Ухвала від 19.06.2014 по справі 607/1325/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/1325/14-цГоловуючий у 1-й інстанції Процько Я.В.

Провадження № 22-ц/789/740/14 Доповідач - Ходоровський М.В.

Категорія - 44

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2014 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ходоровського М.В.

суддів - Фащевська Н. Є., Щавурська Н. Б.,

при секретарі - Коваль О.І.

з участю - представника ОСОБА_1 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 19 березня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особою такою, що втратила право користування жилим приміщенням

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

Позивачка зазначила, що є власником квартири АДРЕСА_1 в м.Тернополі, у якій зареєстровані вона та її колишній чоловік відповідач ОСОБА_4

Посилаючись на те, що відповідач понад один рік не проживає у квартирі за місцем реєстрації без поважних причин, позивачка просила її вимоги задовольнити.

Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 24.05.2013 року позов задоволено, визнано ОСОБА_4 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 27 січня 2014 року в порядку ст. 232 ЦПК України рішення Тернопільського міськрайонного суду від 24.05.2013 року скасовано а ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 19 березня 2014 року провадження у справі закрито у зв'язку з смертю позивачки.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, що є сестрою позивачки ОСОБА_3, просить скасувати ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 19 березня 2014 року і направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції посилаючись на те, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року своєї сестри вона є процесуальним правонаступником, оскільки згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 квітня 2014 року, виданого державним нотаріусом Першої тернопільської державної нотаріальної контори, успадкувала квартиру АДРЕСА_1 в м.Тернополі. Висновок суду про те, що правонаступництво у даній справі не допускається є помилковий.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, посилаючись на підстави, зазначені у скарзі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника апелянта, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі у зв"язку із смертю позивачки ОСОБА_3 суд виходив з того, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону та грунтується на матеріалах справи.

Відповідно до положень ч.1 ст. 37, п.6 ч.1 ст. 205 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. У випадку, коли матеріальні правовідносини тісно пов'язані з особою суб'єкта, правонаступництва матеріального, а відтак, і процесуального не може бути, а тому при таких обставинах суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі.

Із матеріалів справи вбачається, що у квітні 2013 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 в м.Тернополі. Позовні вимоги обгрунтовувала тим, що є власником зазначеної квартири у якій зареєстровані вона та її колишній чоловік відповідач ОСОБА_4.(член сім"ї власника житла), котрий без поважних причин понад один рік не проживає у житловому приміщенні.

Згідно вимог ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Аналіз цієї норми права вказує на те, що відповідачем у справі про втрату права на користування житлом може бути лише член сім"ї власника житла за позовом власника житла.

Встановлено, що позивачка ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що право вимоги втрати права на користування житлом свого колишнього чоловіка ОСОБА_4 в контексті положень ст. 405 ЦК України належить лише власнику житла ОСОБА_6 і у зв"язку із її смертю воно не переходить до спадкоємців, оскільки відповідач щодо спадкоємця не є членом його сім"ї.

Ухвала суду є законною, обгрунтованою, підстав для її скасування не має.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 19 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області М.В. Ходоровський

Попередній документ
39352093
Наступний документ
39352095
Інформація про рішення:
№ рішення: 39352094
№ справи: 607/1325/14-ц
Дата рішення: 19.06.2014
Дата публікації: 26.06.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Тернопільської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про визнання особи такою, що втратила право користуванням жилим приміщенням