Головуючий у 1 інстанції - Мельник Ю.А.
Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.
17 червня 2014 року справа №269/616/14-а
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Казначеєва Е.Г., суддів Яманко В.Г., Васильєвої І.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м.Макіївки Донецької області на ухвалу Совєтського районного суду м. Макіївки від 27 лютого 2014 р. у справі № 269/616/14-а (головуючий І інстанції Мельник Ю.А.) за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м.Макіївки Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої державної допомоги дітям війни, -
Постановою Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 17.03.2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені. Суд визнав неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Совєтському районі м. Макіївки щодо нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії як дитині війни за період з 24.08.2010 року виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов'язав УПФУ у Совєтському районі м. Макіївки здійснити нарахування та виплату за рахунок коштів Державного бюджету на її користь підвищення до пенсії як дитині війни за період з 24.08.2010 року виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням виплачених сум допомоги як дитині війни.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року змінено постанову Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 17.03.2011 року, після слів «з 24 серпня 2010 року» доповнено словами «по 22 липня 2011 року».
13.02.2014 року ОСОБА_3 звернулася до Совєтського районного суду м. Макіївки із заявою про зміну способу і порядку виконання постанови Совєтського районного суду м. Макіївки від 17.03.2011 року.
Ухвалою Совєтського районного суду м. Макіївки від 27 лютого 2014 року задоволено заяву ОСОБА_3 про зміну способу та порядку виконання постанови Совєтського районного суду м.Макіївки від 17.03.2011 року по цивільній справі №2а/1243/2011 року. Суд першої інстанції змінив спосіб і порядок виконання постанови Совєтського районного суду м.Макіївки від 17.03.2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Совєтському районі м. Макіївки, про визнання дій неправомірними та протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої державної допомоги дітям війни з зобов'язання на стягнення з Державного бюджету України в особі Управління Пенсійного фонду України у Совєтському районі м. Макіївки на користь ОСОБА_3 підвищення до пенсії як дитини війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком - 1900,66 грн.
Не погодившись з ухвалою Совєтського районного суду м. Макіївки від 27 лютого 2014 року відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, оскільки судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою відмовити у задоволені заяви.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Постановою Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 17.03.2011 року, з урахуванням змін внесених постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року, зобов'язано УПФУ у Совєтському районі м. Макіївки здійснити нарахування та виплату за рахунок коштів Державного бюджету на її користь підвищення до пенсії як дитині війни за період з 24 серпня 2010 року по 22 липня 2011 року виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням виплачених сум допомоги як дитині війни (а.с. 19-22).
На виконання постанови суду Совєтським районним судом м. Макіївки видано виконавчий лист №2/а/1243/2011 р. від 17.03.2011 року.
Листом Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м.Макіївки Донецької області від 27.01.2014 року № 985/0610 позивача повідомлено про проведення позивачеві нарахування щомісячного підвищення до пенсії на виконання постанови суду, одночасно повідомлено про те, що виплата за період з 24.08.2010 року по 22.07.2011 року у сумі 1900,66 грн., буде здійснена за наявного фінансування з Державного бюджету України.
До теперішнього часу судове рішення відповідачем не виконано через відсутність фінансування з Державного бюджету України.
З огляду на викладене, позивач звернувся з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення, оскільки рішення суду не виконується.
Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Тобто, підставою для застосування правил наведеної статті є обставини, що перешкоджають належним чином виконати судове рішення в адміністративній справі - ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
З 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 5 червня 2012 року який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.
Відповідно до ч.1 ст.3 цього Закону виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Колегія суддів зазначає, що за нормами Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду виключно про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган.
З огляду на те, що виконання постанови суду першої інстанції носить зобов'язальний характер, у виконавчому документі не зазначена сума коштів, яка підлягає безспірному списанню з рахунків боржника виконання постанови суду є неможливим.
Колегія суддів вважає, що оскільки у виконавчому документі не зазначена сума коштів, яка підлягає безспірному списанню з рахунків боржника, то з огляду на положення Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання постанови суду є неможливим.
Виходячи з положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» № 4901 та приписів Порядку затвердженого на виконання цього Закону постановою Кабінету Міністрі України від 3 серпня 2011 року № 845, органи Казначейства на теперішній час не мають повноважень для зобов'язання іншого органу вчинити певні дії та можливості прийняти до виконання виконавчий документ без зазначення суми коштів.
Статтею 263 КАС України, передбачені випадки, коли визначений певний спосіб, порядок виконання судового рішення, може бути змінений, при наявності певних обставин, що ускладнюють його виконання, при чому не порушуючи самої сутті самого рішення.
В даному випадку йде мова про процесуальні питання, пов'язанні з виконанням судового рішення, що набрало законної сили, а саме зміни з одного способу виконання, при неможливості такого виконання, на встановлення конкретної суми грошових коштів, яка підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та з врахуванням гарантій держави щодо виконання судових рішень, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зміну способу та порядку виконання рішення шляхом стягнення певної грошової суми.
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків, зазначених судом першої інстанції, ухвала постановлена судом першої інстанції з дотриманням норм процесуального права, підстави для скасування ухвали суду відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195, п.2 ч.1 ст.197, п.1 ч.1 ст. 199, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст.212, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м.Макіївки Донецької області на ухвалу Совєтського районного суду м. Макіївки від 27 лютого 2014 р. у справі № 269/616/14-а залишити без задоволення.
Ухвалу Совєтського районного суду м. Макіївки від 27 лютого 2014 р. у справі № 269/616/14-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв
Судді: В.Г.Яманко
І.А.Васильєва