16.06.2014 Справа № 920/593/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго», м. Суми
до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Суми
про стягнення 1 943 грн. 65 коп.
СУДДЯ Резніченко О.Ю.
За участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився.
Від відповідача: не з'явився.
Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 1 943 грн. 65 коп. заборгованості по договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №412-т від 01.10.2006р., а саме: 1 711 грн. 21 коп. основного боргу, 136 грн. 13 коп. пені, 78 грн. 27 коп. - 3% річних та 18 грн. 04 коп. інфляційних витрат.
Представник відповідача в дане судове засідання не з'явився, письмовий відзив на позов не подав.
Ухвала про порушення провадження у справі №920/593/14 від 09.04.2014р., що направлялась судом на адресу відповідача, яка зазначена позивачем в позовній заяві, була повернута поштою з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Ухвали про відкладення розгляду справи №920/593/14 від 24.04.2014р., від 05.05.2014р., що направлялась відповідачу, також були повернуті поштою з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Згідно спеціального витягу з ЄДР юридичних та фізичних осіб - підприємців №18579525 від 24.04.2014р., відповідач знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Відповідно до ст. 64 ГПК України у разі відсутності сторін за адресою, що зазначена в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Тому, оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у даному судовому засіданні, клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача в дане судове засідання не надходило, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:
Відповідно до договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №412-Т від 01.10.2006р., укладеного між позивачем та відповідачем, позивач зобов'язався надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.
Згідно п. 3.3 вказаного договору відповідач до 15 числа розрахункового періоду сплачує позивачу вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 3.2 договору). Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 10-числа місяця, наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця (п.3.5 договору).
Крім цього, пунктом 3.4 договору визначено, що щомісячно 6-го числа споживач отримує від виконавця акт прийому-передачі теплової енергії, форма якого є невід'ємною частиною договору, та рахунок за спожиту теплову енергію.
Строк дії договору визначений у п. 10.1 договору, а саме: договір укладається на 1 рік і набирає чинності з дня його укладання. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.
Позивач пояснив, що відповідач у період з лютого 2013р. по лютий 2014р. користувався послугами з постачання теплової енергії, але на даний час так і не сплатив суму боргу за спожиту теплову енергію.
Факт отримання відповідачем послуг за договором підтверджується матеріалами справи, а саме рахунками на яких міститься підпис відповідача та актами прийому - передачі теплової енергії. Копії вказаних рахунків та актів прийому - передачі долучені до матеріалів справи (а.с. 6-11).
Але, як зазначив позивач, відповідач свої договірні зобов'язання в частині розрахунків не виконав.
Таким чином, на день звернення позивача до суду з позовною заявою заборгованість відповідача по основному боргу перед позивачем склала 1 711 грн. 21 коп., що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.
Відповідачем доказів сплати 1 711 грн. 21 коп. основного боргу та аргументованих заперечень проти вимог позивача не подано, тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України
Крім цього, згідно заяви про уточнення позовних вимог, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в розмірі 190 грн. 66 коп. за період з 11.05.2013р. по 10.11.2013р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідно п. 5.1.5 договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №412-Т від 01.10.2006р. (за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію відповідачу нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен календарний день прострочення).
Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 190 грн. 66 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.
Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача 78 грн. 27 коп. - 3% річних за період з 11.03.2013р. по 20.03.2014р. та 18 грн. 04 коп. інфляційних витрат за період з 11.03.2013р. по 20.03.2014р. (п. 5.1.5 договору №412-Т від 01.10.2006р. визначає, що споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу виконавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних).
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.
Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 78 грн. 27 коп. - 3% річних та 18 грн. 04 коп. інфляційних витрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору понесені позивачем покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (40022, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 10, код 33698892) 1 711 грн. 21 коп. основного боргу, 190 грн. 66 коп. пені, 78 грн. 27 коп. - 3% річних, 18 грн. 04 коп. інфляційних витрат та 1 827 грн. 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 23.06.2014р.
СУДДЯ О.Ю. Резніченко