04 липня 2006 р.
№ 26/231-04-5922
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Шульги О.Ф. -головуючого, Козир Т.П., Кота О.В.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу СПД ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Одеської області від 13 березня 2006 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20 квітня 2006 року у справі за позовом ТОВ “Одеський ливарний завод» до СПД ОСОБА_1 про стягнення боргу
У липні 2004 року ТОВ “Одеський ливарний завод» звернулось до господарського суду з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення боргу з орендної плати в розмірі 4453 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 5 жовтня 2004 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі, стягнуто з відповідача 4453 грн.
У лютому 2006 року відповідач звернулась до господарського суду Одеської області з заявою про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 5 жовтня 2004 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 13 березня 2006 року
СПД - фізичній особі ОСОБА_1 відмовлено в поновленні строку на перегляд рішення господарського суду Одеської області від 5 жовтня 2004 року за нововиявленими обставинами.
Одночасно відмовлено в задоволенні заяви відповідача про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 5 жовтня 2004 року за нововиявленими обставинами.
Рішення господарського суду Одеської області від 5 жовтня 2004 року залишено без змін.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20 квітня 2006 року апеляційну скаргу СПД - фізичної особи ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 13 березня 2006 року змінено.
СПД - фізичній особі ОСОБА_1 відновлено строк на подання заяви про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 5 жовтня 2004 року за нововиявленими обставинами.
В іншій частині ухвалу господарського суду залишено без змін.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 13 березня 2006 року та змінити постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20 квітня 2006 року, виклавши частину четверту резолютивної частини постанови в наступній редакції: “В іншій частині зазначену ухвалу господарського суду Одеської області скасувати».
Заявник вважає, що судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень порушено ст. ст. 43, 99, 101 ГПК України.
Відповідач наголошує, що суд апеляційної інстанції не перевірив доводи апеляційної скарги та помилково дійшов висновку, що наданий акт прийому-передачі виконаних робіт, підписаний відповідачем, є фактичними доказами відсутності нововиявлених обставин.
Представники сторін у судове засідання не з'явились.
З огляду на те, що про час і місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за відсутності їх представників.
Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Cудом встановлено, що 31 січня 2006 року СПД - фізична особа ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Одеської області з клопотанням про відновлення строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Причиною пропуску строку, за твердженням заявника, була тривала хвороба, яка підтверджувалась довідками з лікувальних закладів.
Відповідно до ухвали господарського суду Одеської області від 27 лютого 2006 року судом була прийнята до провадження та призначена до розгляду зазначена вище заява і місцевий господарський суд розглянув її по суті.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що господарський суд Одеської області фактично відновив строк звернення з заявою про перегляд рішення, правильно застосував ст.113 ГПК України і обґрунтовано скасував ухвалу місцевого господарського суду в частині відмови у відновленні строку.
Згідно положень ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Суди встановили, що подані заявником як докази наявності нововиявлених обставин акт приймання-передачі виконаних робіт від 22 липня 2003 року по ремонту торгової точки “Шашлична», розташованої на території заводу та службова записка відповідача на ім'я директора ТОВ “Одеський ливарний завод» від 19 грудня 2003 року не можуть вважатися нововиявленими обставинами, а є новими доказами з тих підстав, що останні підписані заявником, тобто, були йому відомі в момент вирішення спору.
З огляду на викладене, суд підставно відмовив у перегляді рішення за нововиявленими обставинами, оскільки факт наявності таких обставин відповідачем в розумінні ст. 112 ГПК України доведено не було.
Враховуючи викладене, суд повно та всебічно дослідив обставини справи та прийняв законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117 -1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20 квітня 2006 року - без змін.
Головуючий О. Шульга
Судді Т. Козир
О. Кот