Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" червня 2014 р.Справа № 922/1283/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
при секретарі судового засідання Васильєві А.В.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", м. Київ
до Фірми "Дуан-К" Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Чугуїв
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - Хлистунова Н.А., довіреність № 1048 від 12.06.2014 року;
відповідача - не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", м. Київ (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Фірми "Дуан-К" Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Чугуїв, з вимогою про стягнення коштів. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором фінансового лізингу № 120829-99/ФЛ-Ю-А від 29.08.2012 року, з урахуванням прийнятої судом 17.06.2014 року заяви про зменшення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 6560,00 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 квітня 2014 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/1283/14 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 23 квітня 2014 року о 10:30.
У зв'язку з хворобою судді Жельне С.Ч. відповідно до приписів ч.3 ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України, автоматизованою системою було призначено справу № 922/1283/14 до розгляду судді Жиляєву Є.М., про що складено відповідний витяг повторного розподілу справи між суддями від 23 квітня 2014 року.
Ухвалами господарського суду Харківської області від 23 квітня 2014 року розгляд справи відкладено на 27 травня 2014 року о 10:40; від 27 травня 2014 року розгляд справи відкладено на 17 червня 2014 року на 10:40, відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 червня 2014 року прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (за вих. № 1054 від 13.06.2014 року) та розгляд справи відкладено на 19 червня 2014 р. о 10:00, відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.
19 червня 2014 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшли додаткові пояснення (вх. № 20502), які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
Позивач в призначене судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просить суд стягнути з відповідача штраф за неподання відомостей про стан та місцезнаходження предмету лізингу в розмірі 6560,00 грн. та понесені судові витрати.
Відповідач в призначене судове засідання не з'явився.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
29 серпня 2012 року між позивачем (лізингодавцем) та відповідачем (лізингоодержувачем) було укладено договір фінансового лізингу № 120829-99/ФЛ-Ю-А (далі-Договір), відповідно до умов якого, позивач (лізингодавець), на підставу акту приймання - передачі зобов'язався передати відповідачу (лізингоодержувачу) в платне користування на умовах, зазначених Договором майно - транспортний засіб Renault Duster, номер кузову VF1HSRC8N46322384, а відповідач (лізингоодержувач) за зобов'язався прийняти майно (предмет лізингу) та своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі на належним чином виконувати свої зобов'язання за цим Договором.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором та 31.08.2012 року передав відповідачу предмет лізингу, який останній прийняв в користування предмет лізингу: новий легковий1 автомобіль Renault Duster, 2011року випуску, номер кузову VF1HSRC8N46322384, на підставі чого між сторонами складено та підписано відповідний Акт приймання - передачі Предмета лізингу в користування за Договором 120829-99/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 29.08.2012 року (арк. справи 32).
Відповідно до п. 2.1.7.1 вищенаведеного Договору від 29.08.2012 року, якщо число (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) підписання акту відповідає одному з чисел від 24 по 31 включно, то числом сплати є 25 число календарного місяця протягом усього строку лізингу. У випадку якщо число 25 припадає на святковий або інший неробочий день, то днем сплати є останній робочий день перед цим числом.
Між сторонами підписаний відповідний графік сплати, що викладений в редакції Додаткової угоди № 1 від 29.08.2012р. до спірного Договору від 29.08.2012 року (арк. справи 30-31).
Пунктами 5.2-5.2.1 Договору від 29.08.12р. відповідач (лізингоодержувач) зобов'язався щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звіту) письмово інформувати позивача (лізингодавця) про стан та адресу базування предмета лізингу шляхом направлення позивачу (лізингодавцю) звіту у формі, встановленою Додатком "Довідка" до цього Договору.
Позивач наголошує на тому, що відповідач прийняті на себе зобов'язання за спірним Договором фінансового лізингу № 120829-99/ФЛ-Ю-А від 29.08.2012 року виконує неналежним чином, а саме, в порушення вищенаведених пунктів 5.2-5.2.1 Договору, позивача ((лізингодавця) письмово не інформує про стан та адресу базування предмета лізингу шляхом направлення позивачу звіту, на підставі чого, позивач, в порядку погоджених умов в п. 7.1.3 Договору, просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 6560,00 грн.
Таким чином, розрахунок штрафу здійснений позивачем за 1,2,3 та 4 квартали 2013 року, який складає 1 % від вартості майна в розмірі 6560,00 грн.
Відповідно до наявного в матеріалах справи Акту приймання - передачі предмету лізингу від 31.08.12р., остаточна загальна вартість предмету лізингу становить 164000,00 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ч. 2 статті 806 Цивільного кодексу України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Відповідно до 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.
Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь уповноваженого представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань.
За таких підстав, приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок встановлений пунктами 5.2-5.2.1 Договору фінансового лізингу № 120829-99/ФЛ-Ю-А від 29.08.2012 року, що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем, позовні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 6560,00 грн. відповідають вимогам Договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню повністю.
Вищенаведені обставини є підставою для повного задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати по сплаті судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір покладається на відповідача, з вини якого виник даний спір, який доведено до суду.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 193, 217 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 530, 612, 629 Цивільного кодексу України, статтями 1, 12, 22, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фірми "Дуан-К" Товариства з обмеженою відповідальністю (63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Зінченко, буд.6-А, код ЄДРПОУ 24488710) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 27 Т, код ЄДРПОУ 33880354) - 6560,00 грн. штрафу, 1827,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 23.06.2014 р.
Суддя Є.М. Жиляєв