10 червня 2009 р.
№ 2-9/8065.2-2008(2-15/13853-2006)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кривди Д.С.,
суддів Жаботиної Г.В., Волковицької Н.О.
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфлот-Універсал”
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.02.2009р.
у справі № 2-9/8065.2-2008 Господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом Державного підприємства “Дельта-Лоцман”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфлот-Універсал”
про стягнення 73317,11 грн.,
та зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфлот-Універсал”
до Державного підприємства “Дельта-Лоцман”
про визнання договору частково недійсним,
Державне підприємство "Державна морська лоцманська служба" звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфлот-Універсал" про стягнення заборгованості за послуги з лоцманського проведення суден та послуги служби регулювання руху суден у розмірі 14518,24 дол. США, що становить борг у розмірі 13465,64 дол. США, пені 472,93дол. США та штраф -579,67 дол. США і разом, станом на 03.08.2006р., становить 73317,11 грн.
Під час судового засідання 11.09.2006р. позивач збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача борг у розмірі 50624,64 дол. США, пені у розмірі 1892,23 дол. США та штраф у розмірі 2734,78 дол. США, що станом на 04.09.2006р. становить 279020,83 грн.
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.10.2006р. (суддя І.А.Іщенко) позовні вимоги Державного підприємства "Державна морська лоцманська служба" задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфлот-Універсал" на користь Державного підприємства "Державна морська лоцманська служба" пені у розмірі 1302,88 дол. США, штраф у розмірі 2088,90 дол. США, держмита у розмірі 386,76 дол. США, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн., в частині стягнення боргу у розмірі 35064,36 дол. США провадження по справі припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, в решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.10.2006р., Державне підприємство "Державна морська лоцманська служба" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфлот-Універсал" подали апеляційні скарги.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.02.2007р. (судді: В.М.Плут, В.В.Сотула, Н.П.Горошко) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфлот-Універсал" залишено без задоволення, апеляційну скаргу Державного підприємства "Державна морська лоцманська служба" задоволено частково: рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.10.2006р. змінено, позовні вимоги Державного підприємства "Державна морська лоцманська служба" задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфлот-Універсал" на користь Державного підприємства "Державна морська лоцманська служба" 15560,28 дол. США заборгованості, пені у розмірі 589,35 дол. США, штраф у розмірі 645,88 дол. США, держмита у розмірі 636,49 дол. США, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн., в частині стягнення боргу у розмірі 35064,36 дол. США провадження по справі припинено.
Не погодившись з постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.02.2007р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфлот-Універсал" подало касаційну скаргу.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.06.2007р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфлот-Універсал” задоволено частково: рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.10.2006р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.02.2007р. у справі № 2-15/13853-2006 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим.
27.08.2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Інфлот-Універсал” подало до Господарського суду Автономної Республіки Крим зустрічну позовну заяву до Державного підприємства "Державна морська лоцманська служба" про визнання таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, покладення за договором на “Агента” зобов'язань по сплаті в іноземній валюті послуг наданих ним Судновласнику -нерезиденту, власними валютними коштами та про визнання незаконними пунктів 2.2.4, 4.2, 4.3, 5.4 договору від 22.12.2005р. № 33/06-КФ.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.08.2007р. зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфлот-Універсал” прийнято до господарського провадження та здійснено заміну сторони -Державного підприємства "Державна морська лоцманська служба" на її правонаступника -Державне підприємство “Дельта-Лоцман”.
За новим розглядом справи, якій присвоєно номер № 2-7/9011.1-07 (2-15/13853-2006), рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.11.2007р. (суддя І.І.Дворний) припинено провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфлот-Універсал” на користь Державного підприємства “Дельта-Лоцман” заборгованості у розмірі 35064,36 грн. США, в іншій частині первісного позову відмовлено, в зустрічному позові відмовлено.
Не погодившись з рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.11.2007р., Товариство з обмеженою відповідальністю “Інфлот-Універсал” та Державне підприємство “Дельта-Лоцман” подали апеляційні скарги.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.01.2008р. (судді: М.І.Ткаченко, І.В.Антонова, О.Л.Котлярова) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфлот-Універсал” залишено без задоволення, апеляційну скаргу Державного підприємства “Дельта-Лоцман” задоволено: рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.11.2007р. змінено, позовні вимоги Державного підприємства “Дельта-Лоцман” задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфлот-Універсал” на користь Державного підприємства “Дельта-Лоцман” 15560,28 доларів США заборгованості, 589,35 доларів США пені, 645,88 доларів США штрафу, а також 636,49 доларів США державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.11.2007р. залишено без змін.
Не погодившись з постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.01.2008р., Товариство з обмеженою відповідальністю “Інфлот-Універсал” подало касаційну скаргу.
Постановою Вищого господарського суду України від 28.05.2008р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфлот-Універсал” задоволено частково, рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.11.2007р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.01.2008р. у справі № 2-7/9011.1-07 (2-15/13853-2006) скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим.
За новим розглядом справи, якій присвоєно номер №2-9/8065.2-2008, рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.12.2008р. (суддя Н.С.Пєтухова), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.02.2009р. (судді: К.В.Волков, Ю.М.Гоголь, І.В.Черткова), первісні позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфлот-Універсал” на користь Державного підприємства “Державна морська лоцманська служба” 534,73 доларів США пені, 2088,90 доларів США штрафу, 376,88 грн. доларів США Державного мита, 87,79 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в частині стягнення боргу у розмірі 35064,36 доларів США провадження припинено, в іншій частині первісного позову відмовлено, в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю “Інфлот-Універсал” подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.12.2008р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.02.2009р. Свою вимогу Товариство з обмеженою відповідальністю “Інфлот-Універсал” мотивує тим, що господарським судом першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу Державне підприємство “Дельта-Лоцман” доводить безпідставність вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфлот-Універсал” та просить залишити дану касаційну скаргу без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.02.2009р. -без змін.
Сторони не скористались правом, наданим ст. 22 ГПК України щодо участі їх представників у судовому засіданні. Про час і місце розгляду касаційної скарги були повідомлені.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування місцевим та апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфлот-Універсал” не підлягає задоволенню.
Як вже було зазначено, Державне підприємство "Державна морська лоцманська служба" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфлот-Універсал”. Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.08.2007р. здійснено заміну сторони -Державного підприємства "Державна морська лоцманська служба" на її правонаступника -Державне підприємство “Дельта-Лоцман”. Проте, у судових рішеннях допущено описки і позивача найменовано Державне підприємство "Державна морська лоцманська служба". Дані описки, відповідно до ст. 89 ГПК України, підлягають виправленню судом, який ці описки допустив.
Державне підприємство “Дельта-Лоцман” просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфлот-Універсал” борг у розмірі 50624,64 дол. США, пеню у розмірі 1892,23 дол. США та штраф у розмірі 2734,78 дол. США.
Господарським судом встановлено:
На підставі договорів морського агентування Товариство з обмеженою відповідальністю “Інфлот-Універсал” є представником судновласників: ТОВ "Прайм Шіпінг" Росія; Істамакс Інвеншнс Лімітед, Великобританія; ТОВ "Палмалі", Туреччина; "Durstan Developmenst limited" Великобританія
22.12.2005р. між Державним підприємством "Державна морська лоцманська служба", правонаступником якої є Державне підприємство “Дельта-Лоцман” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Інфлот-Універсал” було укладено договір № 33/06-КФ, за яким Державне підприємство “Дельта-Лоцман” зобов'язався за заявками Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфлот-Універсал” надавати послуги з лоцманської проводки суден і регулювання руху суден, а Товариство з обмеженою відповідальністю “Інфлот-Універсал” зобов'язалося прийняти та оплатити надані послуги, при цьому споживачами даних послуг є судновласник, за дорученням якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю “Інфлот-Універсал”.
Під час розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю “Інфлот-Універсал” сплатило заборгованість у розмірі 35064,36 дол.США.
За таких обставин, господарським судом правомірно припинено провадження у справі у цій частині позову.
Господарським судом встановлено, що після сплати боргу сума, яку просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфлот-Універсал” Державне підприємство “Дельта-Лоцман” становить 15560,28 дол. США та ця сума є нарахуванням податку на додану вартість за надані Державним підприємством “Дельта-Лоцман” послуги.
Відповідно до ст. ст. 106, 115 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами державних морських лоцманів, справляється лоцманський збір, а також із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, також справляється збір порядок справляння і розмір яких встановлюється Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України.
Наказом Міністерства транспорту України від 27.06.1996 р. № 214 затверджені збори і плати за послуги, що надаються судам у морських торговельних портах України та встановлено лоцманський збір, збір за користування послугами служби регулювання руху суден, швартовий збір, плата за роботу буксирів при швартових операціях, плата за користування плавзасобами, плата за агентські послуги.
Відповідно до ст. 26 Конвенції ООН з морського права 1982 року, ратифікованої Законом України № 728-XIV від 03.06.99, іноземне судно, що проходить через територіальне море, може обкладатися тільки зборами в оплату за конкретні послуги, надані такому судну.
Відповідно до ст. 127 згаданої Конвенції транзитний рух не підлягає обкладенню жодним митом і податками або іншими зборами, за винятком зборів, що стягуються за конкретні послуги, надані у зв'язку з таким рухом.
Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про податок на додану вартість” об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.
Як встановлено господарським судом, послуги з лоцманського проведення та регулювання руху надавалися іноземним судновласникам (судам), яких представляло Товариство з обмеженою відповідальністю “Інфлот-Універсал”.
Відповідно до п. 6.5 Закону України “Про податок на додану вартість” при наданні послуг персоналу з обслуговування морських, повітряних та космічних об'єктів місцем поставки послуг вважається - місце надання таких послуг.
Іноземне судно, яке перетинає митний кордон України, заходячи в територіальні води України, зберігає за собою статус території держави, під прапором якої воно знаходиться.
За таких обставин господарські суди дійшли обґрунтованих висновків про відсутність правових підстав включення до вартості наданих послуг суми податку на додану вартість, оскільки надані послуги не є об'єктом оподаткування за змістом п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п. 6.5 ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість” і таке оподаткування суперечить нормам міжнародного права.
За таких обставин, господарський суд дійшов правомірного висновку щодо відмови у позові в частині стягнення нарахованого податку на додану вартість у розмірі 15560,28 дол. США.
Господарським судом встановлено, що пунктом 5.3 договору від 22.12.2005р. за № 33/06-КФ сторони визначили, що у разі порушення агентом взятих на себе за цим договором зобов'язань, агент несе відповідальність, передбачену частиною другою ст. 231 ГК України.
Згідно ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, то: за порушення зобов'язання щодо якості, зокрема, наданих послуг стягується штраф у розмірі 20 відсотків вартості неякісних послуг. А приписами абзацу три даної правової норми встановлено, що у разі порушення строків виконання зобов'язання щодо надання послуг та прострочено надання цих послуг, стягується пеня у розмірі 0,1 відсоток вартості цих послуг, а у разі прострочення виконання послуг понад 30 днів стягується штраф у розмірі 7 відсотків вартості цих послуг.
Але, за вищезгаданим договором Товариство з обмеженою відповідальністю “Інфлот-Універсал” не є виконавцем послуг, а є зобов'язаною особою щодо перерахування вартості послуг.
Проте, оскільки за вищезгаданим договором Товариство з обмеженою відповідальністю “Інфлот-Універсал” є агентом, який взяв на себе відповідальність за неналежне виконання грошового зобов'язання, то господарський суд дійшов правомірного висновку щодо забезпечення Товариством з обмеженою відповідальністю “Інфлот-Універсал” свого грошового зобов'язання за даним договором.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Таким чином, із приписів даної правової норми випливає, що штраф і пеня, як різновиди неустойки, є окремими санкціями.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Оскільки розмір пені, відповідно до вищенаведеної правової норми не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, то господарський суд дійшов правомірного щодо сплати Товариством з обмеженою відповідальністю “Інфлот-Універсал” пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Враховуючи, що за змістом пункту 5.3 договору від 22.12.2005р. за № 33/06-КФ Товариство з обмеженою відповідальністю “Інфлот-Універсал” погодилося на сплату штрафу за неналежне виконання свого грошового зобов'язання, то господарський суд дійшов правомірного висновку щодо стягнення з нього штрафу у сумі 2088,90 дол. США.
Згідно ч. 1 ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Оскільки місцевим господарським судом та апеляційним господарським судом норми матеріального та процесуального права порушено не було, то підстави для скасування даних судових рішень відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфлот-Універсал” залишити без задоволення, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.02.2009р. у справі № 2-9/8065.2-2008 - без змін.
Головуючий - суддя Кривда Д.С.
судді Жаботина Г.В.
Волковицька Н.О.