Справа №523/7682/14к
Пров.№1-кп/523/386/14
17.06.2014 Суворовський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
потерпілої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Зелений Гай Жовтневого району Миколаївської області, руського за національністю, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, у тому числі:
- 29.04.2013 року Овідіопольським районним судом Одеської області за ч.1 ст.121, ст.75 КК України, до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, зі звільненням від призначеного покарання з випробуванням строком 3 роки,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -
18.01.2014 року, приблизно о 23:00 годині, підсудний ОСОБА_5 , діючи умисно та з метою таємного викрадення чужого майна, через хвіртку паркана проник у двір будинку АДРЕСА_3 , звідки таємно викрав належні потерпілій ОСОБА_4 6 рулонів металевої сітки, вартістю по 200 гривень й загальною вартістю 1200 гривень, а також металеві сходи, вартістю 200 гривень, та велосипед, вартістю 850 гривень, заволодівши якими, зазначений підсудний з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд та спричинивши матеріальну шкоду вказаній потерпілій на загальну суму 2250 гривень.
Підсудний ОСОБА_5 , повністю визнавши свою вину по пред'явленому та викладеному в обвинувальному акті обвинуваченню, від надання показань відмовився, скориставшись своїм правом за ст.63 Конституції України, не оспорюючи при цьому докази, які містяться у кримінальному провадженні, а також фактичні обставини скоєного ним кримінального правопорушення.
Крім того, суд вважає, що винність підсудного ОСОБА_5 у скоєнні ним кримінального правопорушення, фактичні обставини якого підсудним та ніким із учасників процесу не оспорюються, об'єктивно та повністю підтверджується показаннями допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_4 та наявними у матеріалах кримінального провадження доказами, дослідження яких не проводилось у повному обсязі, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.
При цьому, вияснивши правильність розуміння підсудним ОСОБА_5 та іншими учасниками судового розгляду змісту вказаних обставин, а також роз'яснивши їм про відсутність права оскарження фактичних обставин кримінального провадження в апеляційному порядку, суд упевнився в добровільності та істинності їх позиції.
Приймаючи до уваги наведені обставини, судом встановлено, що підсудний ОСОБА_5 своїми умисними діями скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище, а тому дії зазначеного підсудного вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.3 ст.185 КК України.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_5 , суд приймає до уваги характер і обставини вчиненого ним та те, що скоєне ним відноситься до категорії тяжких злочинів, а також судом враховується позиція потерпілої ОСОБА_4 з цього приводу, стан здоров'я підсудного, його особа - не працює, має місце реєстрації, раніше неодноразово судимий за аналогічні майнові злочини та інкриміноване діяння вчинив в період строку випробування за вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 29.04.2013 року, що свідчить про наявність у підсудного стійкої позиції до скоєння протиправних діянь.
Разом з цим, згідно з обвинувальним актом, обставин, що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_5 , органом досудового розслідування не встановлено.
З такою позицією органу досудового розслідування суд погодитися не може, оскільки відповідно до ст.34 та п.1 ч.1 ст.67 КК України, скоєння підсудним ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення під час строку випробування за попереднім вироком суду від 29.04.2013 року, належить віднести до рецидиву злочинів.
Внаслідок наведеного, до обставин, що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_5 , суд відносить щире каяття, а до обставин, що обтяжують покарання зазначеному підсудному, суд відносить рецидив злочинів.
На підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_5 , суд доходить до висновку про те, що покарання останньому повинно бути призначено тільки у вигляді позбавлення волі, оскільки виправлення підсудного й попередження вчинення ним нових злочинів можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.
Разом з цим, ураховуючи вимоги ст.71, ч.2 ст.75, ч.3 ст.78 КК України та приймаючи до уваги вчинення підсудним ОСОБА_5 інкримінованих діянь в період строку випробування за вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 29.04.2013 року, суд вважає за необхідне остаточне покарання зазначеному підсудному визначити за сукупністю вироків з частковим приєднанням не відбутої частини покарання за наведеним попереднім вироком суду, яке має бути більшим як від покарання, призначеного за новий злочин, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком суду.
Аналогічні роз'яснення містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року зі змінами до неї.
Речовий доказ у кримінальному провадженні - велосипед, переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_4 , - слід вважати повернутим за належністю вказаній особі.
Керуючись ст.ст.369-371, 373-374 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.71 КК України, при призначенні покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 29.04.2013 року, остаточне покарання ОСОБА_5 визначити у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 1 (один) місяць, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.
Відповідно до ч.5 ст.72 КК України, строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з дня його затримання та взяття під варту, в порядку ст.191 КПК України, тобто з 07.05.2014 року.
В порядку ст.100 КПК України, речовий доказ у кримінальному провадженні - велосипед, переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_4 , - вважати повернутим за належністю вказаній особі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 , до набрання вироком законної сили, - залишити без змін, у вигляді тримання під вартою в ОСІ УДПтСУ в Одеській області.
Копії вироку вручити під розписку прокуророві та ОСОБА_6 , а також надати для відома іншим заінтересованим особам та направити до ОСІ УДПтСУ в Одеській області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Суворовський районний суд міста Одеси до Судової палати по кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області, протягом 30 днів з дня проголошення.
С у д д я: ОСОБА_1