Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 травня 2014 р. Справа № 805/4571/14
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Кравченко Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
09 квітня 2014 року Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області (далі - Позивач або УПФУ) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції (далі - Відповідач або ВДВС), в якому просило:
- визнати бездіяльність Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції незаконною;
- зобов'язати Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції виконати дії, передбачені ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» з примусового виконання зведеного виконавчого провадження по ОСОБА_1 про стягнення суми боргу у розмірі 12 211,94 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на примусовому виконанні у ВДВС знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 12 211,94 грн.
В порушення вимог ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» відповідачем не вчиняються виконавчі дії, спрямовані на своєчасне і повне виконання виконавчих документів, чим порушуються права УПФУ як стягувача у виконавчому провадженні.
За твердженням позивача державним виконавцем не були надіслані запити до МЕРВ, ДПІ, відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно; не проводився вихід за адресою боржника; боржник не викликався до ВДВС, не застосоване обмеження боржника у праві виїзду за межі України. Постанова про відкриття виконавчого провадження видана 13 вересня 2013 року, тобто строк здійснення виконавчого провадження минув, а державним виконавцем до цього часу не вчинені виконавчі дії, направлені на забезпечення повного стягнення суми боргу.
З урахуванням наведеного позивач наполягав на задоволенні позовних вимог (а.с.2-3).
Відповідач позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення проти позову (а.с.24-29), в яких зазначав, що примусовому виконанні у ВДВС знаходиться низка виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ заборгованості. На виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень, про стягнення з боржника виконавчого збору та постанови про приєднання до зведеного виконавчого провадження.
Державним виконавцем неодноразово здійснювались виходи за адресою боржника, направлялись запити до обліково-реєстраційних установ з метою виявлення майна боржника, відкритих рахунків та місця працевлаштування.
Також, державним виконавцем повторно надіслані запити до ВРЕР м. Горлівки, Відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Горлівського міського управління юстиції, Горлівської ОДПІ, після надходження відповідей на які державним виконавцем будуть вжиті всі заходи передбаченні чинним законодавством, які дадуть змогу ВДВС повністю виконати виконавчі документи.
На цих підставах відповідач просив відмовити у задоволенні позову та розглянути справу за відсутності його представника.
Про дату, час і місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином з дотриманням вимог ст.ст.33-38, 181 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Сторони явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надали.
З урахуванням положень ч.1, 4 ст.122, ч.4,6 ст.128, ч.5 ст.181 КАС України суд вважав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця 30 серпня 2010 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис за номером 2 256 000 0000 017961, основним видом його господарської діяльності за КВЕД є код 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, що встановлено на підставі даних ресурсу «Пошук відомостей в ЄДР» державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» (http://www.irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html).
27 листопада 2012 року УПФУ сформована вимога про сплату боргу № Ф-499у, згідно з якою станом на 20 грудня 2012 року за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 обліковувалася недоїмка зі сплати єдиного внеску в сумі 901,16 грн. (зворотній бік а.с.8).
14 березня 2013 року УПФУ звернулося до ВДВС з заявою № 8155/02 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вимоги від 27 листопада 2012 року № Ф-499у, в якій просило накласти арешт на майно та кошти боржника і оголосити заборону на його відчуження, а також обмежити боржника у праві виїзду за межі України. Вказана заява отримана ВДВС 15 березня 2012 року, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції відповідача (а.с.8).
19 березня 2013 року старшим державним виконавцем ВДВС Лукіним В.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 37066512 з примусового виконання вимоги УПФУ від 27 листопада 2012 року № Ф-499у (а.с.12, 61).
26 березня 2013 року у виконавчому провадженні ВП № 37066512 старшим державним виконавцем Лукіним В.В. винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 90,11 грн. (а.с.62).
26 березня 2013 року у виконавчому провадженні ВП № 37066512 старшим державним виконавцем ВДВС Лукіним В.В. винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с.53).
01 квітня 2013 року старшим державним виконавцем ВДВС Лукіним В.В. винесена постанова про приєднання виконавчого провадження ВП № 37066512 до зведеного виконавчого провадження ВП № 43070520, яке перебуває у веденні відповідача (а.с.66).
Станом на 19 травня 2014 року в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень містилась наступна інформація про виконавчі дії, вичинені у виконавчому провадженні ВП № 37066512: 19 березня 2013 року - відкрито виконавче провадження, 26 березня 2013 року - стягнення з боржника виконавчого збору, 26 березня 2013 року - звернення стягнення на майно боржника, 01 квітня 2013 року - приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження ВП № 43070520, створеного 01 квітня 2013 року і до якого входять виконавчі провадження ВП №№ 37066512, 37128907, 22 квітня 2014 року - виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження (а.с.87-91).
27 листопада 2012 року УПФУ сформована вимога про сплату боргу № Ф-919у, згідно з якою станом на 20 грудня 2012 року за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 обліковувалася недоїмка зі сплати єдиного внеску в сумі 4 010,30 грн. (зворотній бік а.с.7).
18 березня 2012 року УПФУ звернулося до ВДВС з заявою № 8414/02 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вимоги від 27 листопада 2012 року № Ф-919у, в якій просило накласти арешт на майно та кошти боржника і оголосити заборону на його відчуження, а також обмежити боржника у праві виїзду за межі України. Вказана заява отримана ВДВС 19 березня 2012 року, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції відповідача (а.с.7).
21 березня 2013 року старшим державним виконавцем ВДВС Лукіним В.В. відкрито виконавче провадження ВП № 37128907 з примусового виконання вимоги УПФУ від 27 листопада 2012 року № Ф-919у (а.с.12, 63).
28 березня 2013 року у виконавчому провадженні ВП № 37128907 старшим державним виконавцем ВДВС Лукіним В.В. винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 401,30 грн. (а.с.64).
01 квітня 2013 року старшим державним виконавцем ВДВС Лукіним В.В. винесена постанова про приєднання виконавчого провадження ВП № 37128907 до зведеного виконавчого провадження ВП № 43070520, яке перебуває у веденні відповідача (а.с.65).
Станом на 19 травня 2014 року в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень містилась наступна інформація про виконавчі дії, вичинені у виконавчому провадженні ВП № 37128907: 21 березня 2013 року - відкрито виконавче провадження, 28 березня 2013 року - стягнення з боржника виконавчого збору, 01 квітня 2013 року - приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження ВП № 43070520, створеного 01 квітня 2013 року і до якого входять виконавчі провадження ВП №№ 37066512, 37128907, 22 квітня 2014 року - виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження (а.с.83-86).
16 травня 2013 року УПФУ сформована вимога про сплату боргу № Ф-713у, згідно з якою станом на 06 червня 2013 року за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 обліковувалася недоїмка зі сплати єдиного внеску в сумі 1 194,03 грн. (зворотній бік а.с.9, 13).
18 липня 2013 року УПФУ звернулося до ВДВС з заявою № 21272/02 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вимоги від 16 травня 2013 року № Ф-713у, в якій просило накласти арешт на майно та кошти боржника і оголосити заборону на його відчуження, а також обмежити боржника у праві виїзду за межі України. Вказана заява отримана ВДВС 18 липня 2013 року, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції відповідача (а.с.9, 13).
24 липня 2013 року старшим державним виконавцем ВДВС Лукіним В.В. відкрито виконавче провадження ВП № 39045340 з примусового виконання вимоги УПФУ від 16 травня 2013 року № Ф-713у (а.с.67).
31 липня 2013 року у виконавчому провадженні ВП № 39045340 старшим державним виконавцем Лукіним В.В. винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 119,40 грн. (а.с.68).
05 серпня 2013 року старшим державним виконавцем ВДВС Лукіним В.В. винесена постанова про приєднання виконавчого провадження ВП № 39045340 до зведеного виконавчого провадження ВП № 43070520, яке перебуває у веденні відповідача (а.с.69).
Станом на 19 травня 2014 року в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень містилась наступна інформація про виконавчі дії, вичинені у виконавчому провадженні ВП № 39045340: 24 липня 2013 року - відкрито виконавче провадження, 31 липня 2013 року - стягнення з боржника виконавчого збору, 05 серпня 2013 року - приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження ВП № 43070520, створеного 01 квітня 2013 року і до якого входять виконавчі провадження ВП №№ 37066512, 37128907, 39045340 (а.с.92-94).
10 червня 2013 року УПФУ сформована вимога про сплату боргу № Ф-713у, згідно з якою станом на 03 липня 2013 року за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 обліковувалася недоїмка зі сплати єдиного внеску в сумі 4 572,42 грн. (зворотній бік а.с.6).
07 серпня 2013 року УПФУ звернулося до ВДВС з заявою № 23968/02 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вимоги від 10 червня 2013 року № Ф-713у, в якій просило накласти арешт на майно та кошти боржника і оголосити заборону на його відчуження, а також обмежити боржника у праві виїзду за межі України. Вказана заява отримана ВДВС 08 серпня 2013 року, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції відповідача (а.с.6).
За інформацією, наведеною в протоколі ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження від 31 березня 2014 року, виконавче провадження з примусового виконання вимоги УПФУ від 10 червня 2013 року № Ф-713у відкрито 09 серпня 2013 року (а.с.4-5). Проте постанова про відкриття цього виконавчого провадження, рівно як і інші, наявні в ньому матеріали, ні позивачем, ні відповідачем суду надані не були.
05 квітня 2013 року УПФУ прийнято рішення № 1830/НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за 2012 рік, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосований штраф в сумі 170,00 грн. Рішення набрало чинності 29 квітня 2013 року (зворотній бік а.с.10).
03 вересня 2013 року УПФУ звернулося до ВДВС з заявою № 26849/02 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення від 05 квітня 2013 року № 1830, в якій просило накласти арешт на майно та кошти боржника і оголосити заборону на його відчуження, а також обмежити боржника у праві виїзду за межі України. Вказана заява отримана ВДВС 10 вересня 2013 року, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції відповідача (а.с.10).
26 вересня 2013 року старшим державним виконавцем ВДВС Лукіним В.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 39978405 з примусового виконання рішення УПФУ від 05 квітня 2013 року № 1830 (а.с.70).
03 жовтня 2013 року у виконавчому провадженні ВП № 39978405 старшим державним виконавцем Лукіним В.В. винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 17,00 грн. (а.с.71).
07 жовтня 2013 року старшим державним виконавцем ВДВС Лукіним В.В. винесена постанова про приєднання виконавчого провадження ВП № 39978405 з примусового виконання рішення УПФУ від 05 квітня 2013 року № 1830 до зведеного виконавчого провадження ВП № 43070520, яке перебуває у веденні відповідача (а.с.36).
Станом на 19 травня 2014 року в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень містилась наступна інформація про виконавчі дії, вичинені у виконавчому провадженні ВП № 39978405: 26 вересня 2013 року - відкрито виконавче провадження, 03 жовтня 2013 року - стягнення з боржника виконавчого збору, 07 жовтня 2013 року - приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження ВП № 43070520, створеного 01 квітня 2013 року і до якого входять виконавчі провадження ВП №№ 37066512, 37128907, 39045340, 39978405, 39978521, 39984128 (а.с.95-97).
12 березня 2013 року УПФУ прийнято рішення № 1220/НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за 2011 рік, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосований штраф в сумі 170,00 грн. Рішення набрало чинності 03 квітня 2013 року (зворотній бік а.с.11).
03 вересня 2013 року УПФУ звернулося до ВДВС з заявою № 26848/02 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення від 12 березня 2013 року № 1220, в якій просило накласти арешт на майно та кошти боржника і оголосити заборону на його відчуження, а також обмежити боржника у праві виїзду за межі України. Вказана заява отримана ВДВС 10 вересня 2013 року, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції відповідача (а.с.10).
26 вересня 2013 року старшим державним виконавцем ВДВС Лукіним В.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 39978521 з примусового виконання рішення від 12 березня 2013 року № 1220 (а.с.30).
03 жовтня 2013 року у виконавчому провадженні ВП № 39978521 старшим державним виконавцем ВДВС Лукіним В.В. винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 17,00 грн. (а.с.31).
07 жовтня 2013 року старшим державним виконавцем ВДВС Лукіним В.В. винесена постанова про приєднання виконавчого провадження ВП № 39978521 до зведеного виконавчого провадження № 43070520, яке перебуває у веденні відповідача (а.с.35).
Станом на 19 травня 2014 року в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень містилась наступна інформація про виконавчі дії, вичинені у виконавчому провадженні ВП № 39978521: 26 вересня 2013 року - відкрито виконавче провадження, 03 жовтня 2013 року - стягнення з боржника виконавчого збору, 07 жовтня 2013 року - приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження ВП № 43070520, створеного 01 квітня 2013 року і до якого входять виконавчі провадження ВП №№ 37066512, 37128907, 39045340, 39978405, 39978521, 39984128 (а.с.74-76).
В протоколі ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження від 31 березня 2014 року міститься посилання на вимогу УПФУ від 09 серпня 2013 № Ф-713у про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь УПФУ суми боргу в розмірі 1 194,03 грн., яка пред'явлена до примусового виконання 09 вересня 2013 року, виконавче провадження з примусового виконання якої відкрито 10 вересня 2013року (а.с.4-5).
Однак, корінець зазначеної вимоги, заява про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вимоги УПФУ від 09 серпня 2013 року № Ф-713у позивачем надані не були, матеріали виконавчого провадження з примусового виконання цього виконавчого документа відповідачем також не надані.
Натомість судом встановлено, що 26 вересня 2013 року старшим державним виконавцем ВДВС Лукіним В.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 39984128 з примусового виконання вимоги № 713, виданої УПФУ 10 вересня 2013 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ суми боргу в розмірі 1 194,03 грн. (а.с.32).
03 жовтня 2013 року у виконавчому провадженні ВП № 39984128 старшим державним виконавцем Лукіним В.В. винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 119,40 грн. (а.с.33).
07 жовтня 2013 року старшим державним виконавцем ВДВС Лукіним В.В. винесена постанова про приєднання виконавчого провадження ВП № 39984128 до зведеного виконавчого провадження № 43070520, яке перебуває у веденні відповідача (а.с.34).
Станом на 19 травня 2014 року в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень містилась наступна інформація про виконавчі дії, вичинені у виконавчому провадженні ВП № 39984128: 26 вересня 2013 року - відкрито виконавче провадження, 03 жовтня 2013 року - стягнення з боржника виконавчого збору, 07 жовтня 2013 року - приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження ВП № 43070520, створеного 01 квітня 2013 року і до якого входять виконавчі провадження ВП №№ 37066512, 37128907, 39045340, 39978405, 39978521, 39984128 (а.с.77-79).
Крім того, 26 березня 2014 року старшим державним виконавцем ВДВС Борисовим В.А. відкрито виконавче провадження ВП № 42707420 з примусового виконання вимоги Центрально-Міського відділення Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 14 січня 2014 року № 4012-17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області суми боргу в розмірі 1 194,03 грн. (а.с.37).
02 квітня 2014 року у виконавчому провадженні ВП № 42707420 старшим державним виконавцем Борисовим В.В. винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 119,40 грн. (а.с.38).
07 квітня 2014 року старшим державним виконавцем ВДВС Яценком О.Ф. винесена постанова про приєднання виконавчого провадження ВП № 42707420 до зведеного виконавчого провадження ВП № 43070520, яке перебуває у веденні відповідача (а.с.39).
Станом на 19 травня 2014 року в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень містилась наступна інформація про виконавчі дії, вичинені у виконавчому провадженні ВП № 42707420: 26 березня 2014 року - відкрито виконавче провадження, 02 квітня 2014 року - стягнення з боржника виконавчого збору, 07 квітня 2014 року - приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження ВП № 43070520, створеного 01 квітня 2013 року і до якого входять виконавчі провадження ВП №№ 37066512, 37128907, 39045340, 39978405, 39978521, 39984128, 43070520 (а.с.80-82).
24 квітня, 26 липня та 17 жовтня 2013 року старший державний виконавець ВДВС Лукін В.В. здійснював вихід за місцем мешкання боржника ОСОБА_1, однак ніхто двері не відкрив, що унеможливило встановлення майнового стану боржника, зі слів сусідів, за адресою, наведеною у виконавчих документах, боржник не проживає, про що складені акти державного виконавця (а.с.50-52).
29 квітня та 27 вересня 2013 року державний виконавець звертався із запитами до ВРЕР м. Горлівки УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, в якому просив повідомити про наявність автотранспортних засобів, зареєстрованих за ОСОБА_1, на які отримав відповідь, що транспортні засоби на ім'я боржника не зареєстровані (а.с.59-60).
12 та 16 грудня 2013 року ВДВС звернувся до Центрально-Міського відділення Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області із запитами за № 15319/0538 і № 15648/0538, в яких просив надати інформацію про наявність рахунків у банках чи інших фінансових установах, зареєстрованих за боржниками згідно з наведеним переліком (а.с.40-41).
Докази отримання відповідачем відомостей про наявність у ОСОБА_1 відкритих рахунків у банківських та фінансових установах суду не надані.
12 та 16 грудня 2013 року ВДВС звернувся до Управління Держкомзему у м. Горлівка Донецької області із запитами за № 15308/0538 та № 15647/0538 про надання інформації про наявність земельних ділянок зареєстрованих за боржниками згідно з переліком (а.с.42-43).
Листами від 19 грудня 2013 року № 01-10/5096 та від 26 грудня 2013 року № 01-10/5159 Управління Держземагентства у м. Горлівка повернуло вказані вище запити відповідача на доопрацювання, відомості про майновий стан боржників надані не були (а.с.48-49).
29 січня 2014 року відповідач звернувся до Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради із запитом № 942/05-38 про надання інформації щодо наявності факту отримання боржниками виплат, соціальної допомоги, субсидій тощо згідно з вказаним переліком (а.с.44).
29 січня 2014 року відповідач звернувся до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівка з листом № 944/05-38, в якому просив надати відомості щодо фактів отримання виплат, соціальної допомоги тощо відповідно до переліку боржників (а.с.45).
Листом від 07 лютого 2014 року № 0105/12-617 Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки відмовило державному виконавцю у наданні запитуваної ним інформації з посиланням на її конфіденційний характер (а.с.54).
29 січня 2014 року ВДВС звернувся до Міського центру зайнятості м. Горлівка із запитом № 943/05-38 про надання інформації щодо наявності факту отримання виплат, соціальної допомоги тощо відповідно до переліку боржників (а.с.46).
Листом від 03 лютого 2014 року № 01/227 Горлівський міський центр зайнятості відмовив державному виконавцю у наданні запитуваної ним інформації з посиланням на законодавство про захист персональних даних (а.с.55-56).
29 січня 2014 року відповідач звернувся до Управління Держземагентства у м. Горлівка з листом за № 941/05-38, в якому просив повідомити інформацію про наявність земельних ділянок, зареєстрованих за боржниками згідно з переліком (а.с.47).
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 54796628 від 22 квітня 2014 року, відомості щодо наявності у ОСОБА_1 речових прав на нерухоме майно у державному реєстрі відсутні (а.с.57).
Докази, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надані.
Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.
Завданням адміністративного судочинства, зокрема, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких дій Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (ч.ч.1-2 ст.2 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Судом встановлено, в рамках зведеного виконавчого провадження ВП № 43070520 здійснюється примусове виконання вимог УПФУ та органів доходів і зборів, із позовною заявою звернулося УПФУ, яке є стягувачем у цих виконавчих провадженнях, що, з огляду на положення ч.5 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» та п.п.2-3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», викладеної в редакції постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2012 року № 5 (із змінами та доповненнями), зумовлює висновок, що справу № 805/2660/14 належить розглядати за правилами адміністративного судочинства з урахуванням особливостей, встановлених ст.181 КАС України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, що передбачено ч.3 ст.2 КАС України.
Згідно з приписами ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Положення ст.1, ч.2 ст.4 Закону України «Про державну виконавчу службу» 24 березня 1998 року № 202/98-ВР (далі - Закон № 202/98-ВР), ч.ч.1-2 ст.2, ч.ч.1-3 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606), а також п.7 ч.1 ст.2 КАС України, свідчать, що ВДВС та його державні виконавці є суб'єктами владних повноважень, як наслідок, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності цих суб'єктів суд має перевірити їх відповідність критеріям, наведеним у ч.3 ст.2 КАС України.
Згідно з приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч.2 ст.2 Закону № 606 примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом 202/98-ВР.
Як вбачається з ч.ч.1, 3 ст.6 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з ч.1 ст.11 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Наведені норми свідчать, що державний виконавець зобов'язаний забезпечити реальне виконання виконавчого документа шляхом своєчасного і в повному обсязі виконання виконавчих дій, не допускаючи при цьому порушення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.27 Закону № 606 у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Отже, не отримавши від боржника документального підтвердження добровільного виконання постанов УПФУ, державний виконавець зобов'язаний був розпочати їх примусове виконання.
Згідно з Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5) організацію розшуку майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцем проживання боржника.
Матеріали справи, свідчать про те, що державним виконавцем вчинені дії, спрямовані розшук майна боржникам, встановлення його місця проживання, здійснені виходи за місцем проживання ОСОБА_1. При цьому, майно та кошти, на які могло бути звернено стягнення, виявлені не були.
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону № 606 державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Згідно з положеннями ст.32 Закону № 606 заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.
Реалізуючи положення ст.ст.11, 32 Закону № 606, державний виконавець виносив постанови про арешт майна боржника тощо.
Згідно з ч.1 ст.30 Закону № 606 державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із ст.49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із ст.47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із ст.48 цього Закону.
Ч.2 ст.30 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.
Відповідно до ст.33 Закону № 606 у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.
Згідно з п.3.8.1. Інструкції № 512/5 виконання зведеного виконавчого провадження розпочинається постановою про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження. Про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виноситься постанова, копія якої зберігається у зведеному виконавчому провадженні. Виконавчі провадження щодо одного боржника об'єднуються у зведене виконавче провадження або приєднуються до зведеного виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку, наданого боржнику для самостійного виконання.
Судом встановлено, що виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ суми боргу об'єднані у зведене виконавче провадження ВП № 43070520, створеного 01 квітня 2014 року.
Наявні у справі письмові докази свідчать про те, що останнє виконавче провадження, а саме ВП № ВП № 42707420 з примусового виконання вимоги Центрально-Міського відділення Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 14 січня 2014 року № 4012-17 про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу в розмірі 1 194,03 грн. приєднане до зведеного виконавчого провадження ВП № 43070520, яке перебуває у веденні відповідача 07 квітня 2014 року.
Докази приєднання інших виконавчих проваджень до зведеного виконавчого провадження ВП № 43070520 після 07 квітня 2014 року суду не надані. Докази відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника суду також не надані.
Отже, шестимісячний строк провадження виконавчих дій має обчислюватися з 07 квітня 2014 року. При цьому відповідно до ч.2 ст.30 Закону № 606 до цього строку не зараховується час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника.
Таким чином, на час звернення позивача до суду із вказаним позовом та на час судового розгляду строк провадження виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні ВП № 43070520 не сплинув.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги УПФУ задоволенню не підлягають.
Такий висновок ґрунтується на тому, що в ході судового розгляду не знайшли підтвердження доводи позивача про те, що державним виконавцем допущена бездіяльність у зведеному виконавчому провадженні ВП № 43070520.
Наведені позивачем в обґрунтування заявлених вимог доводи, стосовно того, що державним виконавцем не були надіслані запити до МЕРВ, ДПІ, відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно; не проводився вихід за адресою боржника; а також про те, що строк здійснення виконавчого провадження сплинув, спростовані наявними у справі письмовими доказами.
Крім того, зі змісту ч.3 ст.11 Закону № 606 слідує що, дії, які позивач просить зобов'язати вчинити відповідача, є правами державного виконавця, якими він користується у виконавчому провадженні для виконання передбаченого ч.1 ст.11 Закону № 606 обов'язку - вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Суд відзначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав фізичних та юридичних осіб від порушень з боку органу державної влади або його посадової особи в сфері публічно-правових відносин.
Водночас, вирішуючи адміністративну справу, суд не повноважний замість державного виконавця визначати які саме виконавчі дії слід вчинити у конкретному виконавчому провадженні з метою забезпечення своєчасного і повного виконання виконавчого документа. Тим більше, що обираючи ті чи інші виконавчі дії або користуючись правами, передбаченими ч.3 ст.11 Закону № 606, державний виконавець має враховувати фактичні обставини, які існують у тому чи іншому виконавчому провадженні, зокрема наявність у боржника грошових коштів або майна, на яке може бути звернено стягнення, наявність рахунків, відкритих у банківських та інших фінансових установах, факт отримання боржником заробітної плати, пенсії, наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон, неявка до ВДВС на виклик державного виконавця тощо.
Відповідно до ст.94 КАС України та Закону України «Про судовий збір» судові витрати присудженню не підлягають.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2-15, 17-20, 23, 26, 69-72, 94, 98, 159-163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
1. У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
2. Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті.
3. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
4. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
5. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кравченко Т.О.