ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
30 квітня 2014 року справа № 826/1638/14
Окружний адміністративний суд м.Києва у складі головуючого судді Клименчук Н.М., суддів Арсірія Р.О., Амельохіна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державної казначейської служби України, Державної виконавчої служби України, Департаменту Державної виконавчої служби України
про визнання незаконними дії, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовною заявою до Державної казначейської служби України, Державної виконавчої служби України, Департаменту Державної виконавчої служби України про визнання незаконними дії, зобов'язання вчинити дії.
Позивач просить суд перевірити законність дій Державної виконавчої служби України стосовно примусового провадження по виконавчому листу №2/161 від 09.02.2009 та визнання їх протиправними; визнати незаконними дії посадових осіб Державної казначейської служби України та зобов'язати виконати вимогу ухвали Окружного адміністративного суду м.Києва від 09.12.2013 по адміністративній справі №2/161, а саме зобов'язати Державну казначейську службу України прийняти до провадження виконавчий лист №2/161 від 09.02.2009 та стягнути з рахунку Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 40864,80грн.
Представником відповідачів - Державної виконавчої служби України та Департаменту Державної виконавчої служби України суду надано усні та письмові заперечення та копії матеріалів виконавчого провадження.
Представник відповідача - Державної казначейської служби України до суду не з'явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст.ст.35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України, однак на адресу суду подано письмові заперечення.
Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
В зв'язку з тим, що відповідача повідомлено належним чином про дату та час судового засідання про що є докази наявні в матеріалах справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно дослідивши докази, суд
ОСОБА_1 20.04.2010 до відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України подано заяву про примусове виконання виконавчого листа у справі №2/161 від 09.02.2009, виданого на підставі постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 10.04.2008, якою зобов'язано Військовий апеляційний суд Центрального регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з грошового забезпечення за червень-грудень 2005 року в розмірі 40864,80грн. та зарахувати та виплатити судді ОСОБА_1 заборгованість з щомісячного грошового утримання за червень - грудень 2005 року в розмірі 32181,03грн.
Постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України від 11.05.2010 №19150855 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2/161 від 09.02.2009 виданого Окружним адміністративним судом м.Києва.
Постановою від 15.06.2012 ВП №19150855 відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України закінчено виконавче провадження в зв'язку з тим, що Указом Президента України від 14.09.2010 №900/2010 «Про ліквідацію військових апеляційних та військових місцевих суддів» до п.23 ч.1 ст.106 Конституції України, ст.19 та п.4 р.13 «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» постановлено ліквідувати Військовий апеляційний суд Центрального регіону.
Наказом Державної судової адміністрації України від 21.12.2011 №170 призначено головою ліквідаційної комісії Військового апеляційного суду Центрального регіону - начальника територіального управління Державної судової адміністрації України у м.Києві Подоляна П.І.
Зазначена постанова направлена листом від 27.07.2012 №1203/5-6 на адресу Військового апеляційного суду Центрального регіону, ОСОБА_1 та Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України у м.Києві.
На адресу Окружного адміністративного суду м.Києва ОСОБА_1 подано заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №2/161 щодо стягнення на його користь заборгованості з грошового забезпечення та щомісячного грошового утримання з Державної казначейської служби України в порядку, передбаченому Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників з урахуванням Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 09.12.2013 встановлено інший спосіб виконання судового рішення у справі №2/161, а саме: зобов'язано Державну казначейську службу України в порядку передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» стягнути на користь ОСОБА_1 заборгованість з грошового забезпечення за червень-грудень 2005 року в розмірі 31731,15грн. та заборгованість з щомісячного грошового забезпечення за червень-грудень 2005 року в розмірі 40864,80грн.
В зв'язку з чим ОСОБА_1 на адресу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 28.01.2014 подано заяву про виконання судового рішення.
Постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 03.02.2014 ВП №41836253 відмовлено у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийняті до провадження виконавчого документа) в зв'язку з тим, що ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 09.12.2013 чітко встановлено спосіб та порядок виконання рішення суду по справі №2/161, де зобов'язано Державну казначейську службу України в поряду, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного бюджету та місцевих бюджетів або боржників» стягнути на користь ОСОБА_1 заборгованість з щомісячного грошового забезпечення за червень-грудень 2005 року в розмірі 31731,15грн. та заборгованість з щомісячного грошового забезпечення за червень-грудень 2005 року в розмірі 40864,80грн.
Оцінивши за правилами ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають такі виконавчі документи, виконавчі написи нотаріусів.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, ухвали Окружного адміністративного суду м.Києва від 09.12.2013, встановлено інший спосіб виконання судового рішення у справі №2/161, а саме: зобов'язано Державну казначейську службу України в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» стягнути на користь ОСОБА_1 заборгованість з грошового забезпечення за червень-грудень 2005 року в розмірі 31731,15грн. та заборгованість з щомісячного грошового забезпечення за червень-грудень 2005 року в розмірі 40864,80грн. Зазначений Порядок виключає можливість виконання рішення суду Державною виконавчою службою України на підставі якого 09.02.2009 видано виконавчий лист №2/161, оскільки виконавчий документ підлягає виконанню органами Державної казначейської служби, згідно Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного бюджету та місцевих бюджетів або боржників.
Отже, суд не вбачає в діях Державної виконавчої служби України порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо винесення постанови від 03.02.2014 ВП №41836253 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийняті до провадження виконавчого документа).
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі-Порядок).
Відповідно до ст.25 Бюджетного кодексу України та положень Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних асигнувань).
Згідно п.25 Порядку безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.
У разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою.
Відповідно до п.26 Порядку безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках). Безспірне списання коштів з рахунків бюджетних установ у частині власних надходжень здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку надходжень на відповідному рахунку з подальшим віднесенням зазначеної суми на видатки в розрізі кодів економічної класифікації видатків бюджету з урахуванням вимог пункту 27 цього Порядку.
Згідно ст.3 Закону України від 05.06.2012, №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до Державної казначейської служби України у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду.
Отже, враховуючи викладене суд приходить до висновку, що Державною казначейською службою України безпідставно відмовлено позивачеві у здійсненні стягнення на користь ОСОБА_1 заборгованість з грошового забезпечення за червень-грудень 2005 року в розмірі 31731,15грн. та заборгованість з щомісячного грошового забезпечення за червень-грудень 2005 року в розмірі 40864,80грн.
Таким чином, враховуючи наведене, та беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, керуючись внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги є часткового обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись ст.ст.2, 6, 9, 11, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Державної казначейської служби України щодо виконання виконавчого листа від 09.02.2009 №2/161 та ухвали Окружного адміністративного суду м.Києва від 09.12.2013, зобов'язати Державну казначейську службу України прийняти до провадження виконавчий лист №2/161 від 09.02.2009 та стягнути з рахунку Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 суму заборгованості у розмірі 40864,80грн.
В іншій частині адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий суддя Н.М. Клименчук
Судді Р.О. Арсірій
В.В. Амельохін