"23" червня 2014 р. Справа № 903/569/14
Суддя Шум М. С., розглянувши матеріали
за заявою Луцької об'єднаної податкової інспекції
до спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТТЕН», м. Луцьк
про порушення справи про банкрутство
встановив: заявник - Луцька об'єднана податкова інспекція просить, керуючись ст. ст. 10-12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" прийняти до розгляду заяву про порушення провадження у справі про банкрутство спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТТЕН», порушити провадження у справі про банкрутство відповідного підприємства та визнати безспірні вимоги Луцької ОДПІ в сумі 1 037 056 грн. 75 коп.
Відповідна заява не може бути прийнята до розгляду оскільки не відповідає вимогам ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржник - суб'єкт підприємницької діяльності (юридична особа або фізична особа - підприємець), неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до ст. 10 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Відповідно до п. 2 ст. 11 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви про порушення справи про банкрутство додаються, зокрема, відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора.
Як вбачається з поданої Луцькою ОДПІ заяви від 17.06.2014 року №2360/10/03-18-10-07 постановою Волинського окружного адміністративного суду від 30.10.2013 року №803/2080/13-а з рахунків спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТТЕН» на користь держави стягнуто податковий борг в розмірі 1 322 251 грн. 35 коп. Зазначена постанова набрала законної сили 14.12.2013 року про що свідчить відповідна відмітка суду на постанові.
Відповідно до ст. 2 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
Крім того, пунктом 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 року №01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)" зазначено, що у разі коли в розгляді справи буде з'ясовано, що нормами певних законодавчих актів відповідні правовідносини врегульовано по-іншому, ніж Законом, то застосовуванню підлягають норми Закону.
Винятки з цього правила встановлюються самим Законом, зокрема, щодо банкрутства банків, емітентів іпотечних облігацій.
Відтак, як зазначалося вище в розумінні спеціального Закону, яким регулюється провадження у справах про банкрутство термін «боржник» визначено як суб'єкт підприємницької діяльності (юридична особа або фізична особа - підприємець), неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.
Як зазначено в заяві про порушення провадження у справі про банкрутство спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТТЕН» ініціюючим кредитором - Луцькою ОДПІ з метою примусового виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду про стягнення з боржника податкового боргу виставлено інкасові доручення ПАТ «Приватбанк», АТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Західінкомбанк», АТ «Брокбізнесбанк». Відповідні інкасові доручення повернуті зазначеними банками по причині відсутності коштів для задоволення вимог стягувача.
При цьому, Луцька ОДПІ до органів ДВС з метою примусового виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 30.10.2013 року №803/2080/13-а не зверталася.
В пунктах 8, 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 року №01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)" зазначено, що саме лише судове рішення за відсутності виданого на його підставі виконавчого документа та постанови органу Державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження не може бути підтвердженням безспірності грошових вимог.
Як одну з підстав повернення заяви передбачено неподання заявником-кредитором доказів неспроможності боржника виконати грошові зобов'язання у встановленому розмірі протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено Законом. У зв'язку з цим строк невиконання боржником грошового зобов'язання для визначення неплатоспроможності боржника починається з моменту відкриття виконавчого провадження.
Відтак, у суду не має підстав вважати, що надіслання банкам інкасових доручень та їх повернення заявнику є підтвердженням неспроможності боржника виконати грошові зобов'язання перед ініціюючим кредитором.
У суду також немає підстав вважати, що грошові зобов'язання невиконані боржником протягом трьох місяців, оскільки відлік відповідного строку починається з моменту відкриття виконавчого провадження.
Крім того, у суду немає достатніх підстав вважати, що у боржника відсутнє майно за рахунок якого можливе повне або часткове погашення боргу, а також, що у боржника відсутні кошти на рахунках інших банків, аніж тих до яких звертався заявник з інкасовими дорученнями.
Відповідно до п. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.
Крім того, в порушення ст. 63 ГПК України, ст. 15 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Луцькою ОДПІ до заяви долучено копію поштової квитанції про надіслання боржнику заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.
Керуючись ст. ст. 10, 11 п. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України, господарський суд,
Заяву Луцької об'єднаної податкової інспекції до спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТТЕН» про порушення справи про банкрутство повернути заявнику без розгляду.
Суддя М. С. Шум