308/6256/14-к
19.06.2014 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в приміщенні суду, кримінальне провадження про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. В. Геївці Ужгородського району, громадянина України, українця, непрацюючого, з середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
за ч. 1 ст. 185 КК України, -
Наприкінці лютого місяця 2014 року ОСОБА_4 перебуваючи у приміщенні будинку АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу до підсобного приміщення, викрав набір розвідних ключів, набір рожкових ключів, кабель одножильний алюмінієвий довжиною 15 м, кабель двожильний мідний довжиною 13 метрів, мотор одноразовий з мідною обмоткою до нього, набір ключів для виготовлення різьби, скатертину та металеві лещата, завдавши таким чином ОСОБА_5 матеріальних збитків на загальну суму 690,00 грн., вчинивши своїми умисними діями злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України.
Обвинувальний акт надійшов до суду із угодою про примирення, у зв'язку з чим, відповідно до положень ч. 1 - ч. 3 ст. 474 КПК України, суд переходить до провадження на підставі угоди.
У судовому засіданні сторони: обвинувачений, який повністю визнав свою вину у скоєному, та потерпіла підтвердили факт укладення угоди про примирення та просили затвердити її судом, з врахуванням істотних умов, по яким сторони досягли взаємної згоди.
Прокурор не заперечив проти затвердження угоди про примирення.
Із угоди про примирення від 16.05.2014 року, укладеної між потерпілою ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_6 , вбачається, що ОСОБА_4 визнає свою винність та обставини скоєного ним злочину, взяв на себе обов'язок беззастережно визнати обвинувачення у повному обсязі пред'явленої підозри.
У якості істотних обставин сторони угоди визначили пом'якшуючі покарання підозрюваного обставини - щире каяття підозрюваного та часткове відшкодування шкоди.
З врахуванням істотних обставин сторони дійшли до згоди стосовно виду та розміру кримінального покарання щодо ОСОБА_4 - у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що укладення угоди між потерпілою та обвинуваченим про примирення є добровільним, угода укладена без застосування насильства, примусу, погроз, не є наслідком обіцянок чи дій, будь яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угодах.
Обвинувачений усвідомлює своє право на відмову від підписання угоди, на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, та на право захисту, яким він може скористатись у межах провадження на підставі обвинувального акту, виявив волю на затвердження угоди та розуміє наслідки її укладення і затвердження судом, які передбачені ст. 473 КПК України.
Перевіривши зміст угоди на її відповідність вимогам КПК України та Кримінального закону, суд приходить до висновку, що зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України, міра покарання, про призначення якої дійшли згоди потерпіла та обвинувачений, відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим КК України, ступеню тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, та особі обвинуваченого, визначена у межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб не встановлено.
З врахуванням наведеного і за відсутності підстав для відмови у затвердженні угоди, суд вважає, що угода про примирення підлягає затвердженню.
Разом з тим, під час розгляду справи обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про звільнення його від відбування покарання на підставі пункту в) статті 1 Закону України «Про амністію у 2014 року», оскільки він має дітей, яким не виповнилось 18 років - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , виданого 04.03.2003 року, серії НОМЕР_2 , виданого 09.03.2006 року, та серії НОМЕР_3 , виданого 13.02.2012 року, відповідно.
Пунктом в) статті 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» регламентовано, що особи не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 468 - 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення у межах кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за № 12014070170000320, укладену 07 березня 2014 року між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 850,00 грн.
Звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання призначеного за цим вироком на підставі пункту в) статті 1 Закону України «Про амністію у 2014 року».
Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором та потерпілою виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий ОСОБА_1