19.06.2014
ЄУН 389/958/14-К
провадження №1-кп/389/45/14
19 червня 2014 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014120160000208 від 17 лютого 2014 року стосовно
ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Богданівка Знам'янського району Кіровоградської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, не працюючий, не одружений, утриманці відсутні, місце проживання АДРЕСА_1 , раніше судимого 09 жовтня 2012 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 2 роки, -
обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, -
за участю: прокурора Знам'янської міжрайонної прокуратури ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 , -
ОСОБА_3 скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, за наступних обставин.
16 лютого 2014 року, приблизно о 00.20 годині, ОСОБА_3 перебував на вул.Леніна в с.Богданівка Знам'янського району Кіровоградської області, де у нього раптово виник умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно. Реалізуючий вказаний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, в цілях власної наживи, ОСОБА_3 , шляхом вільного доступу та перепилювання пилкою для металу, яку підготував заздалегідь, таємно, повторно викрав 103 метра телефонного кабелю ТПП 50х2х0,4, загальною вартістю 930,09 грн., який знаходився на балансі Кіровоградської філії ПАТ « Укртелеком» та був натягнутий між опорами зв'язку ЛЗ №1 та №12 по вул.Леніна в с.Богданівка Знам'янського району Кіровоградської області, після чого ОСОБА_3 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв Кіровоградській філії ПАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на загальну суму 930,09 грн.
Крім того, 17 лютого 2014 року, приблизно о 01.00 годині, ОСОБА_3 , перебував в стані алкогольного сп'яніння, біля колодязя, розташованого напроти домоволодіння по АДРЕСА_2 , де у нього раптово виник умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно.
Реалізуючи указаний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, в цілях власної наживи, ОСОБА_3 , шляхом вільного доступу, таємно, повторно, викрав із вказаного колодязя належний ОСОБА_6 водяний насос марки «Водолій БЦПЭ 0,5-16У», вартістю 981,60 грн., після чого ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 981,60 грн.
Крім того, 03 травня 2014 року, приблизно о 14.00 годині, ОСОБА_3 , маючи заздалегідь обдуманий умисел на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, в цілях власної наживи, зайшов на не огороджену територію домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_7 .. Перебуваючи у вказаному домоволодінні, ОСОБА_3 , за допомогою молоту та металевого лому, почав пошкодувати приміщення погребу для подальшого викрадення металевих предметів з його уламків. Під час вказаних дій ОСОБА_3 був помічений ОСОБА_8 , після чого, ОСОБА_3 усвідомлюючи, що його дії помічені ОСОБА_8 , відкрито, повторно, викрав із уламків пошкодженого ним погребу металеву рейсу вагою 120 кг., вартістю 279,01 грн., металеву рейсу вагою 130 кг., вартістю 350,35 грн., металевий прут довжиною 2,5 м., вартістю 3, 15 грн., після чого ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 632,51 грн.
В подальшому, 05 травня 2014 року о 14.00 годині, ОСОБА_3 , маючи заздалегідь обдуманий умисел на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, в цілях власної наживи, зайшов на неогороджену територію домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_7 .. Перебуваючи у вказаному домоволодінні, ОСОБА_3 , за допомогою молоту та металевого лому, почав пошкоджувати приміщення погребу для подальшого викрадення металевих предметів з його уламків. Під час вказаних дій ОСОБА_3 був помічений ОСОБА_8 , після чого, ОСОБА_3 , розуміючи, що його дії є поміченими ОСОБА_8 відкрито, повторно, викрав із уламків пошкодженого ним погребу 8 металевих прутів, довжиною 2,5 м. кожен, вартістю 3, 15 грн. кожен, загальною вартістю 25, 20 грн., після чого ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 25,20 грн.
Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України визнав повністю і надав суду показання про те, що дійсно, 16 лютого 2014 року, після 24 години, коли йшов до дому з бару. на вул. Леніна у с.Богданівка побачив телефонний кабель, який дуже низько висів між стовпами, після чого він вирішив скоїти крадіжку цього кабелю. З цією метою, він, прийшовши до дому, взяв пилку по металу, потім пішов на вулицю Леніна і зрізав телефонний кабель, приблизно довжиною 100 м.. після чого відніс кабель до лісосмуги, де обпалив його. Отриману мідь, вагою приблизно 3 кг. в подальшому відвіз до міста Кіровограда, де здав на пункт прийому металробрухту за 70 грн., грошові кошти витратив на власні потреби.
17 лютого 2014 року, приблизно о пів-на першу ночі він перебував у знайомого в гостях, після чого вирішив йти до дому. Вийшовши з подвір'я ОСОБА_9 на вулицю, він захотів пити і, з цією метою направився до колодязя, який був розташований через дорогу. Виявивши, що на колодязі відсутнє відро, а є насос, він вирішив викрасти водяний насос, що і зробив, після чого відніс насос до ОСОБА_9 до дому, де заховав у ямі за будинком, про що повідомив самого ОСОБА_9 . На слідуючий ранок до нього до дому прийшов ОСОБА_9 і повідомив, що на вимогу співмешканки ОСОБА_10 , відніс останній викрадений ним, ОСОБА_11 , водяний насос.
Щодо відкритого викрадення металу, яке мало місце 3 та 5 травня 2014 року, то обвинувачений надав показання про те, що йому було відомо, що по АДРЕСА_1 згоріла будівля, але залишився погріб, звідки він вирішив скоїти крадіжку металу.
3 травня 2014 року, в обідній час, він прийшов на вулицю ОСОБА_12 , за допомогою лому витягнув з погріба 2 металеві рейси та металеві прути і в цей момент до нього підійшов ОСОБА_13 , який заявив, що погріб належить йому і щоб він не викрадав метал. На ці слова ОСОБА_13 він, обвинувачений, попрохав останнього, щоб той надав йому підтверджуючі його слова документи, однак ОСОБА_13 цього не зробив, після чого він направився на пункт прийому металобрухту, де попрохав особу, яка приймає металолом, щоб той допоміг доставити йому метал на пункт прийому, після чого, за допомогою останнього, привіз на пункт прийому металобрухту 2 рейси та металеві прути.
5 травня 2014 року, з вищевказаного місця скоїв крадіжку металевих прутів. Які також здав на пункт прийому металобрухту, а всого за 2 рази він здав металу приблизно на 550-600 грн.
Доповнив, що коли вдруге перевозив металолом 3 та 5 травня 2014 року, то його побачив ОСОБА_13 , однак він, обвинувачений, не звернув на це уваги та не придав цьому значення.
В скоєному щиро розкаюється, просить суд його суворо не карати.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених в обвинувальних актах та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, суд вважає можливим, відповідно до положення ч.3 ст.349 КПК України визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, проти чого не заперечують прокурор, обвинувачений та захисник, правильно розуміючи зміст даних обставин і в них немає сумнівів у добровільності їх позиції.
Учасникам процесу роз'яснено, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
За таких обставин суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_3 доведеною, а його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, які закон класифікує як злочин середньої тяжкості та тяжкий злочин, особу ОСОБА_3 , що він раніше судимий, суспільно-корисною працею не займається, за місцем проживання характеризується позитивно.
До обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 суд відносить визнання своєї вини, щире каяття в скоєному.
До обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 суд відносить скоєння кримінального правопорушення 17 лютого 2014 року в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи тяжкість скоєних ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, наявність обставин, які пом'якшують та обтяжують його покарання, з урахуванням того, що обвинувачений, будучи раніше судимим за вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 жовтня 2012 року за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України, будучи звільненим від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення і перевиховання не став і вчинив вищевказані кримінальні правопорушення в період іспитового строку, а також враховуючи те, що він скоєних обвинуваченим кримінальних правопорушень тяжких суспільно-небезпечних наслідків не настало, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе лише в умовах його ізоляції від суспільства і можливості застосування до обвинуваченого положення ст.75 КК України суд не вбачається, що на думку суду, з урахуванням наведених обставин справи та враховуючи особу ОСОБА_3 , саме така міра покарання є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень зі сторони обвинуваченого.
По даному кримінальному провадження потерпілим ПАТ «Укртелеком» до обвинуваченого ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про відшкодування 2328,73 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої злочинними діями обвинуваченого, який суд вважає за необхідне задовольнити в повному обсязі, з урахуванням того, що обвинувачений розмір позову не оспорює.
Керуючись ст. ст.373-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України і призначити покарання : за ч.2 ст.185 КК України у виді 3 років позбавлення волі, за ч.2 ст.186 КК України у виді 4 років позбавлення волі.
У відповідності з ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 покарання у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 71 КК України, до покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 9 жовтня 2012 року і остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_3 взяти під варту в залі суду, строк відбування покарання відраховувати з 19 червня 2014 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укртелеком», від імені якого діє Кіровоградська філія ПАТ «Укртелеком» 2328 грн. 73 коп. в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.
Речові докази, а саме водяний насос марки «Водолей БЦПЄ 0,5-16У», вилучений 17 лютого 2014 року під час проведення огляду місця події за адресою АДРЕСА_3 , який передано на зберігання потерпілій ОСОБА_6 - залишити у останньої на зберіганні; 2 металеві рейси вагою 120 та 130 кг., довжиною 3 м., 9 металевих прутів, довжиною 2,5 м. кожен, вилучені під час проведення огляду місця події за адресою АДРЕСА_4 та передано на зберігання ОСОБА_7 - залишити на зберіганні у останньої.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги через Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду ОСОБА_1