12 червня 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді - Шимківа С.С.,
суддів - Бондаренко Н.В., Хилевича С.В.,
секретар судового засідання - Ковальчук Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 29 квітня 2014 року у справі за позовом ТзОВ "Рівнетеплоенерго" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги,-
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 29 квітня 2014 року задоволено частково позовні вимоги товариства з обмежною відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТзОВ "Рівнетеплоенерго" 15 744 грн. 37 коп. заборгованості за надані послуги з теплопостачання та підігріву води в рівних частках, а саме по 7 872 грн. 18 коп. з кожного.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Рівнетеплоенерго" 1 156 грн. 47 коп. - 3% річних в рівних частках по 578 грн. 23 коп. з кожного та 935 грн. 91 коп. - інфляційних втрат в рівних частках, а саме по 467 грн. 95 коп. з кожного та 243 грн. 60 коп. - судових витрат в рівних частках по 121 грн. 80 коп. - з кожного.
Вважаючи рішення суду таким, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі зазначає, що він виселився із квартири після розірвання шлюбу, а тому вважає безпідставним стягнення витрат на утримання квартири.
Договір про реструктуризацію заборгованості був підписаний ОСОБА_2 04 березня 2010 року, тобто після розірвання шлюбу та виселення його з квартири.
Відтак, вважає, що укладення договору реструктуризації підтверджує факт визнання ОСОБА_2 заборгованості за попередній період але не свідчить про переривання перебігу строків позовної давності при стягненні з нього цієї заборгованості.
Справа № 569/1709/14-ц Головуючий в суді І інстанції - Кучина Н.Г.
Провадження № 22-ц-787/1253/2014 Суддя-доповідач - Шимків С.С.
Також зазначає, що не може довести, що ОСОБА_2 погодилася самостійно сплачувати всі комунальні послуги. Згодний сплатити свою частину витрат за надані послуги з теплопостачання за три останні роки з врахуванням строків позовної давності, що становить 3 641 грн. 23 коп..
Посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову стосовно нього - відмовити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Судовим наказом Рівненського міського суду № 569/9938/13-ц від 13 червня 2013 року з ОСОБА_1 на користь КП РМР "Теплотранссервіс" було стягнено 17 486 грн. 96 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію включно з нарахованими інфляційними втратами, 3% річних та судовим збором.
Ухвалою Рівненського міського суду від 26 липня 2013 року у справі № 569/13208/13-ц відповідний судовий наказ було скасовано (а.с. 11).
Рішенням Рівненської міської ради від 04 липня 2013 №3159 ТзОВ "Рівнетеплоенерго" було визнано переможцем конкурсу на право оренди цілісного майнового комплексу КП РМР "Теплотранссервіс".
На виконання даного рішення 25 липня 2013 року між Рівненською міською радою та ТзОВ "Рівнетеплоенерго" було укладено договір оренди об'єкта централізованого теплопостачання цілісного, майнового комплексу Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради (згідно статті 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар стає правонаступником прав та обов'язків підприємства відловідно до договору оренди).
22 серпня 2013 року додатково було укладено договір про відступлення права вимоги № 997, згідно якого КП РМР "Теплотранссервіс" передало, а ТзОВ "Рівнетеплоенерго" прийняло право вимоги, яке виникло на підставі договорів за якими КП РМР "Теплотранссервіс" надавалися населенню послуги централізованого опалення та підігріву води, укладених з фізичними особами-споживачами, включаючи вимоги щодо стягнення заборгованості заявлені в судовому порядку, та на підставі фактичного надання таких послуг, що підтверджується абонентським обліком, у тому числі права вимоги щодо стягненим всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних невиконанням або неналежним виконанням споживачами своїх зобов'язань.
Таким чином, починаючи з 22 серпня 2013 року, ТзОВ "Рівнетеплоенерго» здійснює надання послуг централізованого опалення та підігріву води споживачам, які раніше обслуговувались КП РМР "Теплотранссервіс" та отримало право вимоги сплати заборгованості за надані КП РМР "Теплотранссервіс" в попередніх періодах за послуги теплопостачання.
Квартира АДРЕСА_1 в місті Рівне, за опалення якої стягується заборгованість, придбана ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час перебування в шлюбі - 05 липня 1995 року (а.с. 42).
Відповідно до ст. 22 Кодексу про шлюб і сімє'ю України (1969 року), чинного на момент набуття права власності на квартиру, майно нажите подружжям за час шлюбу, є його сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2
У відповідності до ст. 28 КпШС України (1969 року) у разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.
Таким чином, виходячи з вимог чинного, на момент набуття права власності, законодавства, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належало по 1/2 частини зазначеної квартири.
31 серпня 2009 року шлюб між сторонами було розірвано рішенням Рівненського міського суду ( а.с. 46).
ОСОБА_1 знятий з реєстраційного обліку АДРЕСА_2 - 20 квітня 2011 року, що підтверджується копією паспорта ( а.с. 40). Припинив він своє право власності на вказану квартиру лише 27 листопада 2013 року, уклавши відповідний договір дарування (а.с. 43).
Заборгованість за послуги з теплопостачання та підігріву води виникла у період з 2004 року по 2013 рік, тобто у період коли ОСОБА_1 був співвласником майна.
ТзОВ "Рівнетеплоенерго" здійснює відпуск теплової енергії для опалення та гарячого теплопостачання у житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3, (особовий рахунок НОМЕР_1), наймачами (співвласниками) якого були ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Згідно статті 67 Житлового кодексу України розмір щомісячної плати за надані послуги встановлюється за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до ст. 68 Житлового кодексу України, п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", ч.ч. 1, 2 ст. 10 ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду" - утримання приватизованих квартир здійснюється за рахунок коштів їх власників, квартиронаймач (власник) зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги, у строки встановлені договором або законом.
Згідно п. 18 Постанови КМУ № 630 від 21 липня 2005 року "Про затвердження правил надання населенню послуг з централізованого опалення постачання холодної гарячої води і водовідведення", - плата за послуги вноситься щомісяця, не пізніше 20 -го числа місяця, що настає за розрахунковим.
Згідно ст.ст. 319, 322 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок власника утримувати майно, що йому належить.
За правилами ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори, інші правочини, а також юридичні факти, зокрема і факт надання послуг.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, та за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Внаслідок порушення відповідачами своїх зобов'язань щодо своєчасного внесення поточних платежів, за ними рахується заборгованість за надані послуги з теплопостачання перед позивачем у розмірі 15 744 грн. 37 коп..
Заборгованість підлягає стягненню з відповідачів в рівних частках, оскільки останні були співвласниками майна і їм належало по 1/2 частини квартири, у період за який стягується заборгованість.
Частиною другою ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Також підлягають стягненню з відповідачів в рівних частках, а саме по: 578 грн. 23 коп. - три проценти річних та по 467 грн. 95 коп - інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
04 березня 2010 року, ОСОБА_2, як співвласниця квартири АДРЕСА_1, підписала договір № 39126560 реструктуризації заборгованості за послуги опалення та підігрів води ( а.с. 8), що свідчить про переривання перебігу позовної давності.
Приведені в апеляційній скарзі доводи позивача щодо неповного з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки всі вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.
Підстав для зміни чи скасування рішення немає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 29 квітня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.
Головуючий-суддя Шимків С.С.
Судді: Бондаренко Н.В.
Хилевич С.В.