Справа № 569/5228/13-к
11 червня 2014 року Рівненський міський суд Рівненської області
в особі судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне кримінальну справу по обвинуваченню :
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Рівне, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, не працюючого, пенсіонера, проживаючого в АДРЕСА_1 , судимого 28.11.2013 року Гощанським районним судом Рівненської області за ч.2 ст.127 КК України до 7 років позбавлення волі з позбавлення спеціального звання, у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.364, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.2 ст.190 КК України;
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Костополя Рівненської області, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, працюючого курсовим офіцером Рівненського вищого професійного училища Державної департаменту служби охорони при МВС України, проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.364, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.2 ст.190 КК України, -
З матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_6 працюючи на посаді старшого оперуповноваженого 2-го відділення ВКР Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області (згідно наказу начальника МВС України в Рівненській області № 103 о/с від 09.07.2003 року) та ОСОБА_7 працюючи на посаді оперуповноваженого 1-го відділення ВКР Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області (згідно наказу начальника МВС України в Рівненській області № 186 о/с від 17.12.2003 року), обвинувачуються в тому, що вони, будучи службовими особами, що виконують функції представників влади, у період часу з 31.01.2005 по 17.02.2005 року, неналежно виконуючи свої службові обов'язки, в особистих, корисливих інтересах, за попередньою змовою між собою, допустили службову недбалість, внаслідок чого заподіяно істотну шкоду інтересам громадян та держави, зокрема, з порушенням вимог п.5 ст.11 Закону України "Про міліцію", ст.263 Кодексу України про адміністративне правопорушення затримали потерпілого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 по підозрі у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.263 КУАП, тобто за вчиненні незаконних дій з наркотичними засобами, що призвело до безпідставного утримання ОСОБА_10 та ОСОБА_9 в приймальнику-розподільнику протягом 3 діб.
Таким чином, своїми діями, які виразились в умисному, в особистих інтересах, використанні влади всупереч інтересам служби, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, внаслідок чого заподіяно істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та держави, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчинили злочин, передбачений ч.2 ст.28, ч.1 ст. 364 КК України.
При цьому, в складених підсудними офіційних документах були відображені недостовірні відомості щодо присутності понятих при проведенні огляду та вилученні у затриманих ОСОБА_10 та ОСОБА_9 цигарок з вмістом наркотичних засобів.
Своїми умисними діями, які виразились в службовому підробленні, тобто внесенні службовими особами до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складанні та видачі завідомо неправдивих документів, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за попередньою змовою групою осіб вчинили злочин передбачений ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
Крім того, підсудним інкримінується протиправне незаконне заволодіння належними потерпілому ОСОБА_9 та ОСОБА_11 коштами в сумі 1050 грн. та 100 доларів, що відповідає курсу НБУ - 529 грн. 91 коп., а всього на загальну суму 1529 грн. 91 коп.
Вказані дії інкриміновані підсудним як вчинення заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто як вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст.190 КК України.
Таким чином, дії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кваліфіковані за ст. ч.2 ст.28, ч.1 ст.364, як зловживання владою, тобто умисному, в особистих інтересах, використанні влади всупереч інтересам служби, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, внаслідок чого заподіяно істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та держави ; за ст.ст. 28 ч.2, 366 ч.1, як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складання та видача завідомо неправдивих документів, за попередньою змовою групою осіб; за ч.2 ст.190 КК України, як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
В ході судового розгляду справи підсудний ОСОБА_6 надав суду письмову заяву, в якій винуватим себе у вчиненні злочинів по суті обвинувачення не визнав, однак не заперечував проти звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за інкриміновані йому невеликої та середньої тяжкості діяння на підставі ст. 49 КК України.
Підсудний ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_4 підтримали надану суду заяву, просять вирішити питання про закриття кримінальної справи щодо нього та звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням п'ятирічного строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за статтями обвинувачення, які відносяться до злочинів невеликої і середньої тяжкості.
Підсудний ОСОБА_7 також надав суду письмову заяву, в якій винуватим себе у вчиненні злочинів по суті обвинувачення не визнав, однак не заперечує проти звільнення його від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за інкриміновані невеликої та середньої тяжкості діяння на підставі ст. 49 КК України.
Підсудний ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_5 підтримали надану суду заяву, просять вирішити питання про закриття кримінальної справи та звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням п'ятирічного строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за статтями обвинувачення, які відносяться до злочинів невеликої і середньої тяжкості.
Згідно письмових заяв ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 вбачається, що претензій матеріального чи морального характеру до підсудних, вищевказані потерпілі не мають, не заперечують проти задоволення заяви про закриття кримінальної справи та звільнення підсудних від кримінальної відповідальності за строками давності давністю.
Прокурор в судовому засіданні ОСОБА_3 не заперечує проти звільнення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення таких до кримінальної відповідальності, відповідно ст. 49 КК України, вважаючи наявними передбачені законом підстави для задоволення заяв підсудних.
Суд, дослідивши заяви підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , заслухавши думку прокурора та захисників про застосування до підсудних строку давності притягнення до кримінальної відповідальності приходить до наступного висновку.
Встановлено, що 23 грудня 2005 року порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України, 06.02.2006 року відносно ОСОБА_6 порушено кримінальну справу за фактом перевищення службових повноважень щодо незаконного затримання ОСОБА_10 та ОСОБА_9 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 365 КК України, 20.06.2006 року вказані справи об'єднані в одне провадження (т.№1, а.с. 1-5). 10.07.2006 року кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України закрита на підставі ст..213 КПК України, у зв'язку із недоведеністю вини обвинуваченого. Так, 10.07.2008 року ОСОБА_6 пред'явлене обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 365 КК України. 11.10.2006 року кримінальна справа постановою прокурора направлена на додаткове розслідування. 27.11.2006 року порушено кримінальну справу стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч.2 ст.366 КК України та стосовно ОСОБА_7 за ч.3 ст. 365 КК України 25.12.2006 року кримінальну справу порушено за ч.2 ст.190 КК України. 19.02.2007 року досудовим слідством дії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перекваліфіковані на ч.3 ст. 364 КК України (т.3.а.с.20) та на ч.2 ст.366 (т.3 а.с.19). 21.02.2007 року пред'явлене остаточне обвинувачення (а.с. 169,183 т.4). 26.04.2007 року обвинувальний висновок затверджено та кримінальну справу направлено для розгляду по суті до суду. 08.10.2009 року Рівненським міським судом винесено обвинувальний вирок щодо ОСОБА_6 і ОСОБА_7 в кримінальній справі. Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 28.04.2010 року вирок суду першої інстанції скасований, справа повернута на додаткове розслідування до прокуратури Рівненської області.
07.06.2010 року встановлений строк досудового слідства в кримінальній справі та вона прийнята до провадження слідчого, розпочато розслідування. 07.06.2010 року злочинні дії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перекваліфіковані на ч.3 ст.364, ч.1 ст.366 та порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
11.06.2010 року обвинуваченому ОСОБА_7 пред'явлене обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. ч.2 ст.28, ч.3 ст.364, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.2 ст.190 КК України та обрано обвинуваченим запобіжний захід - підписку про невиїзд.
18.06.2010 року обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 перепред'явлене обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. ч.2 ст.28, ч.3 ст.364, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.2 ст.190 КК України.
Вимоги ст.ст.218-220 КПК України виконані протягом 05.07.2010 -26.10.2010 року, 26.10.2010 року складений та 04.11.2010 року затверджений обвинувальний висновок.
08.11 2010 Року кримінальна справа надійшла до Рівненського міського суду для розгляду її по суті.
В ході судового розгляду кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч.3 ст. 364; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366; ч. 2 ст. 190 КК України постановою старшого прокурора відділу організації участі прокурорів у кримінальному провадженні в суді постановою прокурором Рівненської області ОСОБА_12 від 25 грудня 2012 року змінене обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яким дії обвинувачених кваліфіковані за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 367 ч.1, 28 ч.2, 366 ч.1, 190 ч.2 КК України.
Згідно постанови Рівненського міського суду від 29.12.2012 року по справі №1/64/11 кримінальна справа закрита на підставі ст.ст. 11-1, 248 КПК України (1960 року зі змінами та доповненнями), підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звільнені від кримінальної відповідальності у зв"язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Ухвалою апеляційного суду Рівненської області у кримінальній справі № 11/787/137/2013 від 19.03.2013 року постанову Рівненського міського суду в Рівненській області у кримінальній справі № 1/64/11 від 29.12.2012 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд.
В ході судового розгляду даної справи, згідно Постанови про зміну обвинувачення від 04.06.2014 року підсудним ОСОБА_6 та ОСОБА_7 змінено обвинувачення з ч.2 ст.28, ч.3 ст.364, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.2 ст.190 КК України на ч.2 ст.28, ч.1 ст.364, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.2 ст.190 КК України.
Санкція ч. 1 ст. 364 КК України на час інкримінованого діяння була більш м'якою та передбачала покарання у вигляді - виправних робіт на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Санкція ч. 1 ст.366 КК України станом на час інкримінованого діяння була більш м'якою та передбачала покарання у вигляді - штрафу до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або обмеження волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Санкція ч. 2 ст.190 КК України станом на теперішній час залишається незмінною, передбачає покарання у вигляді - штрафу від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, виправні роботи на строк від одного додвох років, або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років.
За ступенем тяжкості, відповідно до п. п.3, 4 ст.12 КК України, злочини передбачені ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України, у яких обвинувачуються ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , відносяться до злочинів невеликої тяжкості; злочин передбачений ч. 2 ст. 190 КК України, у якому обвинувачується ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , відноситься до злочинів середньої тяжкості.
Відповідно ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки -у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки -у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі; п'ять років -у разі вчинення злочину середньої тяжкості.
Передбачений ст. 49 КК України вид звільнення від кримінальної відповідальності застосовується за наявності трьох умов: закінчення зазначених у законі строків; не вчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості; не ухилення особи від слідства і суду.
З матеріалів судового розгляду справи вбачається, що з боку ОСОБА_6 мав місце факт переривання строку давності притягнення до відповідальності шляхом вчиненням 18.06.2008 року нового (тяжкого) злочину, передбаченого ч.2 ст.127 КК України за вчинення якого він був засуджений Гощанським районним судом Рівненської області до 7(семи) років позбавлення волі (справа №1-174/11).
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 18.02.2014 року апеляційна скарга підсудного ОСОБА_6 та прокуратури Рівненської області на рішення Гощанського районного суду була залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, тобто набуло законної сили.
Згідно ч.3 ст.49 КК України "Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частині першій та другій цієї статті особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий чи особливо тяжкий. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин". Перебіг давності вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому злочину не зупинявся, від органів досудового слідства та суду підсудний не ухилявся.
Таким чином, днем переривання ОСОБА_6 строку давності є вчинення ним 18.06.2008 року нового злочину, який відноситься до тяжких. Перебіг строків давності щодо вчинення ним злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.364, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.2 ст.190 КК України почався 18.06.2008 року і закінчився, відповідно за ч.2 ст.28, ч.1 ст.364, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України - 19.06. 2011 року, а за ч.2 ст.190 КК України - 19.06. 2013 року.
З боку підсудного ОСОБА_7 не мало місце зупинення чи переривання строку давності притягнення до відповідальності за інкриміновані йому злочини, а також ухилення від слідства та суду.
Згідно положень ч. 2 ст. 11-1 КПК України - суд в своєму засіданні за наявності підстав, передбачених ч.1 ст.49 КК України, закриває кримінальну справу у зв'язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.
Дослідивши клопотання підсудних і захисників, заслухавши думку прокурора та з'ясувавши позицію потерпілих, дослідивши матеріали кримінальної справи та характеризуючи дані на підсудних, оцінивши встановлені обставини у відповідності до положень чинного законодавства, суд прийшов до висновку про відсутність доказів ухилення ОСОБА_6 і ОСОБА_7 від слідства і суду та про закінчення зазначених ч.1 ст. 49 КК України строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за інкриміновані їм за період січня-лютого 2005 року діяння.
Підсудний ОСОБА_6 , якому роз'яснені сутність і підстави звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, підтримав свою письмову заяву, не заперечує, щоб кримінальну справу було закрито зі звільненням його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Підсудний ОСОБА_7 , якому також роз'яснені сутність і підстави звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст..49 КК України, підтримав свою письмову заяву, не заперечує, щоб кримінальну справу було закрито зі звільненням його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Таким чином, оцінкою вищенаведених встановлених в справі обставини, суд приходить до висновку про наявність передбачених законом сукупності підстав до застосування давності на стадії судового розгляду справи, про необхідність звільнення ОСОБА_6 і ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності, та закриття провадження в кримінальній справи, у зв"язку з закінченням строків давності, відповідно до ст..49 КК України, в порядку ст.ст. 11-1,12, 282 КПК України 1960 року, п.11розділу ХІКПК України, чинного із 20.11.2012 року.
На підставі викладеного, ст. 49 КК України керуючись ст.ст. 11-1,12, 282 КПК України 1960 року, п.11розділу ХІКПК України, суд -
ОСОБА_6 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 28, ч.1 ст.364, ч.2 ст. 28, ч.1 ст.366, ч.2 ст.190 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
ОСОБА_7 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 28, ч.1 ст.364, ч.2 ст. 28, ч.1 ст.366, ч.2 ст.190 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Провадження в кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчинені злочинів, передбачених за ч.2 ст. 28, ч.1 ст.364, ч.2 ст. 28, ч.1 ст.366, ч.2 ст.190 КК України, закрити.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 у вигляді підписки про невиїзд скасувати.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 у вигляді підписки про невиїзд скасувати.
Речові докази по справі :
- Довідку № 168 від 13 лютого 2005 року про дослідження вмісту цигарок ( т. 1а.с.162) ;
- Відношення про дослідження цигарок ( т. 1 а.с. 163) ;
- Довідку про дослідження № 242 від 19 лютого 2005 року про дослідження вмісту цигарок (т. 1 1а.с. 171;
- Відношення про дослідження цигарок ( т. 1 а.с. 172);
- Відмовні матеріали відносно ОСОБА_10 та ОСОБА_9 ( т. 1 а.с. 156-173), ( т. 1 а.с. 174 -184) - зберігати в матеріалах кримінальної справи.
- Книгу обліку осіб доставлених в Рівненський МВ УМВС України в Рівненській області;
- Журнал постових відомостей, книгу обліку інформації про злочин;
- Журнал реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються №14682;
- Журнал обліку осіб, що знаходяться в ІТТ № 14586;
- Журнал обліку нарядів № 14416;
- Журнал обліку громадян, які запрошуються до службових приміщень Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області;
- Журнал за №11280 видачі бланків адміністративних протоколів;
- Журнал експертиз, -що зберігаються в прокуратурі Рівненської області /т.3 а.с.182/-повернути для збереження за належністю в Рівненський МВ УМВС України в Рівненській області.
Цивільні позови потерпілих не заявлені.
Арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_7 не накладався.
Постанову слідчого з ОВС СВ прокуратури Рівненської області ОСОБА_13 від 24 лютого 2006 року про накладення арешту на майно ОСОБА_6 (т.1 а.с.245), та постанову старшого слідчого СВ прокуратури Рівненської області ОСОБА_14 від 21 лютого 2007 року про накладення арешту на майно обвинуваченого ОСОБА_6 (т.5, а.с. 66,67) скасувати.
На постанову може бути подана апеляція в апеляційний суд Рівненської області через місцевий суд протягом п"ятнадцяти діб з дня її проголошення.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1