Провадження № 22-ц/774/3036/14 Справа № 202/21138/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Слюсар Л.П. Доповідач - Волошин М.П.
Категорія 27
18 червня 2014 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Волошина М.П.,
суддів - Куценко Т.Р., Демченко Е.Л.,
при секретарі - Крикун А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 20 вересня 2013 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -
У серпні 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути на користь банка з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором № K2V4AE00003421 від 29 грудня 2006 року у розмірі 332 499,90 грн.; солідарно з ПАТ «Акцент - банк», ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь банку заборгованість у розмірі 10 000,00 грн., та стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь позивача судовий збір.
Рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 20 вересня 2013 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з боржника ОСОБА_3 та поручителів ОСОБА_2, ОСОБА_4, ПАТ «Акцент-Банк» в межах їх відповідальності на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості по кредитному договору № K2V4AE00003421 від 29 грудня 2006 року у загальному розмірі 38507,84 дол. США, що за встановленим НБУ курсом гривні станом на 17 серпня 2012 року складає 307 677 грн. 64 коп.; а саме стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 заборгованість за кредитом 16 277,11 дол. США, заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 13 940,52 дол. США, заборгованість по комісії за користування кредитом - 1 800,00 дол. США, пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань - 5 238,65 дол. США.; стягнуто з ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк» в межах їх відповідальності по договору поруки №167 від 20 жовтня 2010 року солідарно 10 000 грн.
Стягнуто із ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ПАТ «Акцент - Банк» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» з кожного судові витрати в рівних частках, а саме по 804 грн. 75 коп.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2013 року відхилено апеляційні скарги ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк», рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 20 вересня 2013 року залишено без змін.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_2 також звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норма матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 29 грудня 2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (згодом ПАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_3 укладено кредитний договір V4AE00003421 відповідно до якого ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 20 000 дол. США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном погашення 28 грудня 2011 року.
З метою забезпечення виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором 29 грудня 2006 року ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено з ОСОБА_2 договір поруки № K2V4AE00003421/1, за яким поручитель відповідає перед банком за порушення зобов'язань боржником.
Відповідно до п.4 вказаного договору поруки у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Доводи апеляційної скарги про припинення договору поруки з тих підстав, що банк повинен був звернутися з вимогою до ОСОБА_2 як поручителя протягом 6 місяців з 28 грудня 2011 року (кінцева дата надання кредиту),а звернувся з позовом до суду лише 22 серпня 2012 року, є безпідставними, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Відповідно до чч. 1, 3 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк може бути визначено актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
На підставі ч. 1 ст. 252, ч. 1 ст. 253 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями, годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок
Згідно з п.12 договору поруки № K2V4AE00003421/1 від 29 грудня 2006 року порука за цим договором припиняється після закінчення п'яти років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитним договором.
Отже, договором поруки встановлено строк її припинення - після закінчення п'яти років, починаючи від останнього дня, передбаченого для виконання зобов'язань за договором кредиту.
Підпунктом 1.1 кредитного договору K2V4AE00003421 від 29 грудня 2006 року встановлено, що кредитні кошти надаються по 28 грудня 2011 року. Отже, днем настання строку виконання основного зобов'язання, з якого починається відлік п'ятирічного строку для пред'явлення кредитором вимоги до поручителів, буде - 29 грудня 2011 року, а припинення поруки відповідно до вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України - 29 грудня 2016 року.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13 лютого 2013 року 6-3цс13.
На підтвердження доводів апеляційної скарги про сплату 31 травня 2012 року суми 18 500 грн. за кредитним договором, апелянтом не надано документів (платіжного доручення, тощо) на підтвердження здійснення такої сплати, тому за недоведеністю вказаний довід не може бути прийнятий до уваги.
Доводи апеляційної скарги щодо не направлення письмової вимоги також не є обгрунтованими.
Так, пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 24 постанови від 30 березня 2012 № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" роз'яснено, що відповідно до частини ;четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову.
Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалено з повним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - відхиленню.
Керуючись ст.ст.209, 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 20 вересня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді: