83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
23.06.09 р. Справа № 14/162
за позовом Відкритого акціонерного товариства „Кредобанк”, ЄДРПОУ 09807862,
м.Львів в особі Донецької філії Відкритого акціонерного товариства
«Кредобанк», ЄДРПОУ 26082171, м.Донецьк
до відповідача Закритого акціонерного товариства «Коммунтранс», ЄДРПОУ 32026358,
м.Краматорськ
про стягнення 265755 грн. 76 коп.
Суддя Левшина Г.В.
Представники:
від позивача: Самойленко С.О.-нач. юр. сек.
від відповідача: Давіденко О.М.-в.о. нач. юр. від.
В засіданні суду брали участь:
Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду
оголошувалась перерва з 11.06. по 23.06.2009р.
Відкрите акціонерне товариство „Кредобанк”, м.Львів в особі Донецької філії Відкритого акціонерного товариства «Кредобанк», м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Закрите акціонерне товариство «Коммунтранс», м.Краматорськ, про стягнення заборгованості в сумі 265755,76 грн., у тому числі основний борг в сумі 201487,80 грн., пеня в сумі 23913,66 грн. та упущена вигода в сумі 40354,30 грн.
Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою №01-16/1851, яка надійшла до суду 22.06.2009р., зменшив предмет позову, заявивши вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 264875,37 грн., у тому числі основний борг в сумі 201487,80 грн., пеня в сумі 23586,07 грн. та упущена вигода в сумі 39801,50 грн.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №3Ю-211 від 19.08.2008р., виписку з особового рахунку, платіжні доручення, меморіальні ордери, розрахунок суми позову.
Відповідач в судовому засіданні 11.06.2009р. підтвердив наявність несплаченого боргу перед позивачем в сумі 201487,80 грн. Одночасно, відповідач вказував на ті обставини, що позовні вимоги про стягнення з нього упущеної вигоди в сумі 40354,30 грн. є неправомірними, у зв'язку з недоведеністю факту заподіяння збитків позивачу. Стосовно вимог про стягнення пені відповідач посилається на безпідставне застосування позивачем при її розрахунку 360 днів на рік, замість 366 днів. Крім цього, як вказує відповідач, пеня нарахована позивачем без врахування вимог п.6 ст.232 Господарського кодексу України.
Заперечень проти змінених позовних вимог відповідачем не надано.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
19.08.2008р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір №3Ю-211 про надання овердрафта.
Відповідно до умов вказаного договору позивач зобов'язався надати відповідачу овердрафт, тобто надати у його власність грошові кошти у національній валюті для оплати наданих ним розрахункових документів в разі недостатності коштів на його поточному рахунку в межах встановленого максимального ліміту заборгованості в розмірі та на умовах, обумовлених договором, а відповідач прийняв на себе зобов'язання повернути його і сплатити проценти за користування ним та комісії.
Згідно п.2.1.1 договору №3Ю-211 від 19.08.2008р. максимальний ліміт заборгованості по овердрафту (максимальна сума, в межах якої відповідач може здійснювати платежі протягом 1 операційного дня зі свого поточного рахунку понад фактичний залишок коштів на ньому) становить 219000,00 грн. При цьому, процентна ставка (річна) встановлюється в залежності від строку безперервного дебетового сальдо по поточному рахунку відповідача - строку використання, а саме:
22% - за строк використання від 1 до 3 днів (включно);
23% - за строк використання від 4 до 7 днів (включно);
24% - за строк використання від 8 до 15 днів (включно);
24% - за строк використання від 16 до 30 днів (включно);
25% - за строк використання від 31 до 45 днів (включно);
26% - за строк використання від 46 до 60 днів (включно);
27% - за строк використання від 61 дня.
Підставою надання позивачем овердрафту за приписом п.2.3 договору №3Ю-211 від 19.08.2008р. є подання відповідачем в банк розрахункових документів на суму, що перевищує залишок коштів на його поточному рахунку.
Згідно п.2.4 цього договору датою надання овердрафту вважається дата виникнення на поточному рахунку відповідача дебетового сальдо (проведення платежів понад залишок коштів на поточному рахунку).
Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до п.1.19-1) Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” меморіальним ордером є розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.
Як встановлено судом, згідно з платіжним дорученням №16 від 19.08.2008р. позивачем було надано відповідачу овердрафт в сумі 201487,80 грн. з урахуванням часткового погашення заборгованості з боку відповідача.
Факт отримання овердрафту від позивача на вказану суму з боку відповідача підтверджується.
За приписом п.2.2 договору №3Ю-211 від 19.08.2008р. датою остаточного повернення овердрафту є 17 жовтня 2008р.
13.10.2008р. між сторонами було підписано договір про внесення змін №1 до договору №3Ю-211 від 19.08.2008р. згідно з яким, зокрема, п.2.2 договору викладено в наступній редакції: „Дата остаточного повернення овердрафту - 17 листопада 2008р.”.
Згідно з розділом 5 договору №3Ю-211 від 19.08.2008р. відповідач зобов'язаний повернути банку овердрафт у повному обсязі в порядку та терміни, передбачені цим договором та/або додатками до нього. Повернення овердрафту здійснюється за рахунок коштів, які надходять на поточний рахунок відповідача. Повернення овердрафту, сплата процентів та інших платежів за договором може здійснюватись третіми особами. Позивач має право здійснювати договірне списання коштів з рахунків відповідача, що відкриті в банківських установах, в тому числі у позивача, на свою користь в рахунок погашення заборгованості за цим договором. Ініціювання переказу коштів відповідача при договірному списанні здійснюється на підставі платіжної вимоги та/або меморіального ордеру, що підписані уповноваженими особами банку.
Погашення заборгованості за цим договором здійснюється у наступній черговості:
- прострочені платежі по сплаті процентів і комісії за користування овердрафтом;
- строкові платежі по сплаті нарахованих процентів і комісій за користування овердрафтом і комісій, термін сплати яких наступив в момент надходження коштів;
- платежі по поверненню овердрафту (основного боргу);
- пеня, штрафи та інші види неустойки.
За висновками суду, свої зобов'язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 201487,80 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.
Відповідач в судовому засіданні 11.06.2009р. підтвердив наявність несплаченого боргу перед позивачем в сумі 201487,80 грн.
За таких обставин, враховуючи, що позов в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 201487,80 грн. доведений позивачм та обгрунтоаний матеріалами справи, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 201487,80 грн. підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу, позивачем на підставі п.7.1 договору №3Ю-211 від 19.08.2008р. нараховано та пред'явлено до стягнення пеню в сумі 23586,07 грн. за період з 17.11.2008р. по 12.05.2009р.
Відповідач в судовому засіданні 11.06.2009р. проти вимог про стягнення з нього пені в сумі 23913,66 грн. заперечував, посилаючись на неправомірне використання позивачем при її розрахунку 360 днів на рік. Заперечень проти змінених позовних вимог про стягнення пені відповідач не надав.
Суд вважає вимоги позивача про стягнення пені такими, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке:
Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно із ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом п.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
За приписом п.7.1 договору №3Ю-211 від 19.08.2008р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення овердрафту, сплати процентів, комісій) відповідач на вимогу позивача сплачує йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочки від несплаченої суми за весь час прострочки.
Тобто, сторонами в договорі №3Ю-211 від 19.08.2008р. передбачено можливість стягнення пені та визначено її розмір.
Як встановлено судолм, позивач почав нараховувати суму пені починаючи з 17.11.1008р., в той час, як 17.11.2008р. є датою остаточного повернення овердрафту, внаслідок чого порушення виконання зобов'язання з боку відповідача розпочалось з 18.11.2008р.
З урахуванням викладеного, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в сумі 23429,21 грн. згідно наступного розрахунку:
за період з 18.11.2008р. по 19.11.2008р. сума пені становить 139,84 грн. (213254,16 грн.(сума заборгованості)*1день.(кіль-сть днів прострочення)*24 (подвійна облікова ставка НБУ)/366 дн.*100).
за період з 19.11.2008р. по 28.11.2008р. сума пені становить 1258,03 грн. (213166,66 грн.(сума заборгованості)*9дн.(кіль-сть днів прострочення)*24 (подвійна облікова ставка НБУ)/366 дн.*100).
за період з 28.11.2008р. по 26.12.2008р. сума пені становить 3883,05 грн. (211487,50 грн.(сума заборгованості)*28дн.(кіль-сть днів прострочення)*24 (подвійна облікова ставка НБУ)/366 дн.*100).
за період з 26.12.2008р. по 01.01.2009р. сума пені становить 792,74 грн. (201487,80 грн.(сума заборгованості)*6дн.(кіль-сть днів прострочення)*24 (подвійна облікова ставка НБУ)/366 дн.*100).
за період з 01.01.2009р. по 12.05.2009р. сума пені становить 17355,55 грн. (201487,80 грн.(сума заборгованості)*131дн.(кіль-сть днів прострочення)*24 (подвійна облікова ставка НБУ)/365 дн.*100).
При цьому, посилання відповідача на порушення позивачем вимог п.6 ст.232 Господарського кодексу України за висновками суду є безпідставними.
Відповідно до п.7.4 договору №3Ю-211 від 19.08.2008р. за невиконання або неналежне виконання відповідачем свого зобов'язання по своєчасному поверненню овердрафту, відповідач на вимогу позивача, крім сплати пені, відшкодовує позивачу заподіяні збитки в повному обсязі, в тому числі й упущену вигоду. Упущена вигода розраховується наступним чином: сума, яка несплачена або несвоєчасно сплачена, помножена на розмір річних процентів, вказаний у п.2.1 цього договору, який збільшений у 1,5 рази, і на кількість днів прострочення.
На підставі вказаного пункту договору позивачем за період з 17.11.2008р. по 12.05.2009р. заявлено вимоги про стягнення з відповідача упущеної вигоди в сумі 39801,50 грн.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів згідно ст.20 Господарського кодексу України, ст.16 Цивільного кодексу України може бути відшкодування збитків.
Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Таким чином, з урахуванням вимог вказаної статті, відшкодування збитків є видом господарських санкцій, під якими розуміються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування котрих для нього настають несприятливі економічні наслідки. Одночасно, для учасника господарських відносин, який потерпів від правопорушення, відшкодування збитків є способом захисту його прав та законних інтересів.
За приписом ст.22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Як вказувалось вище, в п.7.4 договору №3Ю-211 від 19.08.2008р. сторони передбачили можливість відшкодування відповідачем позивачу заподіяних збитків за невиконання або неналежне виконання свого зобов'язання по своєчасному поверненню овердрафту.
Одночасно, зазначення у договорі про можливість стягнення збитків та визначення порядку розрахунку суми збитків не може бути підставою для автоматичного нарахування та стягнення позивачем збитків з відповідача.
Тобто, при заявленні вимог про стягнення збитків позивачем всеодно повинно бути доведено факт порушення відповідачем майнових прав позивача, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв'язку між ними. В свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.
Згідно із ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.
За висновками суду, всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено наявності в нього упущеної вигоди, наявності причинного зв'язку між виникненням в нього упущеної вигоди та діями (бездіяльністю) відповідача.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків в сумі 39801,50 грн. підлягають залишенню без задоволення за недоведеністю.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Клопотання №01-16/1723 від 10.06.2009р. Відкритого акціонерного товариства „Кредобанк”, м.Львів в особі Донецької філії Відкритого акціонерного товариства «Кредобанк», м.Донецьк про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках відповідача, судом залишено без задоволення.
Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно із ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.
За приписом п.3 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. №02-5/611 „Про деякі питання практики застосування забезпечення позов” умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Як встановлено судом, клопотання Відкритого акціонерного товариства „Кредобанк”, м.Львів в особі Донецької філії Відкритого акціонерного товариства «Кредобанк», м.Донецьк про вжиття заходів до забезпечення позову по справі №14/162 не доведене відповідними обставинами.
Зокрема, за висновками суду, відсутні будь-які докази, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, направлених на приховування, зменшення належного йому майна та грошових коштів, інших дій, що можуть утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення по цій справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Кредобанк”, м.Львів в особі Донецької філії Відкритого акціонерного товариства «Кредобанк», м.Донецьк до Закритого акціонерного товариства «Коммунтранс», м.Краматорськ задовольнити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Коммунтранс», м.Краматорськ на користь Відкритого акціонерного товариства „Кредобанк”, м.Львів в особі Донецької філії Відкритого акціонерного товариства «Кредобанк», м.Донецьк основний борг в сумі 201487,80 грн. та пеню в сумі 23429,21 грн., всього заборгованість в сумі 224917 грн. 01 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 2248 грн. 30 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 99 грн. 83 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог Відкритого акціонерного товариства „Кредобанк”, м.Львів в особі Донецької філії Відкритого акціонерного товариства «Кредобанк», м.Донецьк до Закритого акціонерного товариства «Коммунтранс», м.Краматорськ відмовити.
В судовому засіданні 23.06.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 23.06.2009р.
Суддя