18 червня 2014 р.Справа № 820/5802/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючого судді Старостіна В.В.
суддів: Мінаєвої О.М.
Шевцової Н.В
за участю:
секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
представника позивача Осадчука В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2014р. по справі № 820/5802/14
за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області
до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області
про визнання дій протиправними та скасування постанови,
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області (далі - позивач), звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області (далі - відповідач), в якому просила суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо прийняття постанови про накладення штрафу від 17.03.2014року;
- скасувати постанову про накладення штрафу від 17.03.2014 року по ВП № 42031208, прийняти державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про відсутність підстав для застосування штрафу, у зв'язку з відсутністю технічної можливості здійснити реєстрацію декларації про готовність об'єкту до експлуатації. Також позивач вважає, що звернення до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення способу і порядку виконання судового рішення є поважною причиною не виконання боржником обов'язку щодо добровільного виконання рішення суду.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2014 року адміністративний позов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області про визнання дій протиправними та скасування постанови залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2013 року по справі № 820/4779/13-а позов ОСОБА_3 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Харківській області про скасування рішення - задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано рішення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Харківській області про відмову у реєстрації декларації про готовність об'єкту до експлуатації. Зобов'язано Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Харківській області зареєструвати подану ОСОБА_3 декларацію про готовність об'єкту до експлуатації та повернути зареєстровану декларацію.
10.12.2013 року Харківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі 820/4779/13-а.
11.02.2014 року державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 42031208, та встановлено боржнику строк для самостійного виконання рішення суду до 18.02.2014 року .
17.02.2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області отримано постанову про відкриття виконавчого провадження № 42031208.
25.02.2014 року позивач листом за вих. № 7/20-12-32, повідомив відповідача про неможливість виконання вищезазначеного виконавчого листа та постанови, у зв'язку з тим, що нормативно-правовий акт, на підставі якого подані документи, втратив чинність.
28.02.2014 року до Харківського окружного адміністративного суду Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області було подано заяву про встановлення способу та порядку виконання судового рішення, в якій заявник просив роз'яснити порядок та спосіб виконання судового рішення.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2014 року по справі № 820/4779/13-а за позовом ОСОБА_3 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Харківській області про скасування рішення, у задоволенні вищезазначеної заяви відмовлено.
17.03.14 року у зв'язку з невиконанням у встановлений строк виконавчого листа Харківського окружного адміністративного суду № 820/4779/13-а від 10.12.2013 року, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області прийнята постанова по виконавчому провадженні № 42031208, якою на боржника накладено штраф у розмірі 680,00 грн. та встановлено новий 5-ти денний строк для виконання рішення суду з моменту отримання даної постанови.
Копію зазначеної постанови від 17.03.2014 року про накладення штрафу супровідним листом № 42031208/08-01/в2 направлено на адресу Інспекції, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції.
Станом на день розгляду справи обов'язок боржника по виконанню постанови Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2013 року по справі 820/4779/13-а, по якій 10.12.2013 року судом видано виконавчий лист, що перебуває на примусовому виконанні у відповідача не виконано.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності дій відповідача щодо прийняття постанови від 17.03.2014року про накладення штрафу.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року №606-XIV (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 5 липня 2012 року N 5076-VI).
Положеннями статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Згідно ч.1 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Відповідно ч. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування або місцезнаходження, про що боржник був повідомлений належним чином.
Главою 7 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено порядок виконання рішень в немайнових спорах. Так, статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" визначені загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Відповідно до ч. ч.1-3 ст.75 Закону України "Про виконавче провадження", після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
Частинами 1,2 статті 89 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено порядок накладення штрафу на боржника, а саме: у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
З матеріалів справи вбачається, що 25.02.2014 року позивач листом за вих. № 7/20-12-32, повідомив відповідача про неможливість виконання вищезазначеного виконавчого листа та постанови, у зв'язку з тим, що нормативно-правовий акт, на підставі якого подані документи, втратив чинність, однак, колегія суддів звертає увагу, що доказів надіслання до Відділу примусового виконання рішень зазначеного листа, та доказів отримання його відповідачем в матеріалах справи відсутні.
Колегія суддів зазначає, що з часу отримання постанови про відкриття виконавчого провадження 17.02.2014 року до 17.03.2014 року боржником, всупереч вимог зазначених норм права, не надано державному виконавцю заяв щодо зміни порядку та способу його виконання, доказів належного повідомлення відповідача про звернення до суду із заявою про встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Отже, позивачем не виконано без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк постанови № 42031208 від 11.02.2014 року.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених законодавством підстав для накладення штрафу та обґрунтованості прийнятої відповідачем постанови від 17.03.2014 року по ВП № 42031208, таким чином дії відповідача щодо прийняття оскаржуваної постанови є правомірними.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2014 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2014р. по справі № 820/5802/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.
Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Шевцова Н.В.
Повний текст ухвали виготовлений 23.06.2014 р.