19 червня 2014 року справа № 823/1458/14
м. Черкаси
11 год. 40 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гараня С.М.,
при секретарі - Рахліній В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної реєстрації актів цивільного стану по місту Умані реєстраційної служби Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області про зобов'язання вчинити дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, в якій остання просить зобов'язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану по місту Умані реєстраційної служби Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області (надалі - відділ ДРАЦС по м. Умані РС Уманського МУЮ у Черкаській області) внести зміни до актового запису № 7 складеного Соколівською сільською радою Жашківського району Черкаської області, а саме: змінити дату народження позивачки з « ІНФОРМАЦІЯ_1.» на « ІНФОРМАЦІЯ_1.».
Обґрунтовуючи вимоги позивач вказує, що вона звернулась до відділу ДРАЦС по м. Умані РС Уманського МУЮ у Черкаській області із заявою щодо внесення зміни до актового запису Соколівської сільської ради Жашківського району Черкаської області № 7 від 25.03.1969р., де просила змінити дату свого народження з « ІНФОРМАЦІЯ_1.» на « ІНФОРМАЦІЯ_1.»., як таку, що внесена помилково. Висновком відповідача від 27.09.2013р., в задоволенні заяви ОСОБА_1 було відмовлено, в зв'язку з тим, що останньою не було надано належих доказів на підтвердження свого народження саме « ІНФОРМАЦІЯ_1.» Позивач зазначила, що підстави для відмови в задоволенні її заяви є формальними, а саме рішення таким, що прийняте з порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання».
04.06.2014р. ОСОБА_1 було надано суду заяву, в якій остання позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити, а судове засідання провести за її відсутності.
Представник відділу ДРАЦС по м. Умані РС Уманського МУЮ у Черкаській області в судове засідання також не прибув, натомість надіслав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому просив суд в задоволені позовних вимог відмовити, а справу розглянути за його відсутності на підставі наявних доказів.
Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо всіма особами, які беруть участь у справі, буде заявлено клопотання про розгляд справи за їх відсутності, то судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Пунктом 10 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що письмовим провадженням у справі є розгляд і вирішення адміністративної справи судом першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи в порядку письмового провадження.
Частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про внесення змін до актового запису № 7 від 25.03.1969р. про її народження, складеного Соколівською сільською радою Жашківського району Черкаської області. В поданій заяві позивач просила змінити помилково зазначену дату її народження з « ІНФОРМАЦІЯ_1.» на « ІНФОРМАЦІЯ_1.», в підтвердження чого надала першу та другу сторінку свого паспорту.
На підставі вищевказаної заяви ОСОБА_1, відділом ДРАЦС по м. Умані РС Уманського МУЮ у Черкаській області були зібрані актові записи та повні витяги до них:
- копія актового запису про народження ОСОБА_1 № 7 від 25.03.1969р., складеного виконавчим комітетом Соколівської сільськоюї ради Жашківського району Черкаської област на ОСОБА_1;
- копія актового запису про укладення шлюбу № 6 від 03.06.1989р., складеного на ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відділом ДРАЦС по м. Умані РС Уманського МУЮ у Черкаській області;
- копія актового запису про розірвання шлюбу № 343 від 08.11.2007р., складеного на ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відділом ДРАЦС по м. Умані РС Уманського МУЮ у Черкаській області, які засвідчили, що позивач народилась саме « ІНФОРМАЦІЯ_1.».
За наслідками перевірки зібраних документів, відділ ДРАЦС по м. Умані РС Уманського МУЮ у Черкаській області 27.09.2013р. склав обґрунтований висновок про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану № 7 від 25.03.2013р. (а.с.7) зазначивши, що на підставі зібраних документів встановлено, що датою народження ОСОБА_1 є саме - « ІНФОРМАЦІЯ_1.», а не « ІНФОРМАЦІЯ_1.».
Законом, який визначає правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану, є Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010р. № 2398-VI (надалі - Закон № 2398).
Частиною 1 ст. 1 Закону № 2398 визначено, що він регулює відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану.
У відповідності до ст. 2 Закону № 2398, актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Органами державної реєстрації актів цивільного стану у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону № 2398 є, зокрема, відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану).
Відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження (ч. 1 ст. 6 Закону № 2398).
Положеннями ч.ч. 1-3 ст. 9 Закону № 2398 встановлено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актового запису цивільного стану - документу органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.
Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку (ст. 22 Закону № 2398).
Даний порядок дій також передбачено «Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання», затверджених наказом міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5 (надалі - Правила).
Повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, а також проаналізувавши положення вищевказаних Законів України та підзаконних нормативно-правових актів, суд критично сприймає доводи ОСОБА_1, якими остання обґрунтовує позовні вимоги та зазначає наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 13 Закону № 2398, державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.
Про факт державної реєстрації акта цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану видається відповідне свідоцтво. Бланки свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану виготовляються за затвердженими Кабінетом Міністрів України зразками та їх описами (ч. 1 с. 18 Закону № 2398).
Тобто, з урахуванням вищевказаних положень, суд зазначає, що свідоцтво про народження дитини, є тим первинним документом, який фіксує державну реєстрацію народження дитини.
Дослідивши в судовому засіданні копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1, суд встановив, що датою народження останньої є «ІНФОРМАЦІЯ_1.», а не «ІНФОРМАЦІЯ_1.» (а.с.9).
Таким чином, беручи до уваги, що оскільки у свідоцтві про народження ОСОБА_1, яке є первинним документом про народження зазначено, що остання народилася саме «ІНФОРМАЦІЯ_1.», а також беручи до уваги, що позивач не змогла надати документів спростовуючих даний факт, суд дійшов висновку, що висновок відділу ДРАЦС по м. Умані РС Уманського МУЮ у Черкаській області, яким ОСОБА_1 відмовлено у внесенні зміни до актового запису № 7 від 25.03.1969р. шляхом зміни дати її народження з « ІНФОРМАЦІЯ_1.» на « ІНФОРМАЦІЯ_1.» є законним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», а також «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 та 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач довів, що під час вчинення дій, з приводу яких подано позов, він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя С.М. Гарань