення - в опалювальний період, гаряче водопостачання - протягом календарного року, за умовами цього Договору.
Відповідно до п. 2.3. договору початок та закінчення опалювального періоду визначається погодними умовами та встановлюються Теплопостачальною організацією згідно рішення місцевих органів влади. За наявності окремої рамки вводу або окремо розташованого приміщення на об'єкті (об'єктах) Споживача термін початку та закінчення опалювального періоду за письмовим зверненням Споживача можуть встановити інші, про що між Сторонами укладається письмова угода.
Пунктом 3.2.5. договору встановлено, що споживач теплової енергії зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов цього Договору.
Розділом 5 договору “Облік теплової енергії” визначено, що облік обсягу споживання поставленої теплової енергії здійснюється за приладами комерційного обліку, що занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки та пройшли державну метрологічну атестацію і опломбовані Теплопостачальною організацією. У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку або їх не відповідності встановленим вимогам, та/або пошкодження (зриву) пломб на таких приладах, обсяг споживання теплової енергії здійснюється розрахунковим способом відповідно до теплових навантажень Споживача, виконаних за вимогами пункту 3.2.13 Договору. У разі відсутності у Теплопостачальної організації даних про фактичне споживання теплової енергії відповідно до показників обліку за умовами цього договору або ненадання Споживачем теплових навантажень за вимогами пунктів 3.2.13, 5.3. договору, обсяг споживання теплової енергії обраховується виходячи з опалювальної площі Споживача.
Згідно до п. 6.1. договору Споживач здійснює розрахунок у 5-денний термін з дня отримання Споживачем акту-рахунку за умовами цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Теплопостачальної організації.
Пунктом 6.2. договору визначено, що у випадку встановлення інших тарифів (цін) на теплову енергію уповноваженими на це органами Сторони застосовують нові тарифи (ціни) з моменту їх затвердження (погодження) уповноваженими на це органами без додаткового узгодження їх Сторонами.
Розрахунковим періодом є календарний місяць (6.4. договору).
Відповідно до п. 6.5. договору Споживач оплачує теплову енергію за тарифами (цінами), діючими у розрахунковий період.
Згідно до п. 8.2.4. договору споживач несе відповідальність за порушення строків оплати спожитої теплової енергії за умовами цього договору Споживач сплачує Теплопостачальній організації пеню в розмірі 1% від належної до сплати суми за кожний день прострочення у відповідності з Законом України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибуденкової території” № 686- ХІV від 20.05.1999р.
Пунктом 11.1., 11.2. договору встановлено, що цей договір набуває чинності з дня його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін та діє протягом одного календарного року з дня набрання його чинності, договір вважається продовженим Сторонами на наступний рік, якщо жодна із Сторін за 30 календарних днів до закінчення строку його дії договору не заявила про його розірвання.
Сторонами доказів відмови або розірвання договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку чим за висновками суду договір є продовженим на наступний календарний рік.
Згідно до додатку № 2 до договору № 2232 від 0-1.11.2008р. об'єкт теплопостачання розташований за адресою: вул. Орджонікідзе, 10.
За надані послуги з теплопостачання позивачем виставлялися рахунки від 30.11.2008р. на суму 13527,75грн., від 31.12.2008р. на суму 25845,94грн., від 31.01.2009р. на суму 35200,25грн., від 28.02.2009р. на суму 22563,54грн., від 31.03.2009р. на суму 19453,51грн., а всього на загальну суму 116590,98грн. Вказані рахунки отримані відповідачем про що свідчать відмітки про отримання на рахунках.
Відповідач умови договору виконав частково, за отримані послуги з теплопостачання розрахувався в сумі 21373,69грн., що підтверджується матеріалами справи.
Крім того під час слухання справи відповідач частково погасив суму боргу в розмірі 1000,00грн., що підтверджується випискою банку від 21.05.2009р., у зв'язку з чим провадження у справі стосовно стягнення суми боргу в розмірі 1000,00грн. підлягає припиненню на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Таким чином на час слухання справи за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 94217,30грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.
Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України),
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Аналогічні положення щодо виконання зобов'язань містить Господарський кодекс України. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідач доказів погашення заборгованості в розмірі 94217,30грн. суду не представив, у зв'язку з чим вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 79602,29грн. за період з 10.12.2008р. по 06.05.2009р. на підставі п. 8.2.4. договору.
Згідно із статтею 627 ЦК України сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Крім того необхідно зазначити що ч. 1 ст. 231 ГК України встановлено що законодавством щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
З огляду на вказане перевіривши розрахунок пені, суд знаходить його арифметично вірним, а вимоги про стягнення пені в розмірі 79602,29грн. за період з 10.02.2008р. по 06.05.2009р. підлягають задоволенню.
Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 654,26грн. за період з 10.12.2008р. по 06.05.2009р. та індекс інфляції в розмірі 3483,84грн. за період з грудня 2008р. по березень 2009р. на підставі ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних та індексу інфляції суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення 3% річних в розмірі 654,26грн. та індексу інфляції в розмірі 3483,84грн. обґрунтовані, арифметично вірні та підлягають задоволенню.
Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, порушення відповідачем зобов'язань за договором, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними належним чином та такими що підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в повному обсязі, в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення частини заборгованості відповідачем здійснено після порушення провадження у справі в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго” м. Краматорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ДС” м. Краматорськ про стягнення 178957,69грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ДС” (84313, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 10, п\р 26002190102001 в філії КБ “Приватбанк”, МФО 335548, ЄДРПОУ 24822534) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго” (84305, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 5, п\р 26007301280 в Краматорському відділенні № 2865 ВАТ „Ощадбанк”, МФО 394222, ЄДРПОУ 34657789) суму боргу в розмірі 94217,30грн., 3% річних в розмірі 654,26грн., пеню в розмірі 79602,29грн., індекс інфляції в розмірі 3483,84грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 1789,58грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312,50грн.
Провадження у справі в частині стягнення суми боргу в розмірі 1000,00грн. припинити на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя