Справа № 569/3653/14-ц
18 червня 2014 року
Рiвненський мiський суд Рівненської області в особi суддi Куцоконя Ю.П.,
з участю: секретаря судового засідання Ющук О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в мiстi Рiвному
справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» про стягнення компенсації за порушення авторського права на твір, -
ОСОБА_2 звернулася до Рівненського міського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» (далі - ТзОВ «Експансія») в особі відокремленого підрозділу Рівненської філії ТзОВ «Експансія» про стягнення компенсації за порушення авторського права на твір, в якому просить суд стягнути з ТзОВ «Експансія» на користь ОСОБА_2 компенсацію за порушення виключних майнових авторських прав, яке полягає у публічному показі упаковки сосисок під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», а також за порушення виключних майнових авторських прав, яке полягає у розповсюдженні (продажі) однієї упаковки сосисок під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» за фіскальним чеком № 51/94/84 від 08.02.2014 року, (каса № 9 (ОСОБА_3); ціна за упаковку вагою 0,556 кг. 35,62 грн. із загальною сумою витрат за чеком 51,37 грн.) у розмірі по 10 мінімальних розмірів заробітних плат, встановлених законом на час ухвалення рішення у справі, замість відшкодування збитків та стягнення доходу.
Представник позивача ОСОБА_4 подала суду письмову заяву, в якій підтримала позовні вимоги у повному обсязі і просить суд їх задовольнити. Також просить суд розгляд справи провести без участі представників позивача і, у разі неявки відповідача, не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
Представник ТзОВ «Експансія» в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином. Заперечення проти позову відповідач не подав. Повідомлення про причини неявки представника від відповідача не надійшло.
Дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.
Судом встановлено, що у 1979 році позивач ОСОБА_2 створила літературний твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» (українською мовою) та однойменний літературний персонаж. У 1980 році літературний персонаж «ІНФОРМАЦІЯ_1» було вперше адаптовано в анімаційному фільмі, з однойменною назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» (рос.)/ «ІНФОРМАЦІЯ_1» (укр.), а у 1989 році було випущено у світ анімаційний фільм «ІНФОРМАЦІЯ_2» українською та російською мовами. Дані анімаційні фільми були створені на кіностудії «Київнаукфільм», що підтверджується листом Української кіностудії анімаційних фільмів № 256 від 30.09.2003 року. Автором сценарію в титрах анімаційних фільмів «ІНФОРМАЦІЯ_1» (рос.)/ «ІНФОРМАЦІЯ_1» (укр.) та «ІНФОРМАЦІЯ_2» вказано особу позивача. Даний факт є загальновідомим та не потребує додаткового доказування.
Відповідно до чинного на час створення анімаційного фільму законодавства (статті 483 ЦК УРСР) авторське право на кінофільм належало підприємству, яке здійснило зйомку, а авторові сценарію, художнику постановникові та авторам інших творів, які увійшли складовою частиною у фільм, належало авторське право кожному на свій твір.
Таким чином, авторські майнові права на фільм належать кіностудії «Укранімафільм» (правонаступник кіностудії «Київнаукфільм»), а позивачу належать авторське немайнове право та виключні майнові авторські права на літературний твір, літературний персонаж та його оригінальну назву «ІНФОРМАЦІЯ_1» (рос.) та «ІНФОРМАЦІЯ_1» (укр.).
Літературний твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» та однойменний з ним головний герой (персонаж) даного твору є відомими в Україні. Суд визнає, що даний факт є загальновідомим, а тому, відповідно до частини другої статті 61 ЦПК України, не потребує доказування.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі - Закон № 3792-ХІІ) частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.
Таким чином, самостійними об'єктами, які підлягають правовій охороні авторським правом є оригінальна назва літературного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» (рос.)/ «ІНФОРМАЦІЯ_1» (укр.) та однойменна назва літературного персонажа цього твору. Слід зазначити, що літературний твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» (рос.)/ «ІНФОРМАЦІЯ_1» (укр.), його індивідуальна фантазійна назва та ім'я головного персонажа є добре відомими творами в Україні - даний факт є загальновідомим, окрім того, він вже встановлений національними судами та не потребує додаткового доказування (копії відповідних судових рішень додано позивачем до позовної заяви).
Оригінальність назви літературного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» підтверджується наявними та дослідженими судом письмовими доказами у справі: висновками державних спеціалізованих експертних установ Міністерства юстиції України - Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз та Науково-дослідного центру судових експертиз з питань інтелектуальної власності (за зоною регіонального обслуговування Рівненської області), складеними атестованими судовими експертами за експертною спеціальністю 13.1.1 «Дослідження, пов'язані з літературними, художніми творами та інші», а також висновками, викладеними у звіті вчених-мовознавців Рівненського інституту слов'янознавства Київського славістичного університету.
Відповідно до статті 437 ЦК України, частини другої статті 11 Закону № 3792-ХІІ, авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.
Одночасно, частиною п'ятою статті 11 Закону № 3792-ХІІ визначено, що суб'єкт авторського права для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах.
Позивач, користуючись своїм правом на реєстрацію авторського права, зареєстрував свої авторські права у Державному департаменті інтелектуальної власності і отримав свідоцтво від 11.05.2004 року НОМЕР_1 про державну реєстрацію авторського права на літературний твір ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить відповідне свідоцтво про державну реєстрацію авторського права на твір.
Судом також встановлено, що 08.02.2014 року представник позивача ОСОБА_4 придбала у гіпермаркеті (магазині) FOZZY ТзОВ «Експансія (м.Рівне, вул.Курчатова,9) товар - сосиски під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1». Виробником даного товару вказано Житомирський м'ясокомбінат. Вказані обставини підтверджуються наданими позивачем та дослідженими судом доказами, а саме: фіскальним чеком № 51/94/84 від 08.02.2014 року, упаковкою товару, а також відеозаписом, зробленим представником позивача.
Таким чином, виробник товару - Житомирський м'ясокомбінат відтворив оригінальну назву відомого в Україні літературного твору та ім'я персонажа з нього «ІНФОРМАЦІЯ_1» (укр. мовою варіант твору), позначає такою назвою сосиски власного виробництва, зокрема, наносить їх на індивідуальні упаковки сосисок «ІНФОРМАЦІЯ_1», що були придбані представником позивача у супермаркеті ФОЗЗІ у м.Рівне.
Використання творів дозволяється виключно з дозволу суб'єкта авторського права (позивача), крім випадків вільного використання, виключний перелік яких наведено у статтях 21-25 Закону № 3792-ХІІ (ст.443 ЦК України). Оригінальна назва твору підлягає правовій охороні на правах об'єкта авторського права, й розглядається як самостійний твір.
Жодного дозволу на відтворення назви персонажа «ІНФОРМАЦІЯ_1» та назви однойменного літературного твору виробнику - Житомирському м'ясокомбінату, та, відповідно, і дозволу відповідачу - ТзОВ «Експансія» - дозволу на публічний показ та реалізацію (продаж) товарів під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» (на етикетках якого відтворено контрафактний примірник твору) позивач не надавав.
Виробник - Житомирський м'ясокомбінат порушив майнове право позивача на використання оригінальної назви літературного твору та ім'я головного персонажа з нього «ІНФОРМАЦІЯ_1» шляхом її відтворення на товарах (сосисках) власного виробництва.
Відповідач, як продавець товару, як посередник між виробником та кінцевим споживачем товару, допустив порушення майнового права на використання твору шляхом його публічного показу (виставлення товару на власних вітринах) та розповсюдження (продаж) контрафактного товару (пункт 7 частини першої статті 441 ЦК України).
Етикетка, на якій відтворено твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» (назва твору та персонажу), є невід'ємною частиною упаковки товару під власною назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» (сосисок). Вартість виготовлення етикетки включена до загальної вартості товару, тому опосередковано, окрім самого товару здійснюється й продаж контрафактного примірника твору, який відтворений на упакуванні такого товару та відповідає назві такого товару, кінцевим споживачам такого товару.
Частиною першою статті 41 Конституції України передбачено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності.
Згідно з частиною першою статті 54 Конституції України, громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.
Відповідно до частини другої статті 54 Конституції, кожен громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.
Відповідно до роз'яснень, наведених у пункті 43 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 року № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» (далі - Постанова Пленуму ВСУ № 5) під контрафактними примірниками твору, фонограми, відеограми, програм організацій мовлення розуміються примірники об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, які виготовлені, відтворені, опубліковані і (або) розповсюджені з порушенням авторського права і (або) суміжних прав (особистих немайнових і (або) майнових), у тому числі примірники захищених в Україні зазначених об'єктів, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, у яких ці об'єкти ніколи не охоронялися або перестали охоронятися.
Згідно роз'яснень, наведених у пункті 44 Постанови Пленуму ВСУ № 5, відповідно до пункту «б» статті 50 Закону № 3792-XII розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту. Особа, яка розповсюджує об'єкти авторського права і (або) суміжних прав без дозволу суб'єкта такого права, несе відповідальність за порушення виключних прав на цей твір і в тому випадку, коли контрафактну продукцію нею отримано за договорами з третіми особами.
На індивідуальні упаковки сосисок, придбані представником позивача у відповідача, нанесено контрафактні примірники твору, тому розповсюдження таких товарів у вказаних упаковках є порушенням авторського права позивача.
Відповідно до роз'яснень, наведених у пункті 11 Постанови Пленуму ВСУ № 5, належним відповідачем у справі про захист авторського права і (або) суміжних прав є особа, яка своїми діями порушила особисті немайнові чи майнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.
Згідно статей 440,443 ЦК України, частини першої статті 15 та частини першої статті 32 Закону № 3792-ХІІ до майнових прав автора належить виключне право на використання твору, а також виключне право надавати дозвіл або забороняти використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами іншими особами.
Відповідно до пунктів 2,7 частини першої, частини другої статті 441 ЦК України, використанням твору є його відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі, продаж тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.
Стаття 1 Закону № 3792-ХІІ визначає, що розповсюдження об'єктів авторського права - це будь-яка дія, за допомогою якої об'єкти авторського права безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці.
Положення частини третьої статті 15 Закону № 3792-ХІІ визначають, що виключне право автора на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти відтворення творів (пункт 1), публічну демонстрацію і публічний показ (пункт 3). Цей перелік не є вичерпним.
Відповідно до пунктів «а», «д» статті 50 Закону № 3792-XII порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтею 14 Закону № 3792-XII, та їх майнові права, визначені статтею 15 Закону № 3792-XII, а також вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав.
Згідно пункту «г» частини другої статті 52 Закону № 3792-XII суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
Позивач просить стягнути з відповідача за вчинення порушення майнових авторське право та незаконне розповсюдження порції сосисок «ІНФОРМАЦІЯ_1» за фіскальним чеком № 51/94/84 від 08.02.2014 року, (каса № 9 (ОСОБА_3) ціна за упаковку вагою 0,556 кг. 35,62 грн. загальна сума покупки за чеком 51,37 грн.) на етикетках яких розміщено самостійну частину літературного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» (назву твору та ім'я його персонажа) мінімальну компенсацію у розмірі по 10 мінімальних розмірів заробітних плат за кожне порушення (як за публічний показ, так і за розповсюдження (продаж) сосисок під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1»).
Судом встановлено, що позивачу належать немайнові та виключні майнові права на літературний твір «ІНФОРМАЦІЯ_1». Назва цього твору охороняється окремо від нього та може використовуватися самостійно. Відповідачем було незаконно здійснено публічний показ та розповсюдження об'єкта авторського права без дозволу на таке використання твору від правовласника. Відповідачем не виплачувалася будь-яка грошова винагорода за використання твору, чим позивачу заподіяно шкоду.
Зазначаючи у позовних вимогах про стягнення компенсації за порушення авторського права замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, позивач звільняється від обов'язку доведення розміру збитків, які йому завдані від неправомірного використання твору. Така компенсація підлягає присудженню у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права.
Суд визнає, що і здійснення публічного показу твору, і продаж його контрафактних примірників є окремими (самостійними) порушеннями авторського права позивача.
Враховувати встановлені по справі обставини та загальні засади цивільного законодавства, встановлені статтею 3 ЦК України, вимоги позивача про стягнення компенсації у мінімальному розмірі, встановленому законодавством (пункт «г» частини другої статті 52 Закону № 3792-XII), суд визнає справедливими та розумними, а тому вони підлягають задоволенню.
Розмір мінімальної заробітної плати в України на час ухвалення судового рішення становить 1218 грн. Таким чином, стягненню підлягає компенсація у розмірі по 12180 грн за кожне порушення виключних майнових авторських прав.
При цьому суд враховує роз'яснення, наведені у пункті 42 Постанови Пленуму ВСУ № 5, згідно яких при вирішенні відповідних спорів судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Для визначення суми такої компенсації, яка є адекватною порушенню, суд має дослідити: факт порушення майнових прав та яке саме порушення допущено; об'єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об'єкта авторського права і (або) суміжних прав; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об'єктів); розмір доходу, отриманий унаслідок правопорушення; кількість осіб, право яких порушено; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо.
Керуючись ст.ст.3,10,11,60,88,209,212,214,215,218,223,224,225,226,233,292, 294 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» про стягнення компенсації за порушення авторського права на твір задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» на користь ОСОБА_2 компенсацію за порушення виключних майнових авторських прав, яке полягає у публічному показі упаковки сосисок під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» за фіскальним чеком № 51/94/84 від 08.02.2014 року, у розмірі 12180 (дванадцять тисяч сто вісімдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» на користь ОСОБА_2 компенсацію за порушення виключних майнових авторських прав, яке полягає у розповсюдженні (продажу) однієї упаковки сосисок під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» за фіскальним чеком № 51/94/84 від 08.02.2014 року, у розмірі 12180 (дванадцять тисяч сто вісімдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» на користь ОСОБА_2 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок судових витрат по справі, що складаються з судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляцiйного суду Рівненської області через Рiвненський мiський суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: Куцоконь Ю.П.