ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
30 квітня 2014 року 15:08 № 826/4353/14
Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Клименчук Н.М., за участю секретаря судового засідання Мині І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доВідділу державної реєстрації юридичних осіб-підприємців Деснянського району реєстраційної служби Головного управління у м.Києві
про визнання дій протиправними
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
від відповідача: Федоренко А.М.
На підставі ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до відділу державної реєстрації юридичних осіб-підприємців Деснянського району реєстраційної служби Головного управління у м.Києві про визнання дій протиправними, в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо залишення без розгляду документів, поданих для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця та зобов'язати здійснити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно та протиправно залишено без розгляду документи позивача щодо державної реєстрації фізичної особи-підприємця, оскільки документи подано за неналежним місцем проведення реєстрації.
Представником відповідач суду надано усні та письмові заперечення в яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених в запереченнях.
Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши наявні в матеріалах докази, суд
ОСОБА_1 18.03.2014 звернувся до відділу державної реєстрації юридичних осіб-підприємців Деснянського району реєстраційної служби Головного управління у м.Києві для державної реєстрації фізичної особи-підприємця та подано реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, копію квитанції.
Зазначені документи прийнято державним реєстратором, що підтверджується описом документів, що надаються фізичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація фізичної особи-підприємця» від 18.03.2014.
Державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців повідомлено ОСОБА_1 про залишення документів без розгляду в зв'язку з тим, що заявник звернувся за неналежним місцем проведення державної реєстрації.
Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що відповідачем безпідставно відмовлено йому у державній реєстрації, оскільки ОСОБА_1 є громадянином України, а тому згідно норм Конституції України та міжнародних актів, має право свободи пересування та вільного вибору місця проживання.
Крім того, ОСОБА_1 з 01.01.2012 проживає за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою Об'єднання співвласників багатоквартирних будівників «Лісова пісня» від 18.03.2014 №74.
Оцінивши за правилами ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Регулюються Конституцією України, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2013 №755-ІV (надалі - Закон №755-ІV) та нормативно-правовими актами, які прийнято відповідно до даного Закону.
Місце проживання фізичної особи - житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем (ст.1 Закону №755-ІV).
Статтею 5 Закону №755-ІV передбачено, що державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.
Згідно ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 №1382-VІ (надалі - Закон №1382-VІ) передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Відповідно до ст.3 Закону №1382-VІ місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.
Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання (ст.6 Закону №1382-VІ).
Відповідно до ст.3 Закону №1382-VІ реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.
Документи, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в України (ст.3 Закону №1382-VІ).
Статтею 3 Закону №1382-VІ передбачено, що органом реєстрації може бути видана довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи.
Позивачем 18.03.2014 особисто подано до відділу реєстрації документи для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, які отримано державним реєстратором під опис.
Відповідно до ч.4 ст.42 Закону №755-ІV передбачено, що якщо документи для проведення державної реєстрації подаються заявником особисто, державному реєстратору додатково пред'являється паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії паспорту, в паспорті відсутні відомості щодо місця проживання позивача, а тому неможливо встановити належність його місця проживання на відповідній адміністративно-територіальній одиниці, а саме Деснянського району м.Києва.
Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків для його документів затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 №1077.
Суд звертає увагу на те, що довідка від 18.03.2014 №74, видана ОСББ «Лісова пісня», надана позивачем як доказ його місця проживання або місця перебування по АДРЕСА_1, не є документом органу реєстрації, і відповідно, не підтверджує дійсне місце проживання ОСОБА_1
Крім того, як вбачається з договору про надання правової допомоги від 28.03.2014 №28/03/01, укладеного між позивачем та АО «Український адвокат», адресою позивача зазначено: АДРЕСА_2.
Відповідно до ст.ст.42,43 Закону №755-ІV державний реєстратор перевіряє подані для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця документи на відсутність підстав для залишення документів без розгляду та на відсутність підстав для відмову у проведенні державної реєстрації фізичної особи-підприємця.
Частиною 6 ст.42 Закону №755-ІV державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, якщо:
документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця;
документи не відповідають вимогам частин першої та другої статті 8 та частини п'ятої статті 10 цього Закону;
документи подані не у повному обсязі.
Про залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, без розгляду заявнику не пізніше наступного робочого дня з дати надходження документів державним реєстратором видаються (надсилається поштовим відправленням з описом вкладення) відповідне повідомлення із зазначенням підстав залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, без розгляду та документи, що подавалися для проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, відповідно до опису (ч.7 ст.42 Закону №755-ІV).
Отже, враховуючи те, що позивачем не надано ні державному реєстратору ні суду доказів місця проживання або місця перебування по АДРЕСА_1, що відносится до адміністративно-територіальної одиниці, а саме Деснянського району м.Києва, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно винесено повідомлення про залишення документів без розгляду.
Статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до ст.9 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, суд за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.2, 6, 9. 11, 158, 161-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.М. Клименчук