ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без розгляду
12 червня 2014 року м. Київ № 826/7523/14
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Клименчук Н.М., розглянувши адміністративний позов
ОСОБА_1
доНаціонального банку України
провизнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з клопотанням по справі №826/4364/13-а до Національного банку України, третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії.
Разом з тим із даних автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що позивач не являється стороною у справі №826/4364/13-а, а тому подане клопотання являється самостійним позовом.
У відповідності до ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя отримавши адміністративний позов, повинен встановити, чи відповідає такий вимогам ст. 106 цього ж Кодексу, а також чи подано адміністративний позов у строк установлений законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановлених цим Кодексом або іншим законом.
Порядок вирішення питання щодо дотримання позивачем строку на звернення до адміністративного суду із позовом визначено статтями 100 та 102 Кодексу адміністративного судочинства України ( в ред. ЗУ "Про внесення змін до КАС України" від 17.11.11р. №4054-VI), відповідно до яких питання щодо поновлення чи продовження строку суд вирішує в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні на розсуд суду, при цьому суд не знайшовши підстав для поновлення строку на звернення до суду залишає позовну заяву без розгляду.
Як вбачається із змісту заявленого прозову позивач просить суд :
- визнати протиправним Рішення комісії Національного банку Украйи № 906 від 23.11.2012 p., яке прийнято із запізненням на два місяця після виведення активів ПАТ «Банк «Таврика» шахрайським засобом;
- визнати протиправними дії та бездіяльність Національного банку України по контролю за ПАТ «Банк «Таврика» по створенню ОСОБА_3 фінансової піраміди в ПАТ «Банк «Таврика» при заміні матеріальної застави в банку під отримані кредити в сумі 1 млрд. 199 млн. грн. на контрольний пакет акцій 67% статутного капіталу Київського ювелірного заводу в п'ять разів завищеною експертною оцінкою, при наданні гарантії банком для отримання кредиту в Австрійському банку Кіпрською компанією Winted Trading Ltd без будь якої застави, що привело до крадіжки коштів вкладників в сумі 211 млн. 837,9 тис. грн. групою осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5;
- визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Національного банку України при банківському нагляді за ПАТ «Банк «Таврика» в період з 05 вересня 2012 року по 21 листопада 2012 року, що призвела до не захисту інтересів вкладників і кредиторів банку «Таврика» від втрати своїх заощаджень, як таку, що не відповідає вимогам статті 55 Закону України «Про Національний банк» та статті 67 Закону України «Про банки та банківську діяльність»;
- визнати неправомірними дії посадових осіб Національного банку України щодо не надання одного з екземплярів довідки про перевірку банку «Таврика», керівникові банку «Таврика» та не складання звіту про інспектування «Банку «Таврика» як такі, що порушили вимоги абзацу 4 пункту 3.7 та пункту 3.8 Постанови Правління Національного банку України віз 17.07.2001 року № 276 «Про затвердження Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок»;
- визнати ОСОБА_1 постраждалим внаслідок протиправних дій та бездіяльності посадових осіб Національного банку України відповідно до 4.2 ст.21 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 1174 ЦК України;
- відшкодувати матеріальну шкоду за рахунок держави ОСОБА_1, заподіяну йому незаконними рішеннями та бездіяльністю Національного банку України у сумах, які визначені у довідках про визнання кредиторами відповідно до статті 56 Конституції Украяти, ч.2 сг.21 КАС України та ст. 1174 ЦК України.
Частиною 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається із змісту заявленого позову, спірне рішення, а також протиправні дії мали місце у 2011-2012 роках, при цьому із даним позовом позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва лише 29.05.14р.
Про існування спірного рішення та вчинення зазначених у позові дій, позивачу стало відомо з Листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11 липня 2013 року за № 0572/4, що встановлено Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.04.14р. у справі № 826/3089/14 за позовом ОСОБА_1 про скасування рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" в частині, та про зобов'язання виконавчу дирекцію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняти рішення про затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика", яким віднести вимогу ОСОБА_1 до першої черги погашення.
Будь-яких доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду ані позовна заява, ані додані до неї матеріали не містять.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
За таких обставин та враховуючи, що позовна заява та додані до неї матеріали не містять жодних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд приходить до висновку про те, що пропущено встановлений частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячний строк звернення до суду, а підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними судом не встановлено.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Національного банку України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії.
Роз'яснити позивачеві, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє його права звернутися до адміністративного суду в загальному порядку з клопотанням про поновлення строку звернення до суду з визначенням поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.М. Клименчук