Справа №308/3187/13
17 червня 2014 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
Головуючого - Бисага Т.Ю.,
суддів - Фазикош Г.В.,Дроботя В.В.,
при секретарі - Чучка Н.В.,
за участю - ОСОБА_1,
представників - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційною скаргою представника за довіреністю ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 5 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення подвійної суми завдатку, -
ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення подвійної суми завдатку. Мотивує свої вимоги тим, що відповідно до розписки від 15 квітня 2011 року, наданої ОСОБА_1 відповідачкою - ОСОБА_5, було домовлено та взято обов'язок у майбутньому в певний строк укласти договір купівлі-продажу належного їй житлового будинку.
Зазначений будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1, який відповідач успадкувала по заповіту за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 року - ОСОБА_6
В рахунок забезпечення зобов'язання за вказаним договором позивачем було передано 2000 дол. США. Вищезазначені кошти були передані відповідачу в якості належних з позивача за даним усним договором платежів, на підтвердження взятих на себе зобов'язань і на забезпечення їх виконання.
Домовленістю було передбачено, якщо від виконання зобов'язання ухилятиметься позивач по справі, то сума забезпечення за цим договором залишається у ОСОБА_4 якщо від виконання зобов'язання ухилятиметься продавець (відповідач по справі), то він зобов'язаний повернути позивачеві суму забезпечення за цим договором в подвійному розмірі. Так, враховуючи наведене, позивач просила суд стягнути на її користь суму в розмірі 31 876,00 грн., що еквівалентно 4 000,00 дол. США.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 5 березня 2014 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суму подвійного завдатку, яка становить 31 876,00 грн. та судовий збір в розмірі 318,70 грн.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись та вважаючи незаконним рішення першої інстанції, представник за довіреністю ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення Ужгородського міськрайонного суду від 5 березня 2014 року та постановити нове рішенням, яким в задоволенні позову відмовити, мотивуючи це неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи та порушенням норм матеріального і процесуального права, зокрема вказує на те, що його довірителька не ухилялася від виконання зобов'язання, а правочин не вдалося укласти з вини позивачки.
У судовому засіданні представник ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримав.
ОСОБА_1 та її представник проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили її відхилити.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія приходить до висновку про те, що рішення підлягає зміні з наступних мотивів.
У відповідності до ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідно до розписки від 15 квітня 2011 року, наданої ОСОБА_1 відповідачкою - ОСОБА_5, було усно домовлено та взято обов'язок у майбутньому в певний строк укласти договір купівлі-продажу належного їй житлового будинку. (а.с.6).
Сторони дану обставину не заперечують.
Відповідно до ст.ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статею 11 ЦК. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Виконання зобов'язання згідно зі ст. 546 ЦК України може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Завдатком, згідно зі ст.570 ЦК України є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних боржникові платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Не дивлячись на те, що сторони не заперечують фактичні обставини справи, колегія вважає, що сторони помиляються в правовій природі зобов'язання.
Так, згідно розписки від 15.04.2011 року - ОСОБА_4 отримала від ОСОБА_1 в якості завдатку 2000 доларів США. Однак, дана розписка свідчить тільки про передачу коштів і не містить одного з ключових моментів для реалізації намірів в майбутньому. А саме - часу, на протязі якого сторони повинні укласти договір купівлі-продажу.
Про дану обставину сторони не домовились. В судовому засіданні не надано доказів того, що ОСОБА_1 зверталась до ОСОБА_4 з вимогою про укладення договору.
Так само, неможливо встановити з чієї вини договір купівлі-продажу не був укладений.
Таким чином, внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу будинку та частин земельних ділянок, який так і не було укладено. Тому передана позивачем відповідачу сума у розмірі 2000,00 доларів США є авансом, який підлягає поверненню позивачці у цьому ж розмірі відповідно до розписки (згідно зі ст. 570 ЦК України). Правило статті 571 ЦК України про залишення завдатку особі, яка його одержала, або стягнення з неї подвійної суми завдатку застосовується в тих випадках, коли між сторонами укладено договір, проте він не виконується з вини якоїсь із сторін.
Оскільки, станом на 17 червня 2014 року офіційний курс НБУ доллара США становив - 11, 7604 грн., а тому з відповідачки необхідно стягнути 23520,88 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.209, 218, 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_4, - задовольнити частково.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 5 березня 2014 року - змінити, виклавши його резолютивну частину в такій редакції:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суму авансового платежу в сумі 25 800 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: