Ухвала від 23.06.2014 по справі 572/1812/14-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Галінська В.В.

Суддя-доповідач:Мацький Є.М.

УХВАЛА

іменем України

"23" червня 2014 р. Справа № 572/1812/14-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Євпак В.В.

Шидловського В.Б.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від "02" червня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача - управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області, в якому просить призначити йому, пенсію за віком з пониженням пенсійного віку на 10 років, як учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 02.06.2014 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області в призначенні ОСОБА_3 пільгової пенсії за віком як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС згідно ч.1 ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області призначити ОСОБА_3, пільгову пенсію за віком з пониженням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з дня досягнення ОСОБА_3 50 років, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить вказану постанову суду першої інстанції скасувати.

Позивач та відповідач не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважних представників в засідання суду не направили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

За таких підстав, з врахуванням приписів ч.4 ст.196 КАС України, п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд апеляційної скарги здійснюється судової колегією за відсутності позивача та представника відповідача, в порядку письмового провадження.

Розглянувши справу та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах, передбачених статті 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Зокрема, статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Частина 1 зазначеної статті визначає, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку - 10 років.

При цьому, згідно з частиною 3 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначення та виплата пенсій, особам які мають право на її отримання із зменшенням пенсійного віку, провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій регулюється Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року.

Відповідно до п.п. «ґ» п. 7 вищезазначеного Порядку документами, що засвідчують особливий статус особи, є: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (при призначенні пенсії із використанням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи») та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.

При цьому, згідно з п. 38 Порядку - орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Судом встановлено, що згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 від 03 березня 1997 року ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1.( а.с.4).

Посвідченням серії НОМЕР_2 від 25 лютого 1993 року підтверджено, що ОСОБА_3 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 (а.с. 6).

Згідно довідки Здолбунівського автотранспортного підприємтсва №15662 від18.12.1992 року стверджується, що позивач відпрацював 33 дні - 726 год. водієм вантажного автомобіля в зоні дії Чорнобильської АЕС (м.Прип»ять) і за період роботи йому нарахована заробітна плата в трикратному розмірі в сумі 1078,61 крб. З архівної довідки виданої Здолбунівською райдержадміністрацією Рівненської області №394 від 19.03.2014 року вбачається, що в книзі наказів з особового складу директора Здолбунівського автотранспортного підприємства 1762 (15662) за 1986 рік є наказ №92 від 28 серпня 1986 року) про зарахування ОСОБА_3 водієм автомобіля в другу автоколону з 27 серпня 1986 року для забезпечення безперебійної роботи по перевезенню цементу на Чорнобильській АЕС на основі наказу начальника Рівненського облавтоуправління.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до УПФ із заявою, в якій просив призначити йому пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій та додав до заяви необхідні документи.

У своєму листі від 02 квітня 2014 року УПФ відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, мотивуючи тим, що надані ним документи не підтверджують факту роботи у зоні відчуження у 1986 році, тому підстав для призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» немає.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів зазначає, що факт роботи в зонах відчуження підтверджується змістом довідок Здолбунівського автотранспортного підприємтсва №15662 від 18.12.1992 року та архівною виданою Здолбунівською райдержадміністрацією Рівненської області №394 від 19.03.2014 року (а.с.8-9), згідно яких позивач починаючи з 27.08.1986 р. працював водієм вантажного автомобіля в зоні дії Чорнобильської АЕС (м.Прип»ять) і за період роботи йому нарахована заробітна плата в трикратному розмірі в сумі 1078,61 крб.

Згідно наказу начальника Сарненського АТП-15640 Рівнеавтотранс за №45 від 26.08.1986 року наказано командирувати у розпорядження Здолбунівського АТП для роботи на цементовозах строком на один місяць з 27.08.1986 року водіїв, у тому числі і ОСОБА_3.

Посилання відповідача на те, що відсутня довідка про період участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 № 122, яка повинна бути видана Здолбунівським автопідприємством, де позивач безпосередньо виконував роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, не є підставою для відмови позивачу в призначенні пенсії, оскільки з наданих первинних документів убачається, що позивач відпрацював 33 дні в зоні дії Чорнобильської АЕС (м.Прип'ять) і за період роботи йому нарахована заробітна плата в трикратному розмірі в сумі 1078,61 крб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.06.1986 №207/7.

Також суд першої інстанції дослідив та підтвердив факт участі ОСОБА_3 у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 27 серпня 1986 року по 30 вересня 1986 року в м.Прип»ять допитавши у судовому засіданні свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що встановлено факт участі позивача у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в період з 27 серпня по 30 вересня 1986 року у зв'язку з цим, суд приходить до висновку про протиправність відмови управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі щодо відмови в призначенні позивачу пенсії у відповідності до ст. 55 закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та наявність права на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років, а саме з ІНФОРМАЦІЯ_2 року з дня досягнення ним 50 років.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Березнівського районного суду Рівненської області винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Сарненського районного суду Рівненської області від "02" червня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: В.В. Євпак

В.Б. Шидловський

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу: Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області вул. Суворова, 8,м.Сарни,Сарненський район, Рівненська область,34500

- ,

Попередній документ
39362961
Наступний документ
39362963
Інформація про рішення:
№ рішення: 39362962
№ справи: 572/1812/14-а
Дата рішення: 23.06.2014
Дата публікації: 25.06.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: