27.05.2014
ЄУН 389/424/14-а
провадження 2-а/389/14/14
27 травня 2014 року Знам'янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
в складі:
головуючого судді Ябчик Н.М.
при секретарі Красіловській О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу позовом ОСОБА_1 до головного державного інспектора сільського господарства у Кіровоградській області Драпака Бориса Борисовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до державного інспектора сільського господарства у Кіровоградській області Драпака Б.Б. і просить винести рішення, яким скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №004 від 20 січня 2014 року про накладення на неї штрафу у сумі 255,00 грн.
Свої позовні вимоги мотивувала тим, що постановою відповідача від 20.01.2014 року №004 її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 55 КУпАП і накладено штраф в сумі 255,00 грн. Вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав. Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії КВ №011029, виданого 25.05.2009 року, їй належить земельна ділянка, розташована на території Суботцівської сільської ради, вказано, що цільове призначення земельної ділянки - ведення особистого селянського господарства. Нею, та іншими громадянами, виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства у власність за рахунок земель запасу на території Суботцівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області. Земельну ділянку вона використовує за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Чинним законодавством не встановлено заборони задискувати, вспахати та засіяти земельну ділянку, в тому числі пасовище, чи виростити на ній будь-яку сільгоспкультуру.
В судове засідання позивач не з'явилась, надала до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить справу розглядати за її відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Рішення відповідача - постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2).
Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з»ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з»ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В судовому засіданні встановлено, що, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства держсільгоспінспекції в Кіровоградській області від 09.01.2014 року, встановлено, що на території Суботцівської сільської ради Знам'янського району, за межами населеного пункту с. Суботці, ОСОБА_1 використовується земельна ділянка площею 1,88 га-пасовище, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 25.05.2009 реєстраційний №010937100050 серія КР №011029, яка на час перевірки задискована (розорена).
На підставі вказаного акту державним інспектором сільського господарства в Кіровоградській області 09.01.2014 року стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 55 КУпАП, а 20.01.2014 року, на підставі вказаного протоколу, відповідачем винесено постанову №004, в якій вказано, що ОСОБА_1 порушила ч.2 ст. 20 ЗУ «Про землеустрій», ч.5 ст. 25 ЗУ «Про охорону земель», оскільки на території Суботцівської сільської ради Знам'янського району, за межами населеного пункту с. Суботці, використовує земельну ділянку площею 1,88 га-пасовище, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 25.05.2009 реєстраційний №010937100050 серія КР №011029, яка на час перевірки задискована (розорена), тобто скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 55 КУпАП, за що на неї накладено стягнення у виді штрафу в сумі 255,00 грн.
Зазначена постанова, відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме, чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення тощо.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.5 ст. 25 ЗУ «Про охорону земель» власники землі та землекористувачі забезпечують виконання заходів з охорони земель та дотримання екологічних обмежень у використанні земель, передбачених проектом землеустрою.
Частина 2 ст. 20 ЗУ «Про землеустрій» передбачає, що заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов'язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі, землекористувачами, у тому числі орендарями.
Частина 1 ст. 55 КУпАП передбачає відповідальність за відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою.
Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, згідно до ст. 62 Конституції України.
Відповідачем, в порушення вимог ст. 71 КАС України не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача. В запереченні відповідача проти адміністративного позову ОСОБА_1, яке наявне в матеріалах справи, містяться численні посилання на документи, які вказують на те, що категорія землі, яку використовує ОСОБА_1 - землі сільськогосподарського призначення, склад угідь-пасовища, а тому її дії, а саме дискування належної їй земельної ділянки НОМЕР_1-заборонено, однак відповідачем не долучено до справи відповідних документів, які б це підтверджували, відсутнє посилання на них і в самій постанові про притягнення до адміністративної відповідальності.
Натомість, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР №011029 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки НОМЕР_1 площею 1,88 га, розташованої на території Суботцівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, призначеної для ведення особистого селянського господарства, склад угідь не вказано.
Враховуючи вищенаведене, при наданні оцінки діям відповідача, суд приходить до висновків, що відповідачем не з'ясовані всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не встановлено винність позивача у вчиненні порушення, отже, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 102, 158-163, 1712 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 до головного державного інспектора сільського господарства у Кіровоградській області Драпака Бориса Борисовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 55 КУпАП, №004 від 20 січня 2014 року.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області Ябчик Н.М.