Справа № 2-а/2506/13085/11
Провадження № 6-а/750/147/14
23 червня 2014 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
за участі секретаря Черненко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові подання заступника начальника Деснянського ВДВС Чернігівського МУЮ ОСОБА_2 про зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Заступник начальника Деснянського ВДВС Чернігівського МУЮ ОСОБА_2 звернувся із поданням про зміну способу і порядку виконання постанови Деснянського районного суду міста Чернігова від 28.07.2011 року по адміністративній справі № 2-а/2506/13085/11 в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові здійснити перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності ОСОБА_3 з 18.05.2011 року відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку шести мінімальних пенсій за віком, що розраховується з розміру прожиткового мінімуму встановленого для відповідної категорії населення в сумі 8171,37 грн., але виплата не здійснена в зв'язку з відсутністю бюджетних призначень на виконання рішення суду.
Від Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові через канцелярію суду надішли заперечення проти задоволення заяви, в яких управління вказує на відсутність правових підстав у задоволенні подання.
В судове засідання представник заявника, стягувач та державний виконавець не з'явилися, про час і місце розгляду заяви повідомлені у встановленому законом порядку, суд вважає за можливе розглянути заяву у відсутності учасників і відповідно до ч.1 ст.41 КАСУ фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не проводилось.
Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами п. 2 ч. 4 ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 28.07.2011 року по адміністративній справі № 2-а/2506/13085/11 адміністративний позов ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова про визнання дій неправомірними та зобов'язання перевести пенсію та здійснити виплату задоволено, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Чернігова перевести згідно поданої заяви з 18.05.2011 року пенсію ОСОБА_3 на державну і додаткову пенсію по інвалідності 3 групи згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та здійснити перерахунок пенсії, виходячи з розміру 6 мінімальних пенсій за віком, враховуючи розмір мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за відрахуванням вже сплачених сум.
Виходячи із змісту подання державний виконавець просить змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття цієї постанови. Хоча в адміністративному судочинстві повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної та касаційної інстанцій (ст. 198, 223 КАС України). Крім того, ч. 1 ст. 263 КАС України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.
З матеріалів подання вбачається, що виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Отже, виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції.
Також суд бере до уваги те, що «захист порушеного права у судовому рішенні» і «спосіб виконання судового рішення» не є тотожними поняттями (процесуальними інститутами).
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу.
Розглянувши подане подання, суд приходить до висновку про відсутність виняткових підстав для зміни та встановлення способу виконання рішення суду.
На підставі наведеного, керуючись ст. 263 КАС України, суд, -
В задоволенні подання відмовити.
Ухвала може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя Н.В. Требух